КИЇВ (QHA) -

У Києві стартував XIV Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA. Головною особливістю цього найбільшого в Україні фестивалю документальних фільмів є загальна тематика, якій присвячені всі події, що відбуваються в рамках Docudays. У першу чергу це, звичайно, фільми, проте також на фестивалі можна відвідати тематичні майстер-класи та лекції.
Цього року помітна кінематографічна подія проходить під назвою «4 ° Прощавай, людино» і присвячена проблемі глобальних змін клімату.
Традиційно фільми Docudays UA змагатимуться в конкурсах: DOCU/ЖИТТЯ, DOCU/ ПРАВА і DOCU КОРОТКО. Крім того, на фестивалі відбудеться національний конкурс DOCU/УКРАЇНА. Оцінювати учасників у кожній з категорій буде журі, до міжнародного складу якого входять визнані експерти і документалісти.
Спеціальною подією на фестивалі став показ унікального DVD-видання «Чорнобиль [НЕ] видимий» від Національного центру Олександра Довженка.
Дане DVD-видання є зібранням рідкісних документальних фільмів про Чорнобильську катастрофу. До нього увійшли чотири короткометражки: «Чорнобильська атомна» (1974, УРСР, 11 хв., Реж. Леонід Автономов), «Ланцюгова реакція» (1978, УРСР, 20 хв., Реж. Володимир Георгієнко), «Чорнобиль. Хліб на розломі»(1986, УРСР, 11 хв., Реж. Олександр Косінов) і «Невиданий альбом» (1991, УРСР, 20 хв., Реж.: Віктор Кріпченко, Володимир Тараненко).
Перш за все, цей проект присвячений кінематографічної репрезентації катастрофи, але його автори не просто показують події тих років, а намагаються їх переосмислити.

Перші два фільми у кращих традиціях комуністичного режиму розповідають про ударне будівництво на Поліссі найбільшої в світі атомної електростанції — Чорнобильської. Кожен кадр у цих стрічках ідентичний попередньому — щасливі обличчя механіків, будівельників, жителів і керівників Прип'яті, які чекають, коли ж мирний атом запрацює на благо людини.
Але якими б награним не виглядали повторювані образи переповнених радістю громадян, їм все одно віриш. І не тому, що люди на екрані дійсно пишаються ідеєю глобального радянського будівництва — просто вони в 1970-х роках ще не знають, що через 10 років трапиться одна з найстрашніших аварій в історії людства, яка забере сотні тисяч життів і зробить частину територій України і Білорусі непридатною для життя людини.
Третя картина — «Чорнобиль. Хліб на розломі» — знята вже після катастрофи на ЧАЕС. Цей короткий фільм присвячений всім, хто брав участь в її ліквідації, будь то військовий, що знаходиться всередині зруйнованого реактора, водій, чиє завдання — відвозити високорадіоактивні уламки до могильника, або ж пекар, який пече хліб для працівників зони. Кожен із них віддав своє здоров'я і спокій заради життя десятків тисяч громадян. І хоча акцент у цьому фільмі, як і в попередніх двох, робиться саме на нескінченній натхненності простого радянського роботяги, тут є по-справжньому страшні кадри ліквідації аварії та видна справжня втома на обличчях тих, хто у ній брав участь, чия праця була вже не заради «перевиконання п'ятирічок», а заради самого життя.
Останній фільм «Невиданий альбом» присвячений видатному фотографу Ігорю Костіну. Не всі сьогодні знають ім'я цієї людини, але одну з його робіт бачив, напевно, кожен. Це унікальний знімок зруйнованого зсередини 4-го реактора.



Цей кадр Костіна вдалося зняти з вертольота, причому не з першого разу. Неймовірні дози радіації просто роз'їдали плівку.
Майстром були створені й інші видатні фотографії. У зоні він провів чимало часу, часто їздив туди вже після ліквідації. Він знімав і постраждалих — тих, хто працював на ЧАЕС відразу після аварії та в результаті потрапив до лікарні, а також дітей, які народилися з різними мутаціями. Ігор Костін також багато лікувався в клініках Європи та Японії.
Незважаючи на всю титанічну роботу Костіна, його альбом з фотографіями — живими, справжніми, що показують весь жах аварії на ЧАЕС — так і не був виданий у СРСР, саме через цю оголену відвертість. Книга Ігоря Костіна «Чорнобиль. Сповідь репортера» вийшла в Україні лише у 2002 році.
Всі чотири об'єднаних проектом «Чорнобиль [НЕ] видимий» фільми сміливо можна назвати унікальними об'єктами дослідження, які сьогодні дають нам можливість переосмислити події тридцятирічної давності. Це і вже забута своєрідність комуністичного мистецтва, і початок колапсу СРСР, і антропогенний аспект найжахливішої техногенної катастрофи в історії людства.
Олександра Шекера

QHA