ЛЬВІВ (QHA) -

З моменту окупації Криму 2014 року багатьом представникам корінного народу — кримським татарам довелося покинути рідні краї, остерігаючись репресій з боку Російської Федерації. Близько п'яти тисяч кримських татар переїхали в західний регіон України, зокрема до Львівської області, де у них з'явилася проблема збереження мови, культури та релігії. Внаслідок цього були створені кілька громадських організацій. Одна з них — Культурний центр кримських татар, двері якого відчинилися для всіх бажаючих навесні 2017 року. Кореспондент QHA поспілкувався з главою цієї організації — Ернестом Абкелямовим.

QHA: Звідки з'явилася ідея створити подібний центр?

Ернест Абкелямов: Як ви знаєте, 2014 року з початком окупації Криму частина кримських татар виїхала з півострова в західні регіони України. Восени 2014 року по всьому західному регіону налічувалося близько 2,5 тисяч кримських татар. Спочатку багато хто думав, що виїздять на нетривалий термін, поки не вирішиться ситуація з окупованим Кримом. Але ситуація не вирішувалася, і одночасно з'являлися проблеми, такі як соціальна адаптація, матеріальні проблеми, проблеми з житлом. Треба було отримувати будь-якої юридичний статус, також в силу різниці релігій в західному регіоні і Криму з'явилася проблема відправлення своїх релігійних потреб.

І я прийняв рішення влітку, в серпні 2014 року організувати якесь громадське об'єднання, яке б об'єднувало цю тематику, якимось чином структурувало проблеми, і знаходило б пошуки їхнього вирішення. В кінці 2014 року за моєю ініціативою вирішили створити таку організацію «Іхсан», це була переважно організація релігійного характеру, ми її спробували зареєструвати, але на той момент у нас це не вийшло. Але завдяки цій ідеї і спробі ми досягли іншої мети. У нас вийшло об'єднати всіх спочатку довкола кримськотатарського ядра. Потім також почали налагоджувати зв'язок з мусульманами інших національностей з метою уникнення будь-яких розбіжностей, тому що певною мірою кримські татари носії відмінної від західного регіону культури і ментальності.

QHA: Наскільки відомо, було створено ще кілька організацій в цей час?

Е. Абкелямов: Також був створений фонд «Хайтарма». Він був зареєстрований у вересні, за своїм статутом і метою був організований в першу чергу з метою збереження культури кримських татар, кримських мусульман в цьому регіоні локально, і на материковій Україні, якщо говорити більш глобально. Ще було кілька ініціатив, громадських організацій, які займалися подібною тематикою. Той же КримSOS, який також займався схожою тематикою, але звичайно більше політичною стороною питання.

QHA: Тому Ви вирішили взятися і за допомогу переселенцям?

Е. Абкелямов: Люди конкретно не розуміли, як вирішувати свої проблеми, почасти тому, що держава не розробила механізм вирішення завдань. Була організована підтримка від європейських партнерів, приходила благодійна допомога, потрібні списки людей, треба було організувати роздачу тієї ж благодійної допомоги, тому що соціальні служби не були готові до такого припливу людей. Треба було знати, хто в якому стані живе, кому яку допомогу надавати, тому силами кількох активістів почалося рішення цих проблем.

2015 року була спроба створити Кримськотатарський центр у Львові. У лютому 2015 року було відкрито перший кримськотатарський центр в самому центрі Львова, на проспекті Свободи за допомогою земляцтва кримських татар, у співпраці з європейським фондом Хасен. Але, на жаль, закінчився термін оренди цього приміщення, і його довелося закрити.

У цьому центрі було організовано допомогу у вирішення соціальних проблем, проблем з документами, координацією кримських татар. Також, з огляду на те, що кримські татари в переважній більшості сповідують іслам, в цьому центрі можна було помолитися, організувати дуа, провести релігійні свята. Але, як було сказано раніше, приміщення довелося залишити.

QHA: А як влада міста сприяли вирішенню цієї проблеми?

Е. Абкелямов: Кілька разів були звернення до влади міста про виділення приміщення під подібний центр. Було прийняте рішення спробувати звернутися через КримSOS, через організацію «Кримський будинок у Львові», і було виділено приміщення, але воно досі не введене в експлуатацію і не запустилося.

І в кінці 2016 року у Києві, Херсоні, Вінниці, Львові, Дніпрі вже з'явилися осередки кримських татар, кримських мусульман, які були більш-менш знайомі між собою. І в кінці 2016 року буи організовані збори, а потім з'їзд мусульман, представників громадських та релігійних кримськотатарських організацій, де було прийняте рішення про створення такої структури як Духовне управління мусульман Автономної Республіки Крим на материковій частині України, муфтієм якого був обраний Айдер Рустамов, тому що духовне управління мусульман Криму, яке очолював відомий Еміралі Аблаєв, не задовольняло всі потреби мусульман Криму.

Після кількох зустрічей і приїзду муфтія Айдера-хаджі Рустамова, було прийняте рішення відкрити центр у Львові. Також під час відкриття центру було підписано меморандум про співпрацю між тими громадськими організаціям, які представляють кримськотатарську громаду в регіоні — Земляцтвом Кримських татар у Львові, благодійним фондом «Хайтарма», організацією «Жінки Киримли у Львові», департаментом культури національностей та релігії Львівської облдержадміністрації .

Перед нами постала дилема — як назвати цей центр, оскільки він виконує відразу кілька функцій: соціальну, культурну, релігійну, тому він був названий «Культурний центр кримських татар», оскільки ми хотіли зберегти культуру, уникнути асиміляції, а також не втратити нашої мови і релігійних особливостей.

QHA: Коли центр почав працювати?

