КИЇВ (QHA) -

У Києві правозахисники презентували доповідь про порушення прав віруючих в Криму. Згідно з дослідженням, яке проводилося протягом 4 років окупації півострова, переслідуванням різного штибу — від штрафів і затримань до вербальної дискримінації — піддаються мусульмани, парафіяни УПЦ КП, протестанти, кришнаїти і віруючі інших церков. На основі презентації QHA розповідає про особливості дискримінації віруючих в Криму.

Кожному своє

Автори доповіді відзначають, що незважаючи на масовий характер переслідування віруючих в Криму, для кожної конфесії окупанти використовують певні види покарань.

— Стосовно мусульман використовують статтю про поширення екстремістської літератури і за участь у заборонених організаціях. Обшуки в мусульманських організаціях почалися ще у 2014 році. При цьому, метою обшуків одразу ж став не пошук літератури, а саме переслідування організацій, — розповів автор доповіді Олександр Сєдов.

Експерт зазначає, що списки забороненої в Росії літератури були розіслані мусульманам за день до того, як силовики прийшли з обшуками і знайшли книги.

— У людей просто не було можливості позбутися книг. Ясно, що мета цих заходів — знайти винних і створити атмосферу, в якій мусульмани будуть відчувати себе некомфортно, — підкреслює Сєдов.

Окрім обшуків до мусульман на півострові застосовують покарання у вигляді штрафів. Згідно зі статтею «Виробництво та розповсюдження екстремістських матеріалів», за якою найчастіше їх звинувачують, зберігання без мети поширення не несе ніякої відповідальності, але «суди» в Криму не беруть це до уваги.

— У Сімферополі керівника одного з гуртожитків притягли до відповідальності за книгу, яка знаходилася в кімнаті для молінь, куди їй не можна було входити. Вона отримала штраф. Ще один приклад — директора книгарні оштрафували за наявну в одному екземплярі книгу, яка стоїть на полиці, — розповідає експерт.

При цьому немає ніяких сумнівів, що книги оштрафованим підкидають російські силовики.

— У 2016 році проводили обшук в одній з мечетей. Заздалегідь в усьому районі було вимкнено світло і тому співробітники ФСБ шукали книги з ліхтариками на телефоні. У результаті під килимом за колоною в абсолютно темному приміщенні знайшли те, що шукали — книгу, за яку отримав штраф імам, — зазначає Сєдов.

Іншою категорією переслідувань стали звинувачення в участі в заборонених організаціях, таких як Хізб ут-Тахрір.

— Ми проводили аналіз постанов російських судів і не знайшли факту, щоб ці організації (заборонені в РФ, — ред.) реально були задіяні у терористичних актах. Фактично, внесення цієї організації у список заборонених впливає на кримчан, адже 25 чоловік з півострова судять за участь в ній, — розповідає експерт.

У свою чергу, програмний директор «Кримського дому» Алім Алієв відзначає, що у справах про участь в екстремістських організаціях проходять, як прийнято думати, не тільки кримські татари.

— Перманентний страх — ось ситуація, в якій чотири роки живе Крим. З 67 політв'язнів 25 проходять у справі Хізб ут-Тахрір, і тут я б хотів зробити ремарку, адже варто розуміти, що всі кримські татари — мусульмани, але не всі мусульмани в Криму — кримські татари. У цих справах проходять як українці, так і етнічні росіяни. Масові старання зробити з мусульман на півострові екстремістів і терористів — одна зі стратегій окупаційної влади, — зазначив він.

Незважаючи на те, що переслідування мусульман в Криму мають масовий характер, гонінням за віру піддаються не тільки вони. Протестантів на окупованому півострові силовики переслідують, використовуючи так званий «пакет Ярової».

— Ми знайшли як мінімум 23 рішення суду по відношенню до віруючих, звинуваченим за заняття місіонерською діяльністю. Щоб зрозуміти увесь абсурд, я розповім історію жінки, яку суд засудив до штрафу за те, що вона запрошувала людей займатися гімнастикою Цигун. Незважаючи на те, що вона стверджувала на засіданні, що фізичні заняття не є релігійною діяльністю і сама вона є православною, суд оголосив обвинувальний вирок, — зазначає Сєдов.

За «пакетом Ярової» затримали і групу кришнаїтів, які проводили ходу центром Сімферополя, і якщо раніше відповідальність вони несли за несанкціонований захід, то зараз їх звинувачують за місіонерство.

— Захід санкціонували з міською адміністрацією, але це не зупинило співробітників МВС. За заявою свідків, кришнаїтів оштрафували. На суді люди говорили, що, закликаючи до здорового способу життя, вони (кришнаїти, — ред.) схиляли вступити перехожих у свою віру, — підкреслює Сєдов.

При цьому, покаравши віруючих, прокуратура окупованого Криму після притягнула до відповідальності чиновника, який видав дозвіл на проведення акції.

Окупаційна влада переслідує не тільки окремих віруючих, а й цілі організації. Використовуючи той же «пакет Ярової», протестантів карають, наприклад, за невідповідність назви організації на вивісці і в документах.

Погано йдуть справи у УГКЦ та УПЦ КП, які відмовилися переходити на російське законодавство і фактично залишаються працювати в Криму тільки завдяки силам віруючих і священиків.

— У Криму залишилися чотири постійно діючих священика. Двоє-троє можуть приїжджати, щоб проводити богослужіння. У Криму закриваються церкви УПЦ КП. Скільки ще протримається церква в Криму — невідомо. Ми і так здивовані, що до цих пір на півострові люди приходять відкрито молитися в храми, — розповідає активіст Андрій Щекун, який займається проблемами української церкви в Криму.

Окупаційна влада відбирає землю і не дає будувати храми УПЦ КП. Так, у Сімферополі біля української гімназії до анексії заклали камінь і поставили хрест, який після приходу окупантів був прибраний, а земля чи передана забудовникові для зведення квартир для співробітників ФСБ, чи віддана іншій конфесії.

Щекун зазначає, що українська влада не реагує на утиски парафіян української церкви в Криму, і за чотири роки обмежилася лише трьома-чотирма «відписками про стурбованість».

При цьому всі активісти, які готували звіт, стверджують, що фактично в Криму не переслідують лише РПЦ, прихожани якої, незважаючи на «пакет Ярової», спокійно проводять акції з хрещення людей у морі, збираються на хресні ходи, перекриваючи траси, і проводять інші масові заходи.

Окремо правозахисники розповіли про мову ворожнечі, яку використовує «влада» Криму і підконтрольні їй медіа щодо віруючих. Так, мусульман на півострові показують терористами, а про парафіян УПЦ КП кажуть, як про учасників «незрозумілих вбивств і інших звірств». Все це, за словами авторів, дуже негативно позначається на сприйнятті віруючих людей на окупованому півострові.

Підсумовуючи доповідь, глава «Кримської правозахисної групи» Ольга Скрипник зазначила, що в Криму і Росії культивується дуже дивне поняття про права людини.

— Кожна — віруюча і не віруюча людина — у рамках свободи релігії має право бути разом зі своїми переконаннями, вільно поширювати їх. На жаль, таке право в окупованому Криму надається лише організаціям, які отримали відповідний юридичний статус. Російська влада не розглядає людину, як того, хто може користуватися своїми фундаментальними правами, — зазначає вона.

Раніше QHA готувало матеріал про порушення прав людини в Криму за чотири роки окупації.

QHA