КИЇВ (QHA) -

На базі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» відбулася презентація нових оборонних технологій і розробок подвійного призначення, а також виставка сучасного озброєння. Серед організаторів виставки — Громадський союз «Ліга оборонних підприємств України», НТУУ «КПІ» та Департамент військової політики, стратегічного планування та міжнародного співробітництва Міноборони України.

Щоб познайомитися з новою українською військовою технікою, виставку відвідали представники більш ніж 30 країн світу.

Крім сучасних видів бронетехніки, серед яких — колісна бронетехніка для бойових систем, на виставці представлені і новітні технології, у тому числі — системи боротьби з безпілотними апаратами і системи радіаційної розвідки.

Вітчизняна компанія Wider представила мультивізор із однойменною назвою. Wider — мобільний, поміщається в невеликому транспортувальному кейсі, може швидко розгортатися, згортатися і переміщатися. По суті — це мобільна відеостіна на базі сучасних лазерних технологій.

Розробник відзначає, що український пристрій має чимало переваг перед іноземними аналогами. Швидкість збору мобільного мультивізора — 45 хвилин, вартість — 15 тисяч доларів.

— Цей пристрій може використовуватися в аналітичних центрах, в оперативних штабах, може швидко розгортатися і згортатися у невеликих приміщеннях. Довжина Wider — трохи більше трьох метрів. Це передсерійний зразок, на базі якого ми готові отримувати попередні замовлення і виконувати поставки, — розповідає Антон Галяшінський, автор компанії Wider.

Комплекс радіоперешкод «Анклав» бореться з безпілотними літальними апаратами і високоточною зброєю, створюючи над об'єктом купол радіохвиль радіусом до 30 кілометрів.

— Це дозволяє убезпечити свої війська від проведення розвідки і ведення артилерійського коригування вогню. Якщо використовувати цей комплекс, то ворожа високоточна зброя перетворюється в звичайні болванки, які не зможуть виконувати завдання, — пояснює заступник голови правління холдингової компанії «Укрспецтехніка» Михайло Прохоренко.

За його словами, комплекс неодноразово тестували в зоні АТО. Зараз він вдало використовується українською армією та є ефективним засобом боротьби з безпілотними апаратами.

Серед переваг українського «анклаву» — можливість використовувати його в автономному режимі протягом декількох годин.

Однак головна мета виставки — набагато глибша, ніж просто презентація обороноздатності української армії. За словами керівника Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентина Бадрака, держава повинна змінити правила гри в сфері військово-технічного співробітництва, які не змінювалися з 1994 року, з часів підписання Будапештського меморандуму.

— Ми сьогодні зіткнулися з ситуацією, коли війна перекреслила всі ці домовленості. Україна залишилася один на один із ворогом, і у нас виник бурхливий сплеск розвитку нових технологій, нових можливостей. Якщо раніше ми мали близько 30 оборонних підприємств, то сьогодні — понад 150. Це дуже великий потенціал. Ми сьогодні хочемо привернути увагу до приватного оборонного сектора і заявити про те, що правила гри потрібно міняти, — зазначив військовий експерт.

Валентин Бадрак вважає, що можна підвищити потенціал оборонної сфери України шляхом лібералізації приватного оборонного ринку, який дозволить приватним компаніям вільно виходити на зовнішні ринки. На сьогодні вся українська оборонна продукція йде на експорт виключно через державні «Укроборонпром» і «Укрспецекспорт». Більш того — з державою узгоджується вартість товарів, тому українська продукція неконкурентоспроможна на міжнародному ринку.

— Сьогодні є можливості не тільки продавати техніку, а й виходити на військово-технічні проекти з західними партнерами. Як нещодавно повідомляв «Укроборонпром», сьогодні на зовнішніх ринках у цій сфері отримані доходи в обсязі 725 млн доларів. Ми порахували потенціал держави, включаючи приватний оборонний сектор, якому дадуть вільні можливості, — прибуток у оборонній сфері автоматично зростає до 3 млрд доларів, — зазначив Бадрак.

Сьогоднішня ситуація вже має деякі негативні наслідки, які полягають у відтоку новітніх технологій з країни. Деякі українські підприємства будують виробничі потужності в інших країнах і торгують продукцією, яка могла б йти на експорт з України. У даному випадку наша держава втрачає і технології, і гроші.

У даний час очікуються переговори з даного питання і прийняття відповідного законопроекту про військово-технічне співробітництво, який розроблявся протягом останніх десяти років.

QHA