КИЇВ (QHA) -

Російські війська без маркування захопили урядові будівлі та військові частини, швидко провели «референдум» про приєднання Криму до РФ, до «влади» приставили маріонеток Кремля. З цього моменту світу стало зрозуміло, що Москва здійснила анексію української території.

У ці трагічні дні на півострові розпочався ланцюжок систематичних порушень прав людини у відношенні до проукраїнськи налаштованих громадян, які тривають й досьогодні. Інформаційне агентство QHA до четвертої річниці анексії Криму зібрало найгучніші правопорушення, що мали місце на півострові з початку окупації.

Вбивство Решата Аметова

З перших днів захоплення Криму окупанти почали демонструвати диктаторські методи придушення інакодумців. Тих, хто виступив проти захоплення півострова, одразу ж почали усувати. Однією з перших жертв репресивної машини став простий кримський татарин Решат Аметов, який хотів виконати свій громадянський обов'язок — стати на захист територіальної цілісності України. 3 березня 2014 року він відправився до військкомату, де хотів отримати зброю і стати на захист батьківщини. Отримавши відмову, він вирішив не здаватися, і вийшов на площу Леніна у Сімферополі з одиночним мирним протестом, після чого зник.

За деякий час почали з'являтися відео, на яких видно, як декілька чоловіків у формі так званої самооборони Криму повели Аметова з площі, посадили до автомобіля і відвезли у невідомому напрямку.

Від Решата Аметова не було звісток близько двох тижнів, а 15 березня 2014 року його тіло зі слідами численних тортур знайшли в селі Суничному Білогірського району. Незважаючи на відеоматеріали та інші докази, розслідування моторошного вбивства досі не завершено.

За три роки після звірячого вбивства президент України Петро Порошенко присвоїв Решату Аметову звання Героя України, посмертно винагородивши його сміливий вчинок.

Наразі на території окупованого Росією Криму відомо про 12 убитих. У більшості з цих справ, як і у випадку з Аметовим, вбивці не знайдені.

Зниклі без вісти

З початку анексії Крим захопила хвиля протестів проти військового вторгнення РФ. Для того, щоб припинити їх, окупанти почали викрадати найактивніших учасників антиросійських мітингів. Так, на початку березня 2014 року зникли Іван Бондарець та Валерій Ващук. Обидва були учасниками Революції Гідності у Києві. Коли в Криму з'явилися російські військові, молоді люди, не роздумуючи, вирушили на острів, щоб підтримати проукраїнський рух. Практично одразу після приїзду до Сімферополя, їх затримала міліція. Після цього вони більше не виходили на зв'язок, і що з ними сталося, досі невідомо.

Більшість випадків викрадення людей в Криму сталися саме у 2014 році. Наприкінці травня, у Сімферополі зникли безвісти Тимур Шаймарданов і Сейран Зінедінов, а за декілька місяців, 27 вересня, невідомі насильно затягли сина правозахисника Абдурешита Джеппарова Ісляма і його двоюрідного брата Джевдета Іслямова в мікроавтобус і зникли. Ще за місяць, у жовтні, зник кримський татарин Ескендер Апселямов.

У ніч на 25 травня 2016 року в Бахчисараї був викрадений екс-депутат міськради, член виконкому Всесвітнього конгресу кримських татар Ервін Ібрагімов. Не ховаючись, люди у формі російської ДПС проти волі заштовхали його в автомобіль і відвезли у невідомому напрямку. Незважаючи на існування відеозапису викрадення, ніякої інформації про Ібрагімова від правоохоронців до цих пір немає.

Наразі на території окупованого Росією Криму налічується 16 зниклих безвісти людей. У більшості випадків і пропаж, і вбивств, правозахисники виявили факти, що вказують на участь у скоєнні цих злочинів державних органів РФ, що пояснює відсутність розслідувань.

