КИЇВ (QHA) -

Правники закликають Україну розробити дієвий та конкретний механізм компенсації громадянам України за майно, зокрема за житло, зруйноване або втрачене в результаті збройного конфлікту на Донбасі.

Як передає кореспондент QHA, про це заявила юрист Центру стратегічних справ Української Гельсинської спілки з прав людини (УГСПЛ) Віталія Лебідь, коментуючи на прес-конференції наслідки прийняття закону про деокупацію Донбасу для вирішення спричинених війною майнових проблем українців, і в першу чергу — втрату житла.

За словами юриста УГСПЛ, в законі про реінтеграцію Донбасу зазначено, що держава Україна всіма можливими засобами сприятиме відшкодуванню збитків, завданих Російською Федерацією, однак подібна норма в українському законодавстві існує з 2014 року, але й досі невідомо, якими конкретно засобами Україна сприяє такому відшкодуванню. Юрист вважає, що через буквальне трактування закону українці можуть опинитися в патовій ситуації, оскільки Україна може не взяти на себе відповідальність щодо компенсацій за зруйноване майно, і водночас люди просто не матимуть можливості затребувати належні їм кошти з Російської Федерації.

— Даними нормами Україна заявляє, що вона не несе відповідальності, а несе відповідальність Російська Федерація. Таким чином на людину покладається обов'язок доказу того, що саме РФ винна в цьому злочині і в результаті прийняття судового рішення РФ повинна виплатити компенсацію. Але Росія не буде виплачувати таку компенсацію, таким чином люди можуть бути позбавлені права на отримання такої компенсації.

Віталія Лебідь нагадала, що відповідно до судової практики на сьогодні, є рішення українських судів, де вказано, що РФ зобов'язується відшкодувати збитки громадянам України за зруйноване майно і вказані конкретні суми. Однак навряд чи Росія буде виконувати такі рішення. Також наявна інша практика національних судів, яка зобовязує Україну відшкодовувати збитки за зруйноване майно. Проте і досі жодного з цих рішень не виконано і жоден громадянин України не отримав такої компенсації, тому що органи державної влади постійно їх оскаржують, доводячи до касації, а далі суд повертає справу на новий розгляд.

За словами юриста, відсутність компенсації шкоди громадянам за зруйноване/пошкоджене війною майно зумовлене з одного боку тим, що  в Україні відсутнє чітке спеціалізоване законодавство, яке б регулювало це питання. Крім того, в національному законодавстві існує кілька суперечливих норм, які суди трактують по-різному і це призводить до відсутності єдиної уніфікованої судової практики.

Також органи державної влади зазвичай апелюють до того, що в державному бюджеті відсутні кошти, які були б призначені саме на такі виплати. Однак юристи наголошують, що захист прав людини не повинен перебувати в залежності від наявності бюджетних коштів.

Віталія Лебідь зазначає, що, не знаходячи захисту на національному рівні, українці звертаються до Європейського суду з прав людини. І практика ЄСПЛ щодо захисту прав власності під час збройних конфліктів свідчить, що все ж таки Україна в першу чергу повинна забезпечувати відшкодування збитків своїм громадянам. Саме тому Україна має знайти варіант компенсації збитків.

— Ми закликаємо Україну розробити і впровадити механізм компенсацій своїм громадянам за зруйноване майно. Ми готові долучитися до цього процесу і сприяти законодавчому врегулюванню цього питання, щоб забезпечити право власності українських громадян, які постраждали від конфлікту.

Адвокат Центру стратегічних справ УГСПЛ Юлія Науменко розповіла, що УГСПЛ відстежує справи згаданої категорії, і наразі близько 40 справ перебувають в ЄСПЛ, ще близько 20 справ щодо зруйнованого і 10 справ щодо мобілізованого майна перебувають у національних судах, а ще десять справ готуються до подачі в суд.

За словами адвоката, з близько 20 позовних заяв щодо компенсації за втрачене житло, які перебувають в українських судових інстанціях, лише за трьома було прийняте рішення, однак розгляд справ затягується, лише в судах першої інстанції справи розглядаються по півтора-два роки. На думку Юлії Науменко, розгляди справ затягуються навмисне, оскільки багато питань практичного виконання цих рішень не вирішені, і державні органи та суди очікують прийняття якогось законопроекту щодо компенсації цієї шкоди, або щодо відшкодування Російською Федерацією.

Юрист також зазначає, що в Україні  немає конкретного порядку компенсації шкоди за втрачене житло. Згідно із законом про боротьбу з тероризмом цей обов'язок покладено на державу, але незрозуміло, які державні органи мають цим займатися, збирати документи та компенсувати цю шкоду. І ще одне проблемне питання — це відсутність коштів на компенсацію цієї шкоди у держбюджеті.

При цьому Юлія Науменко вважає, що Україна повинна спочатку компенсувати своїм громадянам шкоду, завдану війною, а потім подати регресний позов до Росії як винуватця агресії, і вимагати у ньому відшкодування збитків на міждержавному рівні.

Втім, за словами Віталії Лебідь, Україна зможе звернутися до міжнародних судів з регресним позовом до Росії лише у разі, якщо сама почне виплачувати компенсацію за позовами своїх громадян. Таким чином, уникаючи виплат за майновими позовами, Україна фактично унеможливлює для себе подачу відповідного позову щодо РФ до міжнародного суду.

— Україна поки не зверталася до європейських судів щодо приватної власності, оскільки вона не зазнала шкоди якщо вона виплатить комусь за таким позовом, то вона може у Європейському суді стягнути ці збитки з Російської Федерації на свою користь. Якщо Україна почне виплачувати компенсацію за позовами громадян за зруйноване майно, вона може пред'явити регресні позови до Російської Федерації.

Юрист громадської приймальні УГСПЛ міста Маріуполь, переселенець із Донецька Ігор Курільчук вважає, що фінансові проблеми держави можна зрозуміти, оскільки Україна не була готова до проведення АТО та військових дій. Водночас дуже важливо дати зрозуміти постраждалим людям, що в Україні діє право, і тому Україна має взяти на себе обов’язок компенсовувати збитки за зруйноване житло, а вже потім через міждержавні позови вимагати ці гроші від Росії.

— Я сподіваюся, що буде створено спеціальний фонд, і він наповнюватиметься, і відшкодовуватимуться кошти. А якщо в порядку регресу вона (Україна) зможе отримати компенсацію в міжнародних судах від РФ — це буде чудово.

Ігор Курільчук також звертає увагу на необхідність допомогти тій категорії людей, які втратили житло, оскільки були змушені виїхати з окупованих територій з міркувань безпеки.

— Житло ж не лише зруйноване. Багато хто покинув ці території і втратили житло через об'єктивні обставини. Люди беруть участь в АТО, служать у поліції, але вони не можуть повернутися вони втратили можливість використання житла, і вони також не отримують компенсації.

Як повідомляло QHA, в Мінюсті вважають, що закон про деокупацію Донбасу посилив позиції України в міжнародних судах проти Росії.

ФОТО: будинок в Авдіївці, пошкоджений внаслідок обстрілу проросійськими бойовиками.

QHA