КИЇВ (QHA) -

Міжнародна місія, до якої увійшли представники Будинків прав людини з Азербайджану, Білорусі, Казахстану, відвідала окупований Крим для документування порушень прав людини. При цьому Місія заїхала на півострів з дотриманням українського законодавства. Моніторинговий візит правозахисників до Криму відбувся з 14 — 18 вересня 2018 року.

Поїздку організував Центр інформації з прав людини (Київ), підтримали Фонд будинків прав людини (Осло, Норвегія) і організація People in Need (Прага, Чехія).

Як передає кореспондент QHA, сьогодні у Києві учасники Місії коротко розповіли про її підсумки, а у жовтні оприлюднять повну Доповідь місії про результати її чотириденного моніторингу.

Голова Центру інформації з прав людини Тетяна Печончик зазначила, що це перша місія Будинків з прав людини, яка відвідала Крим, і туди вона в'їхала у відповідно до законодавства України: група в'їхала до Криму з материкової частини України, а іноземці, які входять до її складу, отримали необхідні дозволи від Державної міграційної служби України.

Юрист Української Гельсінської групи Дар'я Свиридова підкреслила важливість самого факту поїздки місії, оскільки Росія вже не один рік принципово не допускає на півострів міжнародних спостерігачів і правозахисників.

— На сьогодні ми маємо системну проблему з доступом до Криму міжнародних моніторингових і правозахисних місій. У базових міжнародних доповідях і резолюціях міститься вимога до Росії допустити на півострів міжнародні місії. Нам здавалося дуже важливим, що після чотирьох років потрібно подумати над реальним механізмом доступу правозахисників до Криму. Ми хотіли показати, що такий доступ можливий. Ця місія стане голосами тих, хто в Криму позбавлений права голосу, оскільки Росія робить усе, щоб ніякої правдивої інформації про стан з правами людини не було.

У фокусі моніторингу Місії були проблеми зі свободою слова, мирних зібрань та об'єднань в Криму, а також умови роботи і участі в суспільному житті для місцевих правозахисників і юристів. Місія поспілкувалася з рідними політв'язнів, жертвами репресій, адвокатами, місцевими правозахисниками.

Представниця Білоруського будинку з прав людини Тетяна Ревяка розповіла, що вони провели більше 20 зустрічей в яких взяло участь 50 осіб — журналісти, активісти, члени українських і кримськотатарських організацій, які піддаються переслідуванням. Особливе враження на правозахисницю справили зустрічі з дружинами, батьками і дітьми політв'язнів.

Вона зазначила, що у Білорусі останні 22 роки тема політв'язнів залишається актуальною і зрозумілою, проте те, що відбувається в Криму зараз, її вразило.

— Я була вражена єзуїтськими методами і звинуваченнями, які використовуються зараз в Криму. Ми стикалися і з порушенням інших прав — відсутність незалежності судової системи, тортури, жорстокі умови тримання. Місіям, які поїдуть слідом за нами, буде про що розповісти міжнародній спільноті. Про Крим кажуть, що це "сіра" зона, але я не очікувала, що ця зона настільки "сіра", — акцентує білоруська правозахисниця.

Говорячи про те, що її вразило, Тетяна Ревяка зазначила, що з боку окупаційної влади здійснюється дуже великий пресинг на сім'ї активістів і політв'язнів. І якщо кримські татари об'єднані, то сім'ям українських політв'язнів доводиться важче. Якщо обшуки проводять у кримських татар, то інші кримські татари приїздять, ведуть стрім, підтримують співвітчизників, а за аналогічних репресій проти українських активістів, публічний резонанс набагато менший і це неправильно, відзначає правозахисниця.

Тетяна Ревяка також зазначила, що вони відпрацювали систему безпеки під час роботи на півострові, щоб уникнути можливого стеження і тиску з боку окупаційних властей. І хоча в'їзд правозахисників усе ж таки "вирахували" російські прикордонники, проте після додаткового спілкування їх все ж впустили до Криму. Тетяна Ревяка передбачає, що рішення про допуск ухвалили ймовірно, тому що росіяни не до кінця зрозуміли мету їхнього візиту, хоча вони її і не приховували.

— Вони бояться більше журналістів, ніж правозахисників, — говорить Ревяка.

За її словами, також в інтересах безпеки правозахисники ні зараз, ні у повному тексті Доповіді не публікуватимуть імена тих, з ким вони зустрічалися на окупованому півострові.

Представник освітнього Будинки прав людини у Чернігові Кирило Єкімов підкреслив, що навколо Криму з кожним роком Росія будує все більш глуху стіну, яка закриває від сторонніх очей все, що там відбувається.

— Необхідно, щоб про репресії і те, що відбувається в Криму все більше говорили на міжнародній арені й в Україні, оскільки останнім часом тема Криму поступово затихає в обговореннях, — вважає правозахисник.

Закордонні учасники Місії також вважають вкрай важливим, щоб ситуація в Криму стала відома за межами півострова, оскільки солідарність і постійне інформування сприяє поліпшенню обставин життя кримчан. Поїздка цієї місії також дозволить нівелювати репліки російської делегації у міжнародних організаціях, які намагаються посіяти недовіру міжнародної спільноти до інформації від українських правозахисників. Спостереження від зарубіжних учасників Місії вибиває з рук росіян аргумент про відсутність незаангажованої інформації безпосередньо з Криму, підкреслює Тетяна Печончик.

Тетяна Печончик також висловила надію, щоб подібні Місії продовжили роботу в Криму, і українські правозахисники вестимуть перемовини з представниками Будинків прав людини щодо продовження такої роботи, а також про розширення спектра досліджуваних порушень прав людини в Криму.

Вона також зазначила, що існуючий з 2015 року порядок отримання дозволу в органах України ускладнює для міжнародних правозахисників поїздку до Криму. Печончик закликала українську владу встановити не дозвільну, а повідомну систему відвідування Криму, а також дозволити іноземцям подавати документи не лише українською мовою, але й мовою своєї країни. За її словами, Кабмін навесні цього року висловив готовність працювати над спрощенням доступу місій в Крим і зараз правозахисники очікують конкретних кроків у цьому напрямку.

QHA