Справа «26 лютого»

Під час однієї з найбільших акцій протесту в Криму, яка відбулася 26 лютого під стінами кримського парламенту, сталося декілька великих сутичок між проукраїнськими активістами і учасниками мітингу колаборантів. Постраждало більше 30 осіб, двоє стали жертвами — чоловік, який помер від серцевого нападу, і жінка, яка загинула у тисняві. Так званий Слідчий комітет порушив за даним фактом кримінальну справу. Однак обвинуваченими у ній стали винятково кримські татари.

Головним фігурантом сфальсифікованої справи про масові заворушення під час мітингу 26 лютого став заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз. Також звинуватили Мустафу Дегерменджі, Алі Асанова, Ескендера Кантемірова, Арсена Юнусова та Ескендера Емірвалієва.

Судові засідання у резонансній справі через відсутність реальних доказів провини кримських татар рясніли сфабрикованими фактами і підставними свідками. Чийгозу оголосиили обвинувальний вирок — 8 років колонії суворого режиму. Завдяки зусиллям Меджлісу кримськотатарського народу і президента Туреччини Рейджепа Ердогана, восени 2017 року Ахтема Чийгоза, як і Ільмі Умерова, вдалося звільнити, і зараз вони у Києві. Однак ще 5 фігурантів сфабрикованої справи чекають своїх вироків, перебуваючи у СІЗО або під домашнім арештом.

Сфабрикована справа «Хізб ут-Тахрір»

З 2015 року в Криму активно проводять збройні обшуки в будинках кримських татар, членів Меджлісу кримськотатарського народу, керівників регіональних і місцевих меджлісів, мечетях. Вони супроводжуються допитами, затриманнями, арештами і тортурами.

Відвертим переслідуванням через віросповідання стали звинувачення десятків кримських мусульман в участі в організації «Хізб ут-Тахрір». Першими у цій справі затримали Руслана Зейтуллаєва, Нурі Прімова, Рустема Ваітова і Ферата Сайфуллаєва. У вересні 2016 року суд в Ростові-на-Дону засудив Зейтуллаєва, якого російська влада називає організатором осередку «Хізб ут-Тахрір», до семи років колонії загального режиму, Сайфуллаєв, Ваітов та Прімов отримали по п'ять років виправної колонії. Усі судові засідання у цій справі характеризувалися безліччю порушень і фальсифікацій.

У грудні 2015 року кримського татарина Енвера Кроша викликали на «бесіду» до поліції, де схиляли до співпраці. Після відмови його катували за допомогою електричного струму з метою отримати письмову згоду на співпрацю з ФСБ. У 2018 році до нього знову прийшли силовики. На цей раз з обшуком. Кроша заарештували на 10 діб. Причиною стала публікація зображення прапора організації «Хізб ут-Тахрір» у соціальній мережі «Вконтактє».

Одним з найгучніших переслідувань за національною та релігійною ознаками стали масові обшуки з подальшим затриманням в будинках 11 кримських татар 11 лютого 2016 року. Затримані Емір-Усеїн Куку, Енвер Бекіров, Муслім Алієв та Вадим Сірук досі залишаються під вартою.

2 жовтня 2017 року після обшуків у Сімферопольському та Білогірському районах силовики затримали чотирьох кримських татар. Талята Абдурахманова, Рената Сулейманова, Арсена Кубедінова і Сейрана Мустафаєва звинуватили у причетності до мусульманської релігійної організації «Таблігі Джамаат». Трьох затриманих на час слідства утримують у сімферопольському СІЗО, Сейран Мустафаєв під домашнім арештом.

«Терористи» Сенцов і Кольченко

Ще одне обвинувачення з явним політичним підтекстом — так звана справа «кримських терористів» — Олега Сенцова та Олександра Кольченка. Окупанти звинуватили їх у створенні терористичної організації, а також у підготовці і здійсненні терактів на території півострова.

В основу обвинувального вироку ліг висновок ФСБ, зроблений у травні 2014 року. У ньому йшлося про затримання членів диверсійно-терористичної групи, основною метою якої були «дестабілізація суспільно-політичного ладу на півострові та здійснення впливу на ухвалення рішення органами влади Російської Федерації про вихід Республіки Крим з її складу».

