МАРІУПОЛЬ (QHA) -

На східній околиці Маріуполя, яка постраждала в результаті обстрілу з боку так званої «ДНР» в 2015 році, з'явився незвичайний мурал — «Рукавичка».

Японський художник Міязакі Кенсуке разом з дітьми і місцевими жителями створював його протягом трьох тижнів на стіні школи №68. Її вікна досі заклеєні хрест-навхрест, адже вони виходять на ту сторону, з якої два роки тому прилітали снаряди.

— Ця школа обрана не випадково, — каже представник Агентства ООН у справах біженців Пабло Матеу, — вона постраждала в 2015 році й тепер стала символом відновлення міста і країни.

Мурал повернутий до східного кордону міста — в сторону окупованих територій. На малюнку зображена велика рукавичка, яка вмістила безліч людей різних національностей і тварин. Мотиви казки втілені в інтернаціональному дусі  та мають символізувати дружбу і солідарність. Також на муралі можна впізнати відомі краєвиди і споруди Маріуполя.

Робота художника реалізована в рамках великого проекту «Крізь стіни», який передбачає створення незвичайних муралів по всьому світу — насамперед, в конфліктних регіонах.

— Ми готувалися до цієї роботи цілий рік, — каже Міязакі, — і нарешті змогли її втілити в життя разом з нашими помічниками — маріупольськими школярами. Їхні обличчя ми зобразили на малюнку поруч з нашими.

Художник пояснив, що для нього було важливо показати дух єдності й толерантності на міжнаціональному рівні. Але при цьому він хотів зберегти українські національні особливості, тому додав орнамент і писанки в свою «Рукавичку».

— Своїм загальним теплом всередині рукавички ми гріємо писанки, з яких потім народжуються прекрасні курчата — символ миру і відродження, —зазначив Міязакі.

Дітям дуже сподобався мурал, в роботі над яким вони брали участь. Перед початком роботи для школярів провели кілька уроків малювання за участю японських гостей. А малюнки з цих уроків були використані в якості ескізів для частин муралу.

Втім, не всі присутні залишилися задоволені барвистим малюнком на шкільній стіні.

— У нас багато хороших і добрих казок, — каже мама одного зі школярів, — але чому вибрали саме цю садистський казку? Всі ми пам'ятаємо, чим вона закінчилася!

Алегорію на сучасну світову багатонаціональну спільноту й тісний світ-рукавичку побачили всі діти та дорослі. І більшість маріупольців вірить в добрий кінець казки — люди житимуть у світі поряд один з одним.

QHA