ВАРШАВА (QHA) -

Українські правозахисники з колегами з Гельсінського фонду з прав людини і російським інформаційно-аналітичним центром «Сова» провели у Варшаві захід, присвячений Криму, під час якого приділили особливу увагу питанню про те, як Росія використовує у своїх цілях антіекстремістське і антитерористичне законодавство для здійснення репресій і розправ із опонентами.

— Становище корінного кримськотатарського народу зараз контролюється Російською Федерацією. З 2014 року місцевими активістами, журналістами та правозахисниками фіксуються порушення прав людини з боку різних органів російської влади у Криму. Я повторно, але все ж хочу повідомити, що вчора 11 вересня Верховний суд Криму засудив заступника голови Меджлісу Ахтема Чийгоза, мого друга і колегу, якого звинувачують в організації масових заворушень, а насправді у мирному мітингу 26 лютого 2014 року у Сімферополі біля будівлі кримського парламенту, коли тисячі громадян у Криму вийшли з вимогою про збереження територіальної цілісності своєї держави, а саме України. Адвокати Чийгоза вже з'ясували, що 8 років це максимальний термін, на який суди РФ на території Росії засуджували обвинувачених у даній статті. Такого покарання ніби не було, — зазначив у своєму виступі перший заступник Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелялов.

Також він додав, що зараз в Криму практично неможливо організувати акції особами та організаціями, яких російська влада сприймає як інакодумці, ненадійні, екстремістські, терористичні, а ці ярлики розвішуються дуже легко і без застережень. Законодавство РФ стосовно проведення публічних масових заходів вкрай жорстке, зазначив перший заступник голови голови Меджлісу.

Крім того, Джелялов пояснив, що навіть коли організатори суворо дотримуються букви закону, влада йде на численні хитрощі:

— Я наведу кілька прикладів. Наприклад, 25 серпня цього року активісти національного руху кримських татар організували 20-річчя московських подій 1989 року. Не маючи формальних приводів відмовити організаторам у проведенні публічного заходу, пославшись на анонімне повідомлення про замінування, просто заполонивши це місце представниками силових структур, організаторам не дали провести захід.

Джелялов констатував, що Російська Федерація не поспішає виконувати рішення Міжнародного суду ООН від 19 квітня 2017 року про здійснення тимчасових заходів щодо запобігання всім формам расової дискримінації, а саме про зняття заборони на діяльність Меджлісу кримськотатарського народу.

— Досі десятки членів Меджлісу перебувають під загрозою міжнародного переслідування у Криму.

Нагадаємо, 11 вересня у столиці Польщі, Варшаві, почалася щорічна Нарада ОБСЄ з виконання державами-учасницями зобов'язань "у людському вимірі", яка є ключовим заходом з питань прав людини, верховенства права і демократизації у межах організації.

ФОТО: інтернет

QHA