КИЇВ (QHA) -

Нині Росія боїться відкрито воювати, адже в світі існує ООН, яка не дозволить вести відкриту війну, тому росіяни придумали гібридну, вважає Володимир Жемчугов, герой України, колишній військовополонений.

Муслім Умеров: Як ви провели цей рік після полону?

Володимир Жемчугов: За останній рік більшу частину часу я проводив на лікуванні, більше п'яти місяців я провів у Німеччині, потім в Україні — на реабілітації. Весь вільний час присвячував гуманітарній допомозі, підтримував родичів наших заручників, політв'язнів, а також солдатів, які проходили лікування.

Муслім Умеров: Чому це для вас залишається важливим досі?

Володимир Жемчугов: Я пішов на війну вже дорослою сформованою людиною, коли ворог прийшов до мене в будинок, адже я сам з Луганщини, з міста Красного Луча. Коли туди прийшли російські солдати, і почалися грабежі, то не було іншого виходу, як стати на захист.

Свого часу я потрапив на війну з Грузією, так як у 2008-му році був у Тбілісі, а так, як я — росіянин за національністю, мій батько з Волги, то мені було дуже боляче, коли говорили, що росіяни прийшли нас вбивати. Коли ж росіяни прийшли до мене додому, я вже не зміг бути осторонь і пішов захищати батьківщину.

Муслім Умеров: Наскільки, на вашу думку, відрізняється війна у 2008-му році від того, що відбувається зараз?

Володимир Жемчугов: Кардинально. Там була провокація, а тут був гібридний, підлий напад на Україну. І якщо у 2008-му році Росія якось побоювалася, і це була гра на нервах, то тут був явно план, згідно з яким російські солдати захоплювали одне місто за іншим.

Тетяна Калініченко: Ви говорили, що допомагаєте пораненим ветеранам АТО. Наскільки ми близькі до того, щоб працювала державна програма реабілітації?

Володимир Жемчугов: Я не на такому високому рівні в допомозі, я лише беру участь в акціях, допомагаю родичам, підтримую ветеранів, яких знаю.

Я зустрічався з міністром оборони Полтораком у Тбілісі, коли він приїхав провідати наших воїнів, які були там на реабілітації. І тоді він сказав, що у 2017-му році це питання дуже просунулося, багато програм було запущено, зокрема з психологічної реабілітації. І готуються до відкриття два реабілітаційні центри — у Києві та Закарпатті. Тобто робота триває.

Звичайно, у нас велика нестача фахівців психологічної реабілітації, ми тільки вчимося. Одна справа, коли молодий лікар розповідає щось з підручників, а інша справа, коли доктор має напрацьований практичний досвід підходу до різного роду ситуацій.

Ми днями відправляли ветеранів АТО з інвалідністю до Торонто на спортивні змагання «Ігри нескорених». І там я вже почув, що не тільки ветеранів, а й їх сім'ї запрошують на реабілітацію. Є сім'ї, які займаються сім'ями. Тобто щось вже робиться. Погано, звичайно, що лише на четвертому році війни, але, напевно, по-іншому нічого не вийде, тому що у нас було все занедбане, армія була зруйнована, а якісь соціальні програми не створювалися, тому що ми не готувалися до війні взагалі.

Муслім Умеров: Ви якось говорили, що російські солдати вважають себе обдуреними. Що це означає, що українська армія все-таки відстояла свої позиції?

Володимир Жемчугов: Коли я сидів у луганській в'язниці, там був оперативник третього поверху — Загорулько Сергій Миколайович. Свого часу він був начальником оперчастини Суходольської в'язниці, але у 2013-му році після смерті ув'язненого, до якого він застосував тортури, його понизили до рядового оперативника. І ось він на ображений на українську державу пішов захоплював СБУ, воював, був поранений, а потім повернувся до пенітенціарної системи. І коли ми з ним розмовляли, він говорив, що ми з ним пішли воювати за ідею, кожен за свою, але нас кинули. Мовляв, йому обіцяли мало не Радянський Союз, рівноправність, все кругом народне, а в результаті він повинен мене охороняти за зарплату 17 тисяч рублів. Ті, хто були вище в званнях, поділили гроші між собою, а нижчий офіцерський склад залишився ні з чим. Тобто ніякої фінансової справедливості там немає.

Муслім Умеров: Ви говорили, що блокада добре впливає на ослаблення російських військ.

