КИЇВ (QHA) -

У понеділок, 28 серпня на прес-конференції «Хорватський досвід мирної реінтеграції непідконтрольних територій» представники хорватської делегації розповіли київським журналістам про те, як Хорватії вдалося деокупуватисвої території. Про це повідомляє кореспондент QHA.

Вчора хорватська делегація зустрілася з 12 делегатами від усіх органів виконавчої влади України.

Раніше глава МінТОТ Вадим Черниш двічі відвідав з візитом Хорватію, а в червні цього року побував там з прем'єр-міністром України Володимиром Гройсманом, після чого була створена спільна робоча група, покликана допомогти Україні вирішити проблеми з переселенцями та реінтеграцією окупованих територій. Її очолили держсекретар МЗС Хорватії Здравко Бушич та заступник міністра закордонних справ України Олена Зеркаль.

— Ми в Хорватії обговорювали роль місії ООН під час інтеграційних процесів, оцінку збитків, а також виборче право громадян. Сюди ж було включено безліч питань про людей, які проживають на непідконтрольних або окупованих територіях, розповів Вадим Черниш.

Хорватії вдалося реалізувати свої стратегічні завдання і отримати членство в НАТО і ЄС.

— Ми раді поділитися нашою моделлю під назвою «мирна реінтеграція». Звісно, ми звільняли нашу територію під час військових операцій, але найважчу роботу ми провели під час мирної реінтеграції. Це єдина місія зі 130, яка закінчилася так успішно. На території Хорватії працювало три миротворчі місії, але дві з них були неуспішними. Зате третя стала дуже успішною, тому що працювала разом із Хорватським державою, яка зробила все для того, щоб ця місія була повністю реалізованою. Ми намагалися вирішувати всі питання на місцях спільно з усіма органами влади, щоб створити стратегію для переселенців і тих, хто проживав на окупованій території, розповіла екс-міністр юстиції Республіки Хорватія Весна Шкаров-Ожболт.

За її словами, хорватська делегація говорила з представниками уряду України про демілітаризацію, про конвалідацію (визнання цивільних документів і статусів), про пілотні проекти переселення біженців, про прощення і примирення.

Шкаров-Ожболт зазначила, що реалізацію цієї програми Хорватія розпочала для відновлення нормального життя на звільнених територіях і становлення миру. І цей процес триває досі.

— Наша ситуація була складнішою, ніж в Україні, через те, що на момент початку агресії ми не були суб'єктом міжнародного права. Нас ще не визнали як незалежну державу, і більшість на нас дивилися, як на частину Югославії. Після проголошення нашої незалежності агресія почалася з більшою силою, і на території нашої країни відбувалися злочини, рівних яким за жорстокістю в Європі не було після Другої світової війни. Третина території Хорватії була окупована, а населення вигнане. Через свою географічну форму, яка виглядає, як булочка, Хорватія була поділена навпіл, і під час окупації доводилося довго добиратися з півночі на південь. Люди не могли проїхати через окуповані території, тому їх треба було об'їздити, поділилася спогадами екс-міністр юстиції Хорватії.

Незважаючи на те, що Хорватія була жертвою агресії, до неї застосували ембарго на ввезення зброї, тобто державі-жертві не надали можливості оборонятися. Тоді Хорватія попросила міжнародну громадськість ввести миротворчу місію, і Рада безпеки ООН підтримав цю ідею. Після введення миротворців військові дії припинилися, але ця місія не змогла реалізувати основні завдання — ввести правовий порядок і повернути окуповані території під контроль держави.

Деякий час у Хорватії був статус-кво, який її не задовольняв. Ситуація нагадувала кіпрську: лінія розмежування проходила між окупованими і підконтрольними державі територіями.

Після негативного досвіду двох перших миротворчих операцій Хорватія домовилася про третю операцію, яка виявилася успішною. Після цього хорватський уряд отримав можливість розпочати мирну реінтеграцію, яка стала ефективною.

— Ми вирішили йти шляхом мирної інтеграції, тому що військовий шлях був би коротким і швидким, але серед цивільного населення було б набагато більше жертв. Тому мирне вирішення перемогло військове. Ми встигли зробити дуже багато в цьому процесі ввели свою валюту, провели місцеві вибори, здійснили процес консолідації, визнавши частину життя людей, що проживали на окупованих територіях, факти смерті, народження, одруження, дипломи. Ми зробили все для того, щоб вони отримали трудовий стаж і пенсії.

Хорватське держава працювала над цією програмою протягом двох років за підтримки міжнародної спільноти. Метою було не тільки повернути під контроль територію, а й реінтегрувати людей, які проживають на ній.

ФОТО: інтернет

QHA