КИЇВ (QHA) -

КМУ 22 червня вніс до ВРУ проекти законів щодо підвищення пенсій (№ 6614), внесення змін до Митного, Податкового, Бюджетного кодексів України з питань пенсійного забезпечення та підвищення пенсій (№№ 6615, 6616, 6617). 23 червня загадані проекти ЗУ були опубліковані на офіційному сайті українського парламенту.

За результатами останніх соціологічних досліджень народ України все більше не задовольняє зниження соціальних стандартів населення. Враховуючи, що пенсійна реформа завжди була темою для популістів, кореспондент QHA поцікавився у секретаря Комітету з питань соціальної політики, праці та пенсійного забезпечення Наталії Веселової — які перспективи щодо підвищення пенсій для 12,5 мільйона пенсіонерів, а також в чому полягають особливості нарахування пенсій по-новому для 9 мільйонів, які сподіваються на отримання підвищених пенсій вже з 1 жовтня. 

QHA: Пані Наталіє, парламентський комітет, в якому Ви працюєте, є головним у питанні законодавчого опрацювання пенсійної реформи в Україні. Вже відбулися парламентські слухання, Нацрада реформ щодо цього питання. Але запровадження реформи потребує внесення доповнень до низки законів України. Розкажіть, будь ласка, як відбувався законотворчий процес, які проблеми довелося вирішити і які новації чекають на пенсіонерів найближчим часом.

Наталія Веселова: Чесно кажучи, законопроект який зареєстрував Кабмін (від 22.06.2017 №6414, — ред.) важко назвати реформаторським, тому що там практично немає покращень пенсійної системи. Немає навіть реформи солідарної системи (система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, в якій усі кошти, що перераховуються підприємствами та застрахованими особами до Пенсійного фонду України, одразу ж виплачуються нинішнім пенсіонерам, — ред.). Тому, якщо не вважати реформою втручання у формулу розрахунку пенсій, то жодних змін у пенсійній системі на краще немає.

Реформою можна вважати, по-перше, введення другого накопичувального рівня (передбачає, що частина внесків до Пенсійного фонду України буде направлена до державного Накопичувального пенсійного фонду України. Внески матимуть персоніфікований характер і враховуватимуться на індивідуальних пенсійних рахунках,  ред.), по-друге це усунення недоліків солідарної системи.

Але слід врахувати, що запропоновані у законопроекті КМУ зміни можуть реально зменшити розмір пенсій. Причому, якщо буде введено в дію той закон, який пропонує Кабмін, це люди зможуть відчути вже у листопаді 2017 року. 

QHA: В чому полягає особливість даної ситуації для пенсіонерів?

Наталія Веселова: Річ у тім, що пенсіонери, які отримуватимуть пенсію зараз жодних коливань не відчують, оскільки вони отримуватимуть пенсію за тими розрахунками, які діють зараз. Але люди, які звертатимуться за пенсіями вперше, можуть отримати нарахування пенсій менші за прожитковий мінімум, або менші за мінімальну пенсію.

В такому випадку людям доведеться звертатися по допомогу з малозабезпеченості до управлінь праці та соціального захисту. Таким чином ми створюємо великий прошарок пенсіонерів, яких уряд планує просто пограбувати, щоб надати підвищення пенсій тим пенсіонерам, які отримують її зараз.

QHA: Які це містить ризики зокрема для роботи малого та середнього бізнесу в Україні і що народні обранці зробили, щоб змінити ситуацію?

Наталія Веселова: Це несе такі ризики, як відсутність мотивації сплачувати внески до пенсійного фонду. В результаті ті завдання, на яких зараз наголошує Мінсоцполітики з виведенню бізнесу з тіні, не будуть реалізовані, оскільки в людей не буде зацікавленості для того, щоб робити більші внески.

Бізнес йтиме у тінь, і робітники цьому просто сприятимуть. Для них буде краще відкладати ці кошти кудись під матрац, ніж сплачувати податки до Пенсійного фонду.

Для того, щоб якось змінити цю ситуацію, народні депутати розробили і планують скоро зареєструвати новий законопроект, який називається «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження накопичувальної системи пенсійного страхування». Це саме той розділ, який випущено КМУ для розробки свого законопроекту.

Автор цього законопроекту депутат Юрій Соловей, я є співавтором цього законопроекту. Над ним працювало дуже багато експертів з пенсійної системи, які вже десятиріччями займаються цими питаннями, які вивчали закордонний досвід. Ми вважаємо, що наразі доречно приймати або пакетом, або окремо законопроект з впровадженню накопичувального рівня.     

QHA: Пані Наталіє, користуючись нагодою, хочу, аби внесли ясність щодо певних міфів, які супроводжують пенсійну реформу. Зокрема щодо зв’язку підвищення пенсій у жовтні цього року із підвищенням інфляції та можливої нестачі коштів на осучаснення пенсій та їхніх виплат 2018 року. Чи мають підстави такі припущення?

Наталія Веселова: КМУ пропонує кардинально підвищити пенсії. З одного боку це дійсно потрібно, з іншого — це може спричинити такі невідворотні процеси як інфляція. Тому що підвищення оголошено досить радикальне — від 200 до 1000 гривень. І це при тому, що в Україні діють обмеження щодо максимального розміру пенсій. 

Яким чином відбуватиметься підвищення пенсій, і за який рахунок, можна лише здогадуватися. На мою думку, це відбуватиметься за рахунок майбутніх пенсіонерів. Це ті, хто планує вийти на пенсію в кінці цього року, через рік або через 5-10 років. Тобто взагалі не пропонується якихось компенсаторів для тих людей, які ще не отримують пенсію, але планують її отримувати.

QHA: Чи передбачає проект реформи щорічну індексацію пенсій?

Наталія Веселова: Взагалі індексація проводиться КМУ в тому разі, якщо існує інфляція, а Кабмін вбачає це за необхідне. Також необхідною умовою для індексації є наявність відповідних коштів тобто з’ясування чи існує профіцит бюджету. У тому випадку, коли уряд не знаходить для цього кошти, то він просто не приймає рішення про індексацію.

Отже, як народний депутат я не можу сказати, чи буде проводитися індексація.  В будь-якому випадку якщо відбувається підвищення пенсій, то це на деякий час заморожує проведення індексацій.

QHA: Як Ви оцінюєте шанси, що депутати проголосують законопроект у його нинішньому вигляді?

Наталія Веселова: Мені важко сказати, бо цілий пакет відповідних законопроектів (які стосуються пенсійної реформи, — ред.) ми навіть не розглядали на профільному комітеті. Крім того, коли народні депутати ще наприкінці 2016 року чули про плани уряду провести пенсійну реформу, то вони сподівалися, що це передбачатиме запровадження обов’язкового накопичувального рівня.

Коли ж ми побачили сам законопроект і почули, що накопичувальний рівень не планується запроваджувати, то, гадаю, що голосів для цього законопроекту просто не вистачить. 

QHA: Скажіть, будь ласка, під час підготовки КМУ законопроекту від 22.06.2017 №6414 чи враховувався досвід країн ЄС у здійсненні законодавчого врегулювання пенсійних питань?

Наталія Веселова: Мені складно про це казати, бо до розробки цього законопроекту не залучалися ті експерти, які вже декілька десятків років пропонують запровадження накопичувального рівня. Зокрема, тих, хто вивчав саме іноземний досвід з цього питання. Тому я не знаю, чи вивчав Кабмін такий досвід, але це було б дуже непогано.

Тим паче, що минулого року на Київському міжнародному економічному форумі одна з дискусійних панелей «Кошти пенсійних фондів як потужний ресурс розвитку економіки» була присвячена світовому та українському досвіду у сфері накопичувальної пенсійної системи та недержавних пенсійних фондів. Я знайшла ці матеріали і виклала це у себе на Фейсбуці, оскільки вважаю, що громадяни повинні володіти достовірною інформацією про накопичувальну пенсійну систему та її позитивний вплив на економіку тих держав, де відбулася справжня пенсійна реформа.  

Адже, на мою думку проблеми під час проведенні пенсійної реформи в Україні виникають тому, що люди про неї нічого не знають. Коли 2003 року тільки прийняли Закон України «Про недержавне пенсійне забезпечення», було створено близько 250 недержавних пенсійних фондів. Зараз їхня кількість зменшилася до 60, але при цьому вони показали свою успішність в тому плані, що не один з них не збанкрутував, нікуди не зник із грошима, люди гарантовано отримують свої матеріальні виплати, але про цей позитивний досвід роботи третього рівня пенсійної системи мало розповідають.   

Я вважаю, що людям треба доносити цю інформацію про таку альтернативу державному пенсійному фонду, як недержавні накопичувальні пенсійні фонди. 

QHA: Дякую за цікаву розмову.

Спілкувався Едуард Солодовник

QHA