КИЇВ (QHA) -

Ще вчора в це було неможливо повірити, але скандальну постанову уряду від 16 грудня 2015 року №1035, проти якого громадськість і правозахисники боролися майже два роки, скасовано.

Кореспондент QHA поговорив з координатором Кримської правозахисної групи Ольгою Скрипник про те, чому взагалі стало можливим прийняття цього в деякій мірі емоційного і навіть протиправного (!) документа, про історію його скасування і про майбутнє нормативно-правового врегулювання ситуації.

Ольга, нещодавно кримчани, переселенці і жителі материкової України дізналися, що рішенням апеляційного суду дію резонансної постанови №1035 скасовано. У чому головна цінність цієї перемоги в сфері нормативно-правового врегулювання питань перетину адміністративного кордону України з анексованим Кримом?

— Історія з постановою КМУ №1035 почалася в січні 2016-го, коли були введені необґрунтовані обмеження на провезення речей через українські КПВВ з території анексованого Криму. Правозахисники тоді відразу забили на сполох — з цього питання з вимогою внести зміни вони неодноразово зверталися до різних служб і міністерств, що входять до складу КМУ, до Державної служби у справах Криму, а потім і до новоствореного Міністерства з питань окупованих територій і тимчасово переміщених осіб.

Щоравда, ці звернення не мали належної реакції чиновників, тому нещодавно коаліція громадських організацій написала відкрите звернення до прем'єр-міністра Володимира Гройсмана з проханням скасувати зазначену постанову. Паралельно колеги з Української Гельсінської спілки з прав людини використовували також правові методи. Вони звернулися до суду з вимогою визнати постанову незаконною. У результаті нещодавно було прийняте позитивне рішення вже апеляційною інстанцією, тобто вони виграли суд першої інстанції, після чого рішення про скасування постанови КМУ №1035 набирає чинності. Я вважаю, що це знакова перемога за права переселенців і жителів Криму.

Правові та судові механізми призвели до досягнення результату. І дуже важливо, що український суд прийняв нормальне, обґрунтоване, правове рішення на користь жителів Криму, а також на користь положень Конституції України, згідно з якими всі жителі нашої держави рівні та будь-яких незаконних обмежень бути не може.

Це рішення остаточне? Немає небезпеки, що постанова знову буде порушувати права громадян України?

— В принципі, ще бувають касаційні інстанції, але для того, щоб скасувати дію постанови №1035, рішення апеляційної інстанції досить. Для кримчан це означає, що провезення особистих речей не обмежене, але не варто забувати, що як і раніше, діє закон України про вільну економічну зону, який, по суті, вводить поняття «експорт-імпорт». Таким чином, можуть виникнути проблеми з перевезенням товарів, але переміщення особистих речей це вже не стосується.

Тобто звичайні особисті речі — такі, як була у використанні мікрохвильовка, холодильник, ліжко, піаніно, баян, дитячі іграшки і все інше — громадяни можуть провозити без проблем. Обмеження можуть ставитися до товарів. Наприклад, якщо людина везе 100 кг картоплі або предмети, які можуть бути розцінені як те, що ввозиться з метою продажу. Тому що закон про СЕЗ забороняє торгові і комерційні відносини з окупованою територією.

Скажіть, а коли приймалася постанова №1035, не було відчуття, що це емоційне рішення, не підкріплене експертами, яке не пройшло громадського обговорення?

— Постанова №1035 була прийнята як реакція уряду України на акцію блокади Криму. Але це була юридично неправильна процедура. По-перше, тому що зазначений документ суперечить українським законам про окуповані території, про вільну економічну зону, Конституції і багатьом іншим законам України. У результаті виник прецедент з ознаками дискримінації та обмеження в праві користування особистими речами. Рішення уряду на практиці призвело до обмеження можливості виїзду. Тобто одна справа, коли ви просто їдете туди-назад, але якщо ви емігріруете з Криму у зв'язку з окупацією, переслідуванням, якщо ви змушені переїхати на материкову частину, то як цивільне населення ви були обмежені та не могли евакуювати своє майно.

Є окуповані території, і іноді людям потрібно звідти мало не втечею рятуватися, оскільки ми знаємо, скільки є політичних переслідувань. Але люди потрапляли в ситуацію, коли, по суті, змушені були залишатися на окупованій території через те, що не могли вивезти свої речі. Це створювало колосальні проблеми для цивільного населення, з точки зору його захисту від таких надзвичайних дій, як окупація, війна, АТО. Звичайно, це було неприпустимо. І я рада, що через майже два роки наш український суд прийняв зрозуміле правове рішення і скасував скандальну постанову.

Ольга, на ваш погляд, що потрібно зробити, щоб подібні рішення більше не приймалися?

— По-перше, повинна бути розроблена і прийнята на рівні закону стратегія реінтеграції та деокупації Криму. Цей документ закладе загальні принципи того, що сьогодні відбувається, і дасть людям зрозуміти, що держава робить з Кримом як з територією і з його жителями. Ці принципи повинні стати обов'язковими для всіх. Тоді будь-яке міністерство чи Кабмін перед прийняттям чергової ініціативи будуть зобов'язані проходити експертизу на відповідність цієї стратегії, що послужить запобіжником від емоційних і соціальних неправових рішень.

Друге, що потрібно зробити — це громадська правозахисна експертиза. У нас є інститут обмудсмена і громадських експертних рад при комітеті з прав людини ВРУ, і дуже важливо, щоб така експертиза була. Крім того, у Києві є міжнародні організації: представництво ЄС, Ради Європи, структури ООН, які точно так само можуть давати свою візію, експертизу, чи відповідає це правам людини.

При цьому головна проблема — що в Україні немає загального розуміння того, що держава має намір робити з Кримом і людьми, які там проживають. Хоча Адміністрація президента давно розробила стратегію реінтеграції, але досі цей документ так і не винесений на розгляд у парламент.

Дякую за цікаву розмову!

Розмовляв Едуард Солодовник

ФОТО: інтернет

QHA