КИЇВ (QHA) -

На лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями активно розвивається громадянське суспільство. Незважаючи на те, що після початку військового конфлікту на сході України багато місцевих громадських організацій змушені були переїхати або припинити своє існування, на їхньому місці почали створюватися абсолютно нові організації. Основною причиною цього стала велика кількість проблем у даних регіонах, починаючи від руйнувань об'єктів інфраструктури та приватного житла до ослабленої правової системи.

У місті Щастя Луганської області вже кілька років здійснює свою діяльність громадська організація «Культурна фортеця». Її глава, Марина Данилюк, до початку війни не цікавилася громадською діяльністю, однак із розвитком конфлікту зрозуміла, що не може сидіти, склавши руки.

— Ми починали з допомоги військовим, готували, допомагали фінансово. Після цього ми задумалися, що ще ми можемо зробити, і на той момент познайомилися зі «Схід-SOS», пройшли кілька правових тренінгів, і зрозуміли, що ми можемо робити і домагатися своїх прав, розповіла Данилюк під час прес-ланчу, який проходив у Києві 15 січня, передає кореспондент QHA.

Зараз ГО «Культурна фортеця» працює за двома напрямками культурним (проводить дискусійні клуби та покази фільмів) і моніторить діяльність місцевої влади.

На даний момент ми активно займаємося проблемою транспорту. Зараз єдине місто, куди можна доїхати на громадському транспорті зі Щастя, є Сєвєродонецьк. Туди ходять два автобуси. Ми кілька разів просили владу надати інші маршрути. Нам відповіли, що дуже багато транспорту ходить через Щастя у Станицю Луганську. Але насправді ці автобуси не зупиняються в нашому місті... Ми сподіваємося, що влада нас почує, і ситуація в цьому плані зміниться, повідомила Данилюк.

Схожа ситуація виникла і в місті Золоте. Глава громадської організація «Золотий схід» Світлана Печена згадує, що почала вести громадську діяльність під час активних бойових дій, щоб, у першу чергу, допомогти дітям.

Коли ми починали свою діяльність, ми думали в першу чергу про те, як врятувати своїх дітей, займалися допомогою. Але потім до нас підтяглися волонтери, ми познайомилися з благодійними фондами, і почали розвиватися далі, поділилася Печена.

Нині основною проблемою Золотого вона вважає відсутність розвивального майданчика для дітей, які змушені більшу частину свого часу сидіти вдома через можливу небезпеку.

Зараз ми бачимо, що дуже складна ситуація з молоддю. У нас на даний момент немає жодних центрів для дітей, де вони могли б розвиватися, гратися. Минулого року за допомогою «Схід-SOS» ми відкрили творчу майстерню для дітей, де проводимо з дітьми майстер-класи, щосереди раз на тиждень і влітку проводимо літні табори, і хочемо продовжувати працювати в цьому напрямку, зазначила Печена.

Активістки зазначили, що не мають наміру припиняти свою діяльність, і продовжать роботу щодо захисту інтересів своїх громад.

Раніше QHA повідомляло, що, на думку правозахисників, законопроект про реінтеграцію Донбасу треба відправити на доопрацювання.

QHA