КИЇВ (QHA) -

У Києві 8 квітня відбулася лекція-діалог кандидата історичних наук, координатора Таврійської гуманітарної платформи Андрія Іванця «Кримськотатарська національна революція в 1917 році: під знаком ісламу і демократії» та обговорення теми за участю науковців та громадськості. Про це агентству QHA повідомили в прес-службі Таврійської гуманітарної платформи.

Також на заході виступила кандидат політичних наук, фахівець з історії кримськотатарського народу ХIХ-ХХ століть Гульнара Бекірова. Вона, зокрема, наголосила на важливості поширення інформації про Кримськотатарську революцію 1917 року серед громадськості, адже її події недостатньо відомі навіть у середовищі кримських татар.

Захід був приурочений до сторіччя проведення першого Всекримського мусульманського з'їзду, на якому була створена управлінська структура Кримськотатарською національної революції — Тимчасовий кримсько-мусульманський виконавчий комітет — і вперше в ісламському світі демократично обраний Таврійський муфтій.

Андрій Іванець розповів про причини, перебіг і підсумки першого етапу Кримськотатарської революції та про взаємодію кримськотатарського національного руху з іншими мусульманськими силами на просторі колишньої Російської імперії. Вчений висвітлив паралелі в історії кримськотатарського і українського народів, які практично одночасно втратили державність  наприкінці XVIII століття у вигляді Кримського ханства і Гетьманщини, у XIX столітті почали культурну фазу становлення модерної нації, на рубежі ХIХ-ХХ століть обидва національні рухи політизувалися і вступили в 1917 році в фазу національних революцій. Особливу увагу кандидат історичних наук звернув на початок взаємодії лідерів українців і кримських татар і українсько-кримськотатарське партнерство в другій половині 1917 року у справі перетворення постімперського простору на федеративну демократичну республіку на національно-територіальних засадах.

— Пізнання минулого двох народів, які сьогодні складають одну політичну націю, може допомогти поліпшити взаєморозуміння різних частин сучасного українського суспільства і сприяти його консолідації. А Кримськотатарська революція 1917 року — це дуже важливий і все ще маловідомий широкому загалу етап в історії корінного народу Криму і України, — каже координатор Таврійської гуманітарної платформи.

Він зазначив, що серед учасників заходу більшість становили не кримські татари, що свідчить про інтерес до історії кримськотатарського народу і Криму в цілому і серед українців.

Лекція відбулася в знаковому місці — у Музеї Української революції 1917-1921 років, який розташований у колишньому Будинку Центральної Ради (тепер Будинок вчителя). Як повідомив доповідач, у цих стінах у 1917 році бували лідери кримськотатарського руху Джафер Сейдамет і Амет Озенбашли. Іванець припустив, що на початку 1918 року, вже в якості директора зовнішніх і військових справ Кримськотатарською національної директорії, Джафер Сейдамет спілкувався тут з лідером УНР Михайлом Грушевським.

Голова ГО «Українська ініціатива», вчений і перекладач Юрій Косенко розповів присутнім про перебіг роботи над перекладом з кримськотатарської на українську мову дослідження письменника Юнуса Кандіма про лідера кримськотатарського національного руху початку ХХ століття Номана Челебіджіхана, яке спирається на документальну базу з коментарями істориків. Вчений вручив організаторам заходу кілька примірників нещодавно перевиданої з його ініціативи п'єси «Як ми опинилися в такому становищі» одного з лідерів кримськотатарського народу початку ХХ століття, суспільно-політичного діяча, педагога і письменника Асана Сабрі Айвазова, присвяченій проблемам національного становлення кримських татар. Лідер «Української ініціативи» також розповів про заплановані ним заходи щодо популяризації історії кримських татар. Андрій Іванець запропонував Юрію Косенку розглянути можливість переведення спогадів Джафера Сейдамета, щоб зробити їх доступними для україномовного читача.

Директор Музею Української революції 1917-1921 років Олександр Кучерук повідомив, що знайшов у Києві будинок, у якому в 1917 році, на його думку, було створено одне з перших на постімперському просторі мусульманське жіноче товариство.

Серед учасників заходу були вчені, викладачі, керівники музейних установ Києва, українські та зарубіжні журналісти, частина з яких взяла активну участь в обговоренні лекції.

Наприкінці заходу присутній голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров запропонував Андрію Іванцю провести аналогічну лекцію-діалог для кримськотатарської молоді.

Організаторами лекції-діалогу стали Таврійська гуманітарна платформа та Ісламський культурний центр.

ФОТО: Прес-служба Таврійської гуманітарної платформи

QHA