КИЇВ (QHA) -

Окупація Криму триває вже три роки. За цей час на території півострова у незгодних з протиправною агресією Російської Федерації неодноразово проходили і тривають обшуки, арешти і суди. На сьогодні ув'язненими з політичних мотивів вважаються 46 осіб, серед яких — діячі мистецтва, журналісти, колишні військові, прості українці та кримські татари. Україна, наскільки може, заявляє про дані порушення на міжнародних майданчиках, і активно працює над звільненням своїх громадян.

Кожна структура, чи то міністерство чи силове відомство, по-своєму залучена в процес звільнення політв'язнів, проте координації між ними немає. Все тому, що до цього моменту в Україні так і не створено Центр координації по Криму — сполучної ланки між усіма зацікавленими відомствами. Про те, коли ж цей центр буде створений, які ресурси потрібні для його створення і чим конкретно він буде займатися, інформагентство QHA поспілкувалося з координатором «Медійної ініціативи за права людини» Марією Томак.

За словами правозахисниці, вже зараз прообраз такого центру існує. На вимогу громадськості, Міністерство закордонних справ може зібрати представників силових структур, Міністерства юстиції, офісу омбудсмена, і в режимі обговорення вирішувати поточні виклики. Але основною проблемою таких зборів є те, що вони не носять системного характеру.

— Питання в тому, що це повинно бути системно, не раз на місяць і тільки на прохання родичів. Саме держава повинна мати проактивну позицію. Зараз більшість питань так чи інакше перекриваються правозахисними організаціями, існує корпус, який працює з питаннями допомоги політв'язням. Але тут йдеться про те, що крім соціальної допомоги, яка, звісно, дуже важлива, існує маса речей. Вони стосуються логістики, допомоги на рівні консультацій, куди і які заяви подавати, в які органи звертатися, як звернутися до консула, щоб він відвідав людину, і так далі. Це, насправді, дуже багато роботи. Давно пора створити подібний центр, і ми про це вже неодноразово говорили, ділиться Томак.

На останньому такому зібранні питання створення Центру координації по Криму було підняте вчергове. Тоді ж представники МЗС висловили надію, що він буде створений на базі Міністерства з окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб.

— Жоден орган не хоче брати на себе коордінаторскую функцію МЗС надає консульську підтримку і реагує нотами, але координацію вони не хочуть брати на себе. Потрібно, щоб хтось взяв на себе її і вчасно натискав би на певні важелі або збирав наради щодо затримання людей на окупованих територіях, каже правозахисниця.

Вона впевнена, що для його створення не потрібно багато ресурсів. Такою роботою могли б займатися кілька людей, в завдання яких входило б оперативно зібрати нараду, на якій були б присутні силові органи, представники Мін'юсту, МЗС та родичі політв'язнів.

— Насправді в ньому (центрі, — ред.) можуть перебувати тільки двоє людей, які будуть це все ефективно менеджерувати. Зараз цю роботу виконують здебільшого правозахисні організації, і вони продовжать її. Але питання в тому, що держава зобов'язана, як гарант прав і свобод людини, брати на себе таку функцію і робити все, що можна зробити, вважає Томак.

Нагадаємо, 25 травня Міністерство з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України презентувало проект закону, який визначає статус політв'язня і перелік осіб, які під нього підпадають, а також гарантує їм державну соціальну допомогу. У міністерстві розраховують, що законопроект «Про визнання політичними в'язнями осіб, позбавлених особистої свободи за політичними мотивами рішенням органів влади Російської Федерації, і надання їм державної соціальної допомоги» буде зареєстрований у Верховній Раді у вересні.

ФОТО: інтернет

QHA