Володимир Жемчугов: Ще у вересні 2014-го року, коли була друга хвиля приходу регулярної російської армії, коли вони розбили українську армію під Сніжним, Червоним Променем і Зеленопіллї, я говорив, що вони вже не підуть звідси. Тому що, якщо вони підуть, залишаться сотні тисяч свідків для Гаазького трибуналу. І люди скажуть, що тут були російські солдати, ми з ними знайомилися, вони давали нам свої телефони і так далі. Тоді я сказав, що потрібно робити економічну блокаду. І якби у 2014-му році ми обрізали вугілля, електроенергію, воду, газ, тоді було б набагато легше. Зараз же вони зміцніли з нашою допомогою і нашими фінансами, тому тепер все це може тривати набагато довше.

Мені надходить інформація з Луганської області, що зараз закриваються шахти, а там, де видобуток слабкий, шахти топлять, обладнання здають або на метал, або вивозять до РФ. Тобто йде руйнування вугільної промисловості Донбасу. Шахтарі, яких звільнили, розуміють, що чинити опір небезпечно, тому їдуть на заробітки, в основному до Росії.

Тетяна Калініченко: Чи багато у вас знайомих живуть на окупованій території?

Володимир Жемчугов: Знайомих дуже багато, я до 2007 року жив і працював у Луганській області в Красному Лучі, у Луганську, я їздив по всій Луганській області, тому у мене дуже багато знайомих. І я підтримую зв'язок як з партизанами, які там залишилися, так і з простими людьми.

Муслім Умеров: Як ви ставитеся до блокади Криму? І чи варто Крим настільки блокувати, як варто було спочатку блокувати зону Донбасу?

Володимир Жемчугов: Звичайно, нехай не ображаються жителі Криму, але іншого виходу у нас немає — на нашу землю прийшли окупанти. Згадайте Другу світову війну. Так, зараз Росія боїться відкрито воювати, у світі існує ООН, яка не дозволить вести відкриту війну, тому росіяни придумали гібридну. Якщо я прийду завтра до вашого будинку, подарую вашій дружині квіти, принесу тортик, вип'ю чаю і скажу, що мені тут сподобалося і я залишаюся, а ви вибирайтеся, вам же не сподобається? Іншого виходу немає. Нам треба чинити опір. Зрозуміло, що, коли йде війна, страждають прості жителі. Але потрібно визначитися — перетерпіти складності або залишитися рабом.

Муслім Умеров: Ви провели 30 спеціальних партизанських операцій за офіційною версією. Які помилки уряду ви могли б відзначити там на війні, і які помилки ви помічаєте зараз на мирній території?

Володимир Жемчугов: Насправді, я провів більше партизанських операцій, про деякі з них можна буде розповісти вже після закінчення війни.

Помилка полягала в тому, що ми не змогли у 2014-му році відкрито оголосити про початок війни. Тому, коли люди Донбасу зверталися до української армії з проханням видати зброю, щоб захищати свій будинок, нам відповідали, що цивільним видавати зброю заборонено, адже війна не оголошена.

До 1991 року у нас у законодавстві УРСР було прописано все про обов'язки та відповідальність партизан, добровольців, цивільної оборони. Але після розпаду СРСР всі ці закони були анульовані. І в 2014-му році не було ніякої законодавчої бази простій людині захищати свою батьківщину. Мене це довго нервувало, я як доброволець спілкувався з українською армією, потім на все це плюнув, почав їздить до Грузії, щоб знімати з рахунку в банку гроші, і купував на них зброю у росіян, яку вони на Донбас завезли вже неймовірну кількість. Тоді був величезний попит на зброю, всі жителі окупованих територій, у кого були хоч якісь гроші, купили собі по автомату. Точно також ми, партизани, купували у козацтва необхідну зброю.

Я думаю, що зброю треба було роздати всім. Так, може, було б більше крові, але, як показує аналітика, якби в Криму почали стріляти, то, можливо, у нас не було б війни на Донбасі, і Крим був би не окупований. Я думаю, Росія б злякалася.

Муслім Умеров: Чи є у вас прогнози, що буде далі з Донбасом, коли там буде працювати розширена місія ОБСЄ?

Володимир Жемчугов: Я не є політиком чи аналітиком, але поки я лікувався у Німеччині, провів величезну кількість зустрічей на вищому політичному і дипломатичному рівнях. Ґрунтуючись на тій інформації, яку я там отримав, можу сказати, що там відомо про те, що російська армія є на Донбасі, але з нею воювати поки ніхто не готовий. Там кажуть, що потрібно почекати 10-15 років і все повернуть — і Крим, і Донбас, і заплатять компенсацію. Я запитав, чому саме 10-15 років? На що мені відповіли, що ще 10-15 років ми будемо залежати від російських енергоресурсів — від нафти і газу. Як тільки це закінчиться, закінчиться і епоха Росії. Також вони додали, що ми 44 роки чекали і не воювали за НДР, наші аналітики прорахували, що СРСР розвалиться сам. Так і сталося, ми почекали і повернули свої території. Також буде і з Україною. Ось так мені пояснили.