Е. Абкелямов: Офіційне відкриття, на якому відбулося підписання меморандуму, було 16 травня

QHA: Тобто від ідеї до реалізації минуло не так багато часу?

Е. Абкелямов: Насправді ідея створення такого собі управління справами мусульман була завжди, бо згідно із відкритими джерелами, понад 20 тисяч кримських татар були змушені покинути Крим у зв'язку із окупацією. Люди мали розуміти, як поводитися, особливо у Львові, тому що тут місцеві жителі шанують релігію, і ось, щоб уникнути міжетнічного та міжрелігійного непорозуміння, мала бути організація, яка б інформувала про нюанси культури і релігії. Були організовані круглі столи, де були представники різних конфесій. І під патронатом мера Львова у грудні 2014 року відбувся перший такий круглий стіл, де ми зверталися до місцевого духовенства, щоб вони донесли до послідовників своїх конфесій те, хто ми такі, що ми несемо, створити позитивний клімат для міжрелігійного діалогу. Тому що до того моменту у Львові не було стільки представників іншої культури, особливо ісламської, і щоб не було стереотипів, наприклад, щодо жінки в хіджабі або чоловіка з бородою. Ми пояснили, що ми не хочемо розпалювати обстановку, і всупереч стереотипній думці не висуваємо жодних вимог і ультиматумів, про які говорили деякі ЗМІ.

QHA: Про які ультиматуми йдеться?

Е. Абкелямов: 2014 року деякі місцеві ЗМІ заявляли, що з приїздом кримських татар будуть вимоги про будівництво мечеті, також подібну неправдиву інформацію поширювали представники деяких радикальних рухів. Але ми розуміли, що місцевій громаді потрібен час для адаптації до іншої, нової культури, тому не повелися на провокації.

QHA: Як ви протистояли їм?

Е. Абкелямов: Інформували людей, в першу чергу місцевих, про те, хто такі кримські татари, чому вони виїхали з Криму. І, власне, тоді ми і вирішили, що повинна бути організація, яка достовірно доносила б усьому світу про те, як піддаються репресіям у Криму представники мусульманської громади, і переслідуванням за релігійною ознакою, а також інформування про те, що на території України є представники різних релігійних організацій, мусульманських зокрема, про те, що немає жодної загрози від мусульманської громади України.

QHA: І Ви зайнялися створенням подібної організації?

Е. Абкелямов: Ні, у Львові вже було створене об'єднання мусульман Львова, організували його 20 років тому представники казансько-татарської громади, які проживають тут. Але за весь цей час, на жаль, казанські татари сильно асимілювалися в місцевому суспільстві, і жодної роботи не проводилося, і на зборах було прийняте рішення «внести нову кров», і мене обрали головою місцевої громади. Ми також вирішили співпрацювати з мусульманами інших національностей.

QHA: Ви сказали, що відкриття центру було 16 травня, що центр встиг зробити з часу свого відкриття?

Е. Абкелямов: Ну, найперші і поки найбільші заходи це, напевно, іфтари під час посту в місяць Рамадан.

QHA: Розкажіть докладніше.

Е. Абкелямов: Під час священного для мусульман місяця Рамадан проводилися спільні іфтари (обряд розговіння у піст), намази, а також свято для місцевих мусульман в день закінчення посту, і окреме свято для дітей, на яке, варто зазначити, прийшли багато представників місцевої української громади.

QHA: Які плани має і які ще заходи планує проводити центр?

Е. Абкелямов: В планах у нас зараз в першу чергу зробити центр популярним серед кримських татар, щоб вони знали, що можна звернутися сюди з будь-якою проблемою і отримати допомогу, а також розповісти про цей центр львів'янам, щоб популяризувати кримськотатарську культуру.

Також у нас є кілька глобальних основних цілей, які ми хочемо реалізовувати. Це, в першу чергу, популяризація кримськотатарської мови серед місцевих кримських татар, щоб зберегти мову далеко від батьківщини, також популяризація кримськотатарської культури та отримання знань про релігію, оскільки складно не асимілюватися, коли народ перебуває не у своєму природному оточенні, давати кримським татарам знання про свій народ, щоб вони могли презентувати його іншим національностям. Наприкінці вересня ми плануємо запустити курси з вивчення кримськотатарської мови, і курси з вивчення релігії і читання Корану. Для цього ми вже домовилися з фахівцями в цих галузях.

QHA: А як буде провадитися діяльність не для представників кримськотатарського народу і представників інших релігій?

Е. Абкелямов: Ми плануємо видавати друковані матеріали, щоб люди знали, чим займається цей центр, оскільки основний принцип роботи центру — це прозорість і доступність як для мусульман, кримських татар, так і для представників місцевої громади. Ми відкриті для всіх, для діалогу, ми готові брати участь у різних заходах інших організацій.

Восени ми плануємо провести ще одні збори із залученням місцевих жителів, лідерів громадської думки, щоб ще раз визначити, як працювати так, щоб атмосфера міжкультурного діалогу була найбільш сприятливою. Також ми сподіваємося на якнайшвидше звільнення і повернення Криму, і навіть після повернення до Криму хочемо залишити після себе гарне враження, знання про наш народ. Для єдності політичної нації це буде дуже корисно.

QHA: Чи співпрацює культурний центр кримських татар із міжнародними організаціями?

Е. Абкелямов: Безумовно. Ми співпрацюємо з Управлінням у справах релігії Турецької Республіки, Міжнародною організацією «Хасен», з кримськотатарськими дернеками в Туреччині, з представниками кримськотатарських діаспор по всьому світу. І сподіваємося, що наша співпраця буде плідною не лише для кримських татар, а й для всієї української держави.

Спілкувався Ескендер Ганієв

QHA