КИЇВ (QHA) -

В Україні існує міф, що питання мови розколює українське суспільство, заявив на прес-конференції доктор політичних наук, професор Володимир Кулик, передає кореспондент QHA.

— Існує невідповідність між мовними уявленнями в українському суспільстві і публічною дискусією про ці уявлення. Головний з міфів — що питання мови розколює суспільство. Але багато хто не розуміє, як розмовляють і думають українці. Є припущення, що усі, хто говорить російською, а таких в країні близько 40%, взагалі виступають проти української мови. Але це категорично не так. Якщо є якийсь груповий поділ у суспільстві, то він не між тими, хто говорить українською і російською, а між тими, хто ідентифікує себе з українською або з російською мовою. Є також люди, які ідентифікують себе з двома мовами, тобто ті, хто знаходяться у перехідному періоді, — зазначив Кулик.

Він підкреслив, що після Революції Гідності все більше громадян України стали ідентифікувати себе з українською мовою.

— Все більше тих, хто говорить, що вони — українці, навіть якщо за походженням вони такими не є. Навіть якщо їхні батьки не говорили українською, вони вважають українську рідною мовою, — зазначив доктор політичних наук.

На його думку, багато хто продовжує себе ідентифікувати з російською мовою, вважаючи, що отримують таким чином додаткові можливості, наприклад, кар'єрні.

— Це означає, що умови, які сприяють поширенню в країні російської, а не української мови, потрібно змінити. Але це не означає обмеження прав російськомовних. Як громадяни України, вони повинні мати право розмовляти російською. Але як державні службовці, постачальники послуг, постачальники медійного контенту вони не мають обмежувати право інших громадян задовольняти свої потреби і отримувати інформацію та послуги українською мовою. Тобто тут йдеться не про порушення прав російськомовних громадян, а про задоволення потреб і забезпечення прав україномовних громадян, — вважає Кулик.

Відзначимо, опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведене у травні 2017 року, засвідчило підтримку українським суспільством державної мови. Так, на питання, яке першочергове завдання державної політики у мовній сфері, 61% респондентів відповіли: "Сприяти поширенню української мови в усіх сферах життя". На питання, яку мову держава має підтримувати у першу чергу, 64% респондентів відповіли: "українську". На питання, якою мовою має вестися документація в державних установах у містах–районах, 68% відповіли, що українською. А 70% респондентів вважають, що на звернення українською, держслужбовці та працівники сфери послуг також мають відповідати українською на всій території України.

QHA