Окупаційний суд засудив Сенцова і Кольченка відповідно до 20 та 10 років колонії суворого режиму. Дев'ятьма місяцями раніше після тортур до семи років позбавлення волі були засуджені двоє інших обвинувачених у «кримській справі» — Геннадій Афанасьєв та Олексій Чирній. У червні 2016 року Афанасьєв був звільнений, нині проживає у Києві і займається правозахисною діяльністю.

Суд над Володимиром Балухом

Резонансною стала справа над українцем Володимиром Балухом. Після анексії Криму у 2014 році він вивісив український прапор на даху свого будинку. Йому декілька разів погрожували, проте символ держави залишався на місці. У грудні 2016 року до нього прийшли з обшуком і на горищі будинку «знайшли» 90 патронів та декілька тротилових шашок.

16 січня після тривалих судових тяганин і апеляцій, підконтрольний Кремлю суд засудив українського активіста до трьох років і семи місяців колонії-поселення.

«Кримські диверсанти»

Влітку і восени 2015 року співробітники ФСБ в Криму затримали декількох людей і звинуватили у диверсійній діяльності і роботі на Міністерство оборони України. Серед затриманих — Євген Панов, Андрій Захтєй, Редван Сулейманов, Дмитро Штибліков, Олексій Бессарабов, а також колишні українські військові Володимир Дудка, Гліб Шаблій та Володимир Присіч.

Ці затримання були покликані стати доказом того, що українська влада загрожує жителям півострова терористичними атаками. Наразі усіх фігурантів справи утримують під вартою.

Заборона Меджлісу

За два роки після окупації російська влада ухвалила рішення про заборону Меджлісу кримськотатарського народу. 13 квітня 2016 року призначений Кремлем «прокурор Криму» Наталія Поклонська видала рішення щодо призупинення діяльності Меджлісу на території півострова до рішення суду.

Уже 18 квітня Мін'юст Росії вніс Меджліс до переліку громадських та релігійних об'єднань, діяльність яких у цій країні зупинена «у зв'язку із здійсненням ними екстремістської діяльності», а 26 квітня нелегітимний кримський суд оголосив вирок у «справі Меджлісу», заборонивши його діяльність на території Росії, у тому числі, в Криму.

Цей крок засудила Україна, а також низка міжнародних організацій і правозахисників. Багато з них справедливо відзначили, що тепер проросійські правоохоронці зможуть затримувати практично будь-якого кримського татарина, який підтримує Меджліс і не вважає його заборону законною.

Свобода слова і самовираження

З перших днів захоплення Криму окупанти обмежували свободу слова. За висловлення позиції, відмінної від тієї, яку диктує Кремль, громадян переслідують. За час анексії «через заклики до сепаратизму» відкрили декілька гучних справ. Однією з них стало переслідування кримського журналіста Миколи Семени через матеріали, у яких він нібито закликає до порушення територіальної цілісності Росії. Йому присудили 2,5 роки ув'язнення умовно з випробувальним терміном і забороною на 3 роки займатися публічною діяльністю. Другу частину вироку, після оскарження стороною захисту 18 грудня, скоротили на рік.

Ще більш гучним був суд над заступником голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеровим, якого засудили до двох років колонії-поселення «за заклики до сепаратизму» в ефірі телеканалу ATR. Разом з Чийгозом Умерова вдалося вирвати з лап окупантів. Наразі обидва заступники голови Меджлісу, які показали себе у важкий для країни момент справжніми патріотами, продовжують роботу у Києві.

Дискримінаційні дії окупаційної влади привели до припинення або переформатування діяльності низки незалежних кримськотатарських ЗМІ. Виїхати з Криму і продовжити свою роботу на материковій Україні змушені були 11 медіа — телеканали «Чорноморка» та АТR, інформаційне агентство QHA («Кримські новини»), сайти «Центр журналістських розслідувань», «Події Криму», «Крим.Реалії», «15 хвилин», Black Sea News, газета «Кримська Світлиця», а також радіо «Meydan» та дитячий телеканал «Lale».

