КИЇВ (QHA) -

Сьогодні б виповнилося 80 років борцю за незалежність України, українському патріотові і демократу В'ячеславу Чорновілу.

Він народився 24 грудня 1937 року у селі Єрки Звенигородського району на Київщині (нині Черкаська область). У 1955 році вступив на філологічний факультет Київського державного університету ім Т.Г. Шевченко. У 1958 році у нього вперше виникли конфлікти з комуністичною владою і він змушений був виїхати на рік до Маріуполя.

З 1960 по 1963 роки Чорновіл працював у Львові на телевізійній студії. У 1964 році захистив кандидатську дисертацію.

4 вересня 1965 року в кінотеатрі «Україна» на прем'єрі фільму «Тіні забутих предків» В'ячеслав Чорновіл разом із поетом Василем Стусом і критиком Іваною Дзюбою виступили з протестом проти арештів української інтелігенції і розгортання політики русифікації України. За це на Чорновола почалися перші серйозні гоніння, його звільнили з роботи.

У 1967 році Чорновола засудили на шість років колонії суворого режиму за книгу «Лихо з розуму». У 1969 році його достроково звільнили. Він довго не міг знайти роботу, тому задовольнявся випадковими заробітками. Однак своїх ідей не зрікся. У 1970 році почав видавати «Український вісник», за що його вдруге засудили — цього разу на шість років. Відбував покарання у Мордовії і Якутії. Повернувшись із заслання, у 1979 році він вступив до Української Гельсінської спілку. У 1980 році його знову заарештували і відправили до Якутії.

В Україну Чорновіл зміг повернутися лише у 1985 році. Комуністичне керівництво намагалося позбавити непокірного борця радянського громадянства, однак Чорновіл закликав усі країни світу не приймати його, і у 1988 році одним з перших офіційно заявив, що не визнає радянський уряд і стає до нього в опозицію. На той час це був дуже сміливий крок. У 1989-му році В'ячеслав Чорновіл став одним із засновників партії «Народний рух України за Перебудову», яка зіграла вирішальну роль у боротьбі з Кремлем за незалежність України. У 1990-му він обирається народним депутатам України, одразу включається до складу демократичної меншості і бореться проти радянської партійної номенклатури. 24 грудня 1991 року разом із Левком Лук'яненком та іншими патріотами-демократами домігся в умовах путчу Державного комітету з надзвичайного стану (ДКНС) у Москві проголошення незалежності України.

Після цього Чорновіл ще двічі обирався народним депутатом України (у 1994 і 1998 роках). З 1995 року він був членом української делегації в ПАРЄ. Балотувався на виборах президента у 1991-му і посів друге місце, поступившись Леоніду Кравчуку.

В'ячеслав Чорновіл трагічно загинув 25 березня 1999 року — його автомобіль зіткнувся з КамАЗом. Обставини його смерті точно невідомі й досі. Водій КамАЗа незабаром після аварії несподівано помер від інфаркту. Представники НРУ з самого початку називали загибель свого лідера політичним убивством.

Для багатьох поколінь українців В'ячеслав Чорновіл залишиться в пам'яті демократом і борцем за незалежну Україну.

QHA