КИЇВ (QHA) -

Міністерство екології та природних ресурсів України готує звіт за підсумками поточного року про шкоду, яку завдає довкіллю українського Криму незаконна анексія з боку Російської Федерації та дії призначеної нею окупаційної влади.

Про це в коментарі агентству QHA повідомив міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак.

За його словами, аналогічний звіт Мінекології готувало і за підсумками 2016 року. У звіт за підсумками 2017 року будуть включені нові факти негативного впливу дій російської влади на екологію Криму і регіону, зокрема будуть включені можливі негативні наслідки будівництва мосту через Керченську протоку тощо. Міністр додав, що підготовлені матеріали будуть передані до Міністерства закордонних справ України для підготовки відповідного звернення до міжнародних судів щодо негативного впливу російської окупації на довкілля у Криму.

— 2016 року ми за участі наукової спільноти підготували матеріали, які були передані до Міністерства закордонних справ України. Далі МЗС використовує ці документи для підготовки міжнародних позовів до Російської Федерації щодо тих збитків і шкоди, які вони завдають довкіллю українських окупованих територій внаслідок військових дій, внаслідок агресії, внаслідок анексії Криму.

Зараз ми працюємо над таким звітом за підсумками 2017 року, тому що ситуація розвивається, звісно, в негативний бік. Очевидно, до кінця року звіт буде, і в ньому буде відображене не лише питання зневоднення північного Криму, але й проблематика будівництва Керченського мосту, наскільки це негативно впливає на довкілля; участь у використанні надр, які здійснює російська влада саме на цій території. Нас непокоїть майбутня перспектива об’єктів природо-заповідного фонду, який залишився там, і ми розуміємо, що там вже відбуваються незворотні негативні процеси.

Остап Семерак також зауважив, що Україна обов’язково піднімає на міжнародних рівнях тему екологічних проблем окупованого Криму, зумовлених анексією. Водночас, за його словами, ситуація ускладнюється тим, що російська окупаційна влада не допускає на територію Криму ані українських науковців, ані представників української влади. Тому Україна для збору інформації змушена вдаватись в тому числі до підтримки зовнішніх партнерів — як у питанні отримання інформації, так і у питанні напрацювання кроків для захисту кримського довкілля через тиск у рамках міжнародних організацій.

— Основна причина проблем і занепокоєння , яке ми відчуваємо, це анексія, яка відбулася… Окупаційна влада не допускає на територію українського Криму, яку Російська Федерація анексувала, нікого з українських науковців, ані представників української влади. Без зовнішніх партнерів, без міжнародних посередників дослідити, отримати інформацію майже неможливо. І найголовніше напрацювати кроки щодо захисту. Тому ми працюємо в рамках ООН, ми працюємо в рамках ОБСЄ і на міждержавних контактах.

Наприклад, Остап Семерак нагадав, що для підтримання проблематики кримської екології на міжнародному рівні Україна ініціювала на асамблеї ООН, яка відбувалася минулого року в Кігалі (Руанда), резолюцію про вплив російської військової агресії на довкілля України. Внаслідок обговорення цієї резолюції асамблея ООН прийняла рішення про розширення її, і вона охоплювала вже не лише українську тему, а в принципі вплив військових конфліктів на природнє довкілля.

Як повідомлялося, Прокуратура Автономної Республіки Крим заявила, що будівництво мосту у Керченській протоці може призвести до регіональної екологічної катастрофи: масштабні роботи можуть перетворити Азовське море на Чорноморську затоку. Різка зміна хімічного складу води призведе до загибелі багатьох живих організмів, зокрема дельфінів, які занесені до Червоної книги. За оцінками Інституту водних проблем та меліорації НАН України, орієнтовні збитки, які можуть бути заподіяні довкіллю Чорного та Азовських морів при будівництві Керченського мосту, можуть скласти щонайменше 10 млрд грн.

Заступник міністра з питань окупованих територій Юрій Гримчак заявив, що екологічна катастрофа чекає і на степовий Крим. Припинення водопостачання Північно-Кримським каналом дніпровської води на окуповану територію російська влада намагається компенсувати бурінням та викачкою прісної води з нижніх горизонтів. Через це відбувається зневоднення та засолення грунтів, і як результат — скорочення посівних площ, зникнення або міграція біоресурсів.   

QHA