КИЇВ (QHA) -

Питання обговорювали представники профільних організацій та експерти з двох міст.

Київ представляли генеральний директор Національного заповідника «Софія Київська» Неля Куковальська, народний депутат України Ігор Луценко, голова Всеукраїнської асоціації музеїв Сергій Кролевець, член Українського товариства охорони пам'яток історії та культури (УТОПІК) Ірина Нікіфорова і представник ГО «Андріївський-Пейзажна ініціатива» Марина Соловйова .

Від Львова були представлені керівник ГО «Правозахисний центр ім. генерала УНР Сікевича» Наталія Сікевич, голова Львівської організації УТОПІК Андрій Салюк, а також захисник культурної спадщини, голова єврейської громади Львова Мейлах Шейхет.

З ініціативи громадських активістів був підготовлений ролик, знятий із квадрокоптера, в якому видно реальний стан об'єктів, що знаходяться під охороною ЮНЕСКО. Учасники відеомосту вперше побачили панораму заборонених забудов в історичному центрі тана заповідних територіях Львова, у буферних зонах, Києво-Печерській Лаврі та Софії Київської.

— Будівництво на території Софії Київської забороненк, — підтверджує Неля Куковальська.

На неприпустимо близькій відстані від історичних пам'яток активно будуються нові будинки, і з кожним роком ця проблема посилюється. На вулицях Софіївській, Гончара (біля Софії Київської), Московській вулиці, Кловському узвозі (територія Києво-Печерської Лаври) постійно будуються висотки, які заступають панорамні види і псують туристичну привабливість історичних і культурних візиток столиці. У Львові — аналогічна ситуація з лісовим заповідником і парком у старій частині міста.

— За останні шість років на території Києво-Печерської Лаври побудовано вісім корпусів, а це сім тисяч квадратних кілометрів. Власник будівель невідомий, — каже Сергій Кролевець.

У Міністерстві культури України не підтверджений ні один із дозволів на забудову. Представника міністерства на заході не було.

— Міністерство культури буває тільки там, де їм хочеться бути, а не там, де потрібно, — поскаржився Сергій Кролевець.

Будівельні або реставраційні роботи, які несумісні з охороною пам'яток, порушують норми ЮНЕСКО. А систематичний підрив авторитету цієї міжнародної організації несе з собою загрозу втрати інвестицій меценатів і занесення українських культурних об'єктів до чорного списку.

Експерти ЮНЕСКО прибувають до Києва, щоб вивчити стан всесвітньої спадщини в Україні та вирішити його подальшу долю.

QHA