КИЇВ (QHA) -

У Києві презентували звіт про 43 випадки насильницьких зникнень людей у Криму за три роки анексії, підготовлений правозахисниками організації «Крим SOS».

У звіті систематизована і проаналізована інформація про насильницькі зникнення, скоєні на території Криму в період з 27 лютого 2014 по 31 грудня 2016 року.

Згідно зі звітом, за три роки відомо про 43 таких випадки. При цьому 17 осіб із викрадених були звільнені, 18 не знайдені та вважаються безвісти зниклими, шість знайдені мертвими, двоє людей опинилися у місцях позбавлення волі.

— Ми стали розуміти, що інформації недостатньо, а випадки самі по собі дуже розрізнені. У нас були дві мети — описати детально кожен випадок і зрозуміти, чи існує системність. Ми також не виключаємо, що випадків може бути набагато більше, — зазначила співавтор звіту Євгенія Андреюк.

Крім викрадень, у Криму фіксується чимало випадків незаконних затримань і вбивств, але до цього звіт вони не були включені, оскільки він заснований на Конвенції з насильницьких зникнень, ратифікованої Україною в серпні 2015 року.

Правозахисниками було виділено два періоди, які відрізняються за об'єктами і способами викрадення:

1. Лютий—червень 2014 року. Відомо про 23 викрадення, із них 19 — громадських активістів. Відзначається, що з 19 випадків 17 відбулися у період з 3-го по 16 березня, тобто до «референдуму».

— Ми можемо говорити впевнено, що це спланована і цілеспрямована політика. Викрадення вчиняли представники «самооборони», козаки і поліція, — зазначила Марія Квіцинська, співавтор звіту.

П'ятеро людей, викрадених у цей період, досі не знайдені: це Василь Черниш, Іван Бондарець, Валерій Ващук, Тимур Шаймарданов, Сейран Зінедінов. Решат Аметов, викрадений у цей же період, як відомо, був знайдений мертвим.

2. Червень 2014 року — 31 грудня 2016 року. Із 20 викрадених 13 не знайдені, п'ятеро знайдені мертвими, двоє осіб опинилися в місцях позбавлення волі. Викрадення мають інший характер — тепер вони відбуваються таємно, і складно встановити пряму причетність до них силових структур.

— Викрадення відбуваються в рамках репресивної політики і збігаються з системним придушенням відносно нелояльного населення, особливо кримських татар. У цей період немає жодного випадку, коли викрадені були звільнені або коли викрадачі виходили на зв'язок. Крім того, із цих 20 викрадених 16 — кримські татари, — зазначила Євгенія Андреюк.

У звіті наводиться перелік осіб, які, на думку правозахисників, причетні до зникнень. Серед них — Сергій Аксьонов, Сергій Цеков, Михайло Шеремет, Микола Долуда, Ігор Безлер, Ольга Кулигіна та інші.

— Насильницькі викрадення є міжнародним злочином, тому в першу чергу це міжнародна індивідуальна кримінальна відповідальність кожного, хто здійснив викрадення, — підкреслила Андреюк.

Правозахисники мають намір передати зібрану інформацію до Генеральної та Військової прокуратури України, Інтерполу, Міжнародного суду, а також державних і міжнародно-правових організацій інших країн.

QHA