Культурна спадщина

Після анексії на півострові збільшилася кількість актів вандалізму. Регулярно відбуваються підпали мечетей, крадіжки грошових пожертвувань мусульман, осквернення меморіалів жертвам Депортації.

Протягом 2014 — 2017 рр. на півострові активно ведуться незаконні археологічні розкопки, а також варварські роботи на скелі, де розташований пам'ятник архітектури національного значення, палац «Ластівчине гніздо» і на території Генуезької фортеці в Судаку.

Наприкінці 2017 року окупаційна влада Криму почала проведення масштабних ремонтних робіт пам'ятника національного значення «Ханський палац», які окупанти називають реставрацією і які проходять з великою кількістю порушень. Під час демонтажу всієї черепиці та старовинних дубових балок, були пошкоджені розписи XVIII століття, а на фасаді будівлі пішли тріщини і обвалилась штукатурка. Тепер Ханський палац, який мав усі шанси потрапити до списку ЮНЕСКО, втратив таку можливість.

Інші правопорушення

Після низки безуспішних спроб домогтися від кримських татар співпраці, окупанти перейшли до більш радикальних заходів. У квітні 2014 року лідеру кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву був заборонений в'їзд на територію Криму. Понад сто кримських татар, які виступили з протестом проти заборони в'їзду на батьківщину для свого лідера, зазнали переслідувань.

У липні 2014 року в'їзд на територію Криму також було заборонено голові Меджлісу кримськотатарського народу Рефату Чубарову. Потім — раднику глави Меджлісу кримськотатарського народу Ісмету Юкселю, а також активісту національного руху, політичному в'язню в роки СРСР Сінаверу Кадирову.

Репресивна машина Кремля за чотири роки анексії тільки нарощує оберти. Практично в усіх сферах життя, населення півострова відчуває тиск і обмеження. Незважаючи на те, що офіційними мовами в Криму вважаються також кримськотатарська і українська, навчання у школах проходить винятково російською мовою.

Через тиск правоохоронців свою діяльність на деякий час змушений був призупинити Український культурний центр, який у грудні 2017 приєднався до діяльності громадського об'єднання «Кримська солідарність». У 2017 — початку 2018 рр. воно також піддалося тиску. 11 жовтня під час масових обшуків у Бахчисараї силовики затримали та заарештували «за участь у терористичній діяльності» Тімура Ібрагімова, Мемета Белялова, Сервера Зекерьяєва, Сейрана Салієва, Ернеста Аметова і Марлена (Сулеймана) Асанова. Усі шестеро були активними учасниками громадського об'єднання «Кримська солідарність». У будинках в активістів регулярно проходять обшуки, а їхня громадська діяльність припиняється.

Окупаційна влада в Криму продовжує обмежувати свободу зібрань. Восени 2017 року поліція заарештувала 49 осіб, які проводили одиночні пікети на знак протесту проти переслідування кримських татар. Також кримським татарам неодноразово забороняли проводити мітинги про пам'ять річниці смерті Номана Челебіджихана, день Депортації кримськотатарського народу і День кримськотатарського прапора.

У листопаді 2017 року окупанти відкрили ще одну кримінальну справу. Чотирьом кримським татарам — Бекіру Дегерменджі, Асану Чапуху, Казіму Аметову і Руслану Трубачу інкримінували «вимагання в особливо великому розмірі» у громадянина Туреччини. Усі вони до цих пір знаходяться під вартою. У результаті спецоперації силовиків під час затримання померла від серцевого нападу ветеран кримськотатарського національного руху Веджіє Кашка.

Багатьох незаконно затриманих, перебуваючи у місцях несвободи, позбавили необхідної медичної допомоги. Із систематичним умисним ненаданням медичної допомоги зіткнулися, перебуваючи у СІЗО, Мохаммад Кