КИЇВ (QHA) -

Незважаючи на те, що в Україні проходять реформи, а влада із завидною частотою говорить про налагодження партнерських відносин з ЄС, історії про прогорілих іноземних інвесторів вже не дивують нікого. У НАБУ відзначають, що рівень корупції в країні просто невимовний, і тому європейці, які зіштовхуються з українською реальністю, перестають вірити у будь-який прогрес і просто їдуть.

QHA публікує історію польського підприємця, який більше 15 років намагається повернути собі вкрадений рейдерами завод, але все ще не перестав вірити у майбутнє України.

Як мінімум Корея

На початку 2000-х рр. польський підприємець Збігнєв Врублевський вирішив відкрити у Київській області завод з виробництва морозива і соків. Він знайшов гроші на реалізацію свого проекту, територію, де можна було побудувати будівлю заводу, і почав роботу.

— Тоді був час революції і вся Європа йшла вперед. У нас тоді говорили, що Польща стане другою Японією, а я подумав, що Україна може стати як мінімум Кореєю. Але не вийшло, — згадує Врублевський про той час.

Разом із заводом, який би забезпечив роботою більше 300 чоловік, поляк, за зразком великих європейських підприємств, хотів налагодити інфраструктуру: побудувати нормальну дорогу, школу і провести світло. Але коли роботи зі зведення та комплектації заводу були практично завершені, у нього закінчилися гроші. На «допомогу» негайно прийшла група банкірів з Харкова.

— У 2002 році перестало вистачати грошей на реалізацію проекту. За домовленістю з інвестором банкіри з Харкова вирішили взамін на гроші отримати частину корпоративних прав. Для виконання угоди підприємство перереєстрували, і кредитори увійшли до складу компанії, але обіцяних коштів так і не дали, — розповідає один з адвокатів Врублевського Володимир Ратуш.

Пізніше поляк повністю позбувся прав у власній компанії і вирішив звернутися до українського суду, щоб скасувати незаконне рішення про перереєстрацію.

У правому куті Врублевський на слуханні своєї справи у Верховному суді

Два роки бізнесмен провів у судах, де зміг довести свою правоту, але за цей час «кредитори» припинили діяльність компанії, вивели іноземні активи і, за словами адвоката бізнесмена, просто «обнулили фірму».

Епопея довжиною у 15 років

Згідно з бізнес-планом, який на початку 2000-х рр. розробив Врублевський, його завод мав отримувати по $40 мільйонів на рік, але сьогодні напівзруйнована будівля з вибитими вікнами стоїть, оточена парканом, на трасі неподалік від Броварів. Усе майно кредитори з Харкова вивезли і розподілили серед інших підприємств. За словами захисників Врублевського, більше 60 машин з холодильними установками досі розвозять продукти Києвом та областю.

Після 2004 року боротьба за завод продовжилася, і за більш ніж десять років у справі Врублевського було оголошено 200 судових рішень.

— Я можу працювати провідником у прокуратурах і судах в Україні. Я віддав Україні 20 років свого життя, але, на жаль, увесь цей час мені довелося хвилюватися за майно, яке у мене вкрали рейдери, — нарікає він.

Усі подальші рішення українських судів, які взаємовиключали одне одного, але захисту все ж вдалося добитися відновлення юридичної особи Врублевського у державному реєстрі. Втомившись оббивати пороги в Україні, Врублевський вирішив подати позов до Європейського суду з прав людини, де виграв справу і тепер намагається скасувати усі незаконні рішення, оголошені протягом усіх цих років.

— Епопея довжиною у 15 років. ЄСПЛ приєднав нашу заяву до справи «Бурмич та інші проти України» і вона виключена з реєстру ЄСПЛ і передана до виконавчих органів — комітет міністрів Ради Європи. Зараз ми маємо прецедентне рішення — нас виключили, не ухваливши по суті рішення у нашій справі, але такий прецедент був у 2009 році у справі «Іванов проти України». В основі обох справ лежить тривале невиконання Україною рішень ЄСПЛ, — зазначає адвокат Ратуш.

Проблема невиконання рішення ЄСПЛ в Україні не нова — за інформацією експертів, понад 90% рішень цього суду в країні ігноруються. Наприкінці 90-х рр. Україна ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і основних свобод і визнала положення міжнародного договору частиною національного законодавства, взявши на себе зобов'язання виконувати рішення ЄСПЛ у будь-якій справі, стороною якого вона є. Пізніше, у 2006 році, навіть був ухвалений Закон «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», але проблему це не вирішило.

За словами ще одного адвоката Врублевського Олега Зими, рішення судів в країні все ж виконуються, але на це у виконавчих органів йде дуже багато часу.

— Рішення ЄСПЛ виконуються не завжди швидко і не завжди у повному обсязі. Знаючи судові і виконавчі органи в Україні, вони просто ігнорують їх. З огляду на те, що в країні відбулася реформа, ми подивимося, чи змінилося щось якісно або у нас знову просто змінили вивіски, — підкреслює він.

«Мав отримати прибуток, а отримав болячки»

Історія польського бізнесмена, який бореться проти української корупції, привернула увагу не тільки антикорупційних активістів. Уповноважений президента у справах кримськотатарського народу і член комітету Верховної Ради з прав людини Мустафа Джемілєв познайомився з Врублевським декілька років тому в Європі, де той розповів йому про свою проблему.

Джемілєв і Врублевський у Верховному суді

— Повернувшись в Україну, я зустрівся з його адвокатами і сказав, що у мене немає можливості досконально займатися цим питанням, але всі підготовлені ними документи я підпишу і відправлю куди треба. Після цього з ким я тільки не спілкувався: особисто зустрічався з міністром юстиції і Яценюком, говорив, що це питання не тільки справа одного бізнесмена, а й в цілому престижу України, адже за ним (Врублевським — ред.) стоять інші підприємці. У відповідь на це я отримував лише відмовки, — розповідає він.

Сьогодні Врублевський разом зі своїми захисниками намагається відстояти свої права у Верховному суді — 9 справ перебувають на розгляді в Україні. По одному з них є рішення ЄСПЛ.

— Велика палата Верховного суду розглядає імплементацію рішення ЄСПЛ. Правда на стороні Врублевського, адже він мав отримати прибуток, а отримав лише болячки, — розповідає його адвокат Зима.

Сам бізнесмен неохоче каже про те, що лише три роки тому пережив інсульт, викликаний судовими позовами, а зараз бореться з діабетом.

— Найстрашніше — не час, який я витратив, а здоров'я, — підкреслює поляк.

Незважаючи на довгу історію відносин з українською Фемідою, Врублевський не втрачає оптимізму і все одно хоче продовжити вкладати гроші в українську економіку.

— Завод розграбували, але ми готові рухатися далі, відновити все і створити ті 300 робочих місць, про які говорили. Я вважаю, що треба закінчити те, що ми почали, адже це коштувало великого терпіння. Мені не раз погрожували, але погрози — показник слабкості рейдерів. Ніколи не треба боятися, адже так ми ніколи нічого не зможемо зробити, — підсумовує він.

Раніше QHA розповідало про те, як переслідують у Києві активістів, що борються з незаконними забудовами.

QHA