КИЇВ (QHA) -

Будь-які дії чи акти неукраїнських органів влади в Криму є недійсними та не створюють правових наслідків, у тому числі це стосується рішень російської влади різного рівня про списання боргів кримчан перед українськими банками.  Таким чином заступник директора з правових питань ТОВ «ІНВЕСТ КРЕДИТ КАПІТАЛ» Павло Кириченко прокоментував агентству QHA схвалений російською Держдумою закон, що передбачає можливість кримської окупаційної влади списувати заборгованість кримчан перед українськими банками.

Павло Кириченко нагадав, що в цьому випадку необхідно керуватися українським законодавством, яке визначає Крим як українську територію, тимчасово окуповану Росією. Так, 15 квітня 2014 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Цей закон визначив статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановив особливий правовий режим на цій території, визначив особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб (ст.2 Закону).

Експерт «Інвест Кредіт Капітал» звертає увагу, що в Законі зазначено: будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому цим законом України (частина 2, 3 статті 9). Так само будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

— Отже, правосвідомі громадяни України повинні виходити, з того, що з початку окупації Криму (20 лютого 2014 року) жодні дії, акти неукраїнських органів влади в Криму є недійсними та не створюють правових наслідків. З цього слідує, що для українських банків не відбулося жодного списання боргів. Вони, як і раніше, повинні виконати свої обов’язки перед українськими юридичними особами. Таким чином, коментувати завідомо протиправні акти держави-окупанта з правової точки недоречно.

Водночас Павло Кириченко зауважує, що заморожування відносин українською владою /з окупованим півостровом/ не виявилося спроможним припинити бурхливі зміни у житті кримчан. Фактично з 2014 року незаконна влада Криму ввела мораторій на стягнення боргів перед українськими банками, проте, така ситуація не могла тривати довго і був визначений порядок стягнення таких боргів за участі органів влади. У цей час було експропрійовано власність українських банків у Криму, повернуто вкладникам /кримчанам, які лишились в окупованому Криму/ їхні вклади в українських банках.

— Таким чином, у Криму почалася реальна робота зі стягнення боргів, що почала збурювати народ. Саме через це був прийнятий цей популістський закон на федеральному рівні Росії.

Варто зауважити, що остаточне рішення про суму списання, відстрочення чи розстрочення боргів, порядок у умови таких процесів буде прийматися на підставі закону, що ще має бути прийнятий на рівні Криму. Наслідки таких процесів зі сторони України варто розглядати з вище вказаного закону про статус Криму, тобто як такі, що не мають правових наслідків з точки зору українського законодавства, підсумовує експерт.

Як повідомлялось, 19 липня п.р. Держдума РФ ухвалила закон, який дає можливість врегулювати борги кримчан без особистого спілкування з кредитором, через Фонд захисту вкладників (ФЗВ). Дія закону поширюється на заборгованість фізичних осіб та індивідуальних підприємців перед банками, щодо яких Нацбанк України ухвалив рішення про припинення їх діяльності на території Криму і Севастополя. Закон встановлює, що особи, які мають право на стягнення заборгованості, у разі наявності спору з боржником зобов'язані звернутися до фонду із заявою про врегулювання розбіжностей.

Згідно закону РФ, Фонд захисту вкладників перейде в розпорядження проросійської окупаційної влади Криму. Вимагати погашення боргу можуть тільки акредитовані при Фонді захисту вкладників російські компанії, які придбали борги в українських банків. На даний момент у ФЗВ акредитовано чотири компанії, вони скупили більше 1 млрд руб. боргів кримчан перед українськими банками.

За даними російської газети «Комерсант», розроблені проекти регіональних нормативних актів, згідно з якими борги до 5 млн рублів (близько 2 млн грн) будуть списані всім, а великі суми — будуть «прощатися» у ручному режимі з урахуванням «особистих обставин» громадян або погашатися на дуже вигідних умовах.

QHA