КИЇВ (QHA) -

Приватбанк продовжує виплачувати депозити кримчанам лише у рамках виконавчих проваджень, при цьому вкладники з Криму й досі позбавлені можливості отримати свої гроші звернувшись до банку напряму.

Про це в коментарі агентству QHA повідомив юрист Української гельсінської спілки з прав людини Максим Тимочко, відповідаючи на запитання, чи є якісь позитивні зрушення у вирішенні проблеми з такими вкладами і чи вплинула на це докапіталізація банку.

За словами юриста, гроші, в основному, отримують тільки ті клієнти, які звернулися до суду, пройшли усі необхідні інстанції, звернулися до державного виконавця для стягнення цих коштів.

— Питання «кримських вкладів» — це наболіле питання і станом на сьогодні воно дуже повільно вирішується. Але варто відзначити, що процес пішов, тому що ті кримчани, які мали депозити, все ж таки, не швидко, але потихеньку, отримують свої вклади через виконавче провадження. Проблема, що люди не можуть отримати ці депозити, звернувшись до банку, не можна прийти зі своїм договором і квитанцією, і просто отримати свої гроші. Потрібно звертатися до суду і проходити усю цю судову процедуру, і тільки тоді Приватбанк можна переконати у тому, що це дійсно його клієнт, і що дійсно банк зобов'язаний повернути кошти.

Щодо обіцянок керівництва вже націоналізованого Приватбанку вирішити проблему «кримських вкладів» після проведення його докапіталізації (остання відбулася у грудні 2017 року — ред.), то на думку юриста, докапіталізація хіба що дозволила розблокувати виплати депозитів за виконавчими провадженнями. Приміром, якщо раніше впродовж тривалого часу Приватбанк усіма можливими засобами гальмував судові процеси, небажаючи виконувати виконавчі приписи про виплату вкладів, то останнім часом намітилися певні позитивні зрушення і у рамках виконавчих проваджень гроші виплачуються.При цьому, каже Тимочко, йому невідомі випадки, щоб банк повернув депозит при безпосередньому зверненні клієнта.

— Насправді, я не побачив якоїсь зміни в цьому напрямку. Тобто, мені невідомі випадки, коли банк видав депозит лише на підставі документів, з якими звернувся громадянин. Усі випадки повернення вкладів мені відомі тільки через судовий процес. І це є відповідь на ваше запитання «чи допомогла докапіталізація?». Можливо докапіталізація допоможе тому, щоб стягувати через виконавче провадження ці вклади. Але я поки що не бачу підстав стверджувати, що ця докапіталізація буде передумовою для того, що банк почне виконувати свої зобов'язання винятково на підставі звернення громадянина.

Максим Тимочко зазначив, що і за судовим рішенням кошти на користь вкладників стягуються дуже повільно, і від моменту звернення до суду та видачею коштів проходить понад два роки. В Українській Гельсінгській спілці також вже є позитивні судові рішення на користь вкладників, і вкладники навіть отримали свої кошти. 

— Наша клієнтка, вона наприклад є колишньою жителькою Криму, внутрішньо переміщеною особою, якій 84 роки… нарешті отримала свої кошти вже у 2018 році. На  жаль, нам довелося чекати близько двох років, але ця історія завершилася позитивно.

Утім, зазначає Тимочко, наразі клієнтам повернуто мізерні суми, якщо порівнювати їх з розмірами тих депозитів, які «зависли» в Приватбанку. Окрім того, повторює юрист, процедура отримання вкладу через суд також дуже складна, бажано, щоб у вкладника були оригінали договору банківського вкладу, квитанція, оскільки, якщо їх немає, довести щось банку дуже складно навіть у судовому процесі.

Нагадаємо, після незаконної анексії Криму Росією КБ «Приватбанк» припинив повернення депозитів кримчанам і заблокував ці рахунки. За оцінками юристів, сумма зобов'язань «ПриватБанку» перед «кримськими» вкладниками перевищує 7,382 млрд грн. 

У грудні 2016 року КБ «Приватбанк» був націоналізований.

У 2016 році Приватбанк був докапіталізований на 107 млрд грн, у лютому 2017 року — ще на 9,8 млрд грн. У червні 2017 року Кабмін схвалив проведення докапіталізації Приватбанку на 38,5 млрд грн. Однак відбувся лише перший етап докапіталізації — до капіталу банку було внесено 22,5 млрд грн. У грудні  2017 року розпочався другий етап — на 16 млрд грн. Загальна сума підтримки банку державою перевищила 155,4 млрд грн.

QHA