КИЇВ (QHA) -

Сьогодні, 6 березня, виповнюється 15 років з дня ухвалення Верховною Радою України Закону «Про Державний Гімн України». Його ухвалення показало безповоротність становлення української національної держави.

Музична редакція була затверджена ще 15 січня 1992 року. Її обробку здійснили М. Скорик та Є. Станкович (для хору і фортепіано), оркестровку зробив А. Морозов. У 1996 році пункт про гімн був прописаний у національній Конституції.

Інструментальна версія гімну України

Однак лише 6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Державний Гімн України», який запропонував тодішній президент Леонід Кучма.

Закон затвердив як державний гімн національний гімн на музику Михайла Вербицького зі словами першого куплету та приспіву пісні Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». Президентом було запропоновано змінити звучання першої строфи гімну на «Ще не вмерла Україна і слава, і воля».

Закон підтримали 334 народних депутата, проти були 46 з 433, що зареєструвалися для голосування. Не брали участі в голосуванні фракції Соцпартії і Компартії.

Національний гімн у виконанні Злати Огневич (перший куплет)

Повна версія українського гімну

Нагадаємо, уперше «Ще не вмерла Україна» використовували, як національний гімн під час Української національної революції 1917 — 1921 рр. У 1939 він був проголошений гімном Карпатської України. Активно його використовували бійці Української повстанської армії. Радянська і російська влада активно припиняли використання мелодії Вербицького і декламації віршів Чубинського. Під час російської агресії в Криму і на Донбасі національний гімн, разом з прапором і гербом, став символом опору російським окупантам, української позиції і уособленням патріотизму. Очевидно, що український гімн має знову лунати у Сімферополі, Севастополі, Донецьку, Луганську та в інших містах і селах, поселеннях і селищах окупованого Росією українського Криму і Донбасу.

QHA