Муслім Умеров: Що в цей час потрібно робити нам?

Володимир Жемчугов: Це німецький прогноз, а німці, як відомо, великі пацифісти. Американська думка трохи інша, і вони роблять трохи інші кроки. Ви пам'ятаєте, коли Трамп оголосив санкції проти «Газпрому», то першим зателефонувала Трампу Ангела Мркель і почала заступатися за Росію. Другим подзвонив Макрон, і всі говорили, що, якщо будуть введені американські санкції проти Росії, то ми введемо контрсанкціі проти США. Тобто дуже сильно Євросоюз залежить від російського газу. Трамп запропонував вихід, і вже прийшли перші танкери з скрапленим газом в балтійські порти. Також запущена програма, яка дозволить відрізати російські газопроводи від Європи, а через прибалтійські, польські порти приймати зріджений газ. Після направити трубопроводи в газові сховища в Західній Україні, а звідти направляти газові потоки до Європи. Таким чином Росія буде відрізана від поставки газу до Європи. Трамп сподівається, що Європа в цьому випадку вже не буде так залежати від Росії, і РФ поставлять на місце.

І моя думка, що ці навчання в Білорусі, які розпочаті, показують, що удари, які наносить Росія по «ворогу», спрямовані на приморські території. А приморські території у нас є тільки на території Німеччини, Балтійського узбережжя, Польщі, де розташовані порти, які можуть приймати американський скраплений газ. І мені здається, що це неспроста.

Я думаю, що зараз буде крок у відповідь, і США, на мою думку, нам допоможуть. Згадаймо Югославію: поки там Росія «допомагала», щоб ні НАТО, ні ЄС туди не увійшли, Америка спостерігала. Як тільки серби там почали робити масову різанину, потроювати концтабори, не відповісти не можна було, і США почали бомбити військові частини Сербії. Росія нічого не могла сказати.

Другий приклад: Росія влізла у Сирію. Там начебто теж терористи, ІДІЛ, але як тільки з'явився привід, коли армія Сирії завдала ударів по мирному населенню газовою зброєю, США відповіли відразу.

Я думаю, що в зв'язку з економічною блокадою, цієї зими на Донбасі почнеться гуманітарна катастрофа: нестача фінансів, палива, заморозки. Народ почне виходити на страйки, і як тільки розстріляють одну демонстрацію і це потрапить в об'єктиви ВВС, я думаю, США завдадуть ударів по російських військових баз окупованої території Донецької та Луганської областей. А всі наші військові знають розташування всіх російських військових баз.

Тетяна Калініченко: На жаль, тема обміну наших військовополонених гальмується. Ви з цього приводу з кимось спілкувалися в колах влади?

Володимир Жемчугов: Я намагаюся стежити за будь-якою інформацією, яка є з цього питання. У Росії на початку війни було три головних важеля впливу на Україну: вплив на нашу політичну бізнес-еліту; вугілля, електроенергія і товарообіг між окупованою територією і територією, підконтрольною Україні; наші заручники. Якщо з першими двома пунктами ми розібралися, то з третім важелем впливу росіяни ще не розлучаться довго, тому що тут залежить все тільки від них. Адже якщо вони поміняють всіх на всіх, то як вони будуть впливати на український уряд? Ніяк.

Тетяна Калініченко: Кожен раз, коли когось міняли, це дає надію, нам здавалося, що процес піде.

Володимир Жемчугов: Міняли останнім, напевно, мене. Те, що було в цьому році, це не обміни. Тих двох жінок просто віддали, адже вони не були в Мінському списку. Колодій — теж не був з обміну відданий, цим займалася церква. З нашого боку теж була добровільна видача жінок і хворих. Але це не обмін.

На сьогоднішній день Росія робить все, щоб затягнути цей процес, і розбурхувати наше суспільство, щоб були страйки і обурення в українському суспільстві. Я знаю, що ФСБ дуже щільно працює і через політиків, і через журналістів, і через громадських діячів в Україні, щоб піднімати хвилю бунту.

Муслім Умеров: Наскільки у даному питанні наша служба безпеки виросла за три роки?

Володимир Жемчугов: Я не можу оцінювати роботу СБУ, тому що я не знаю, як було до цього часу. Росія грає дуже брудно і підло. Коли ми починаємо в різних колах піднімати це питання, що ми теж могли б діяти методами Росії, нам відповідають, що раз ми вибрали шлях до Євросоюзу, то не маємо право чинити так підло. Росія — дика країна, а ми декларуємо, що маємо європейські цінності. У цьому, виходить, ми програємо в тому, що змушені бути правильними і чесними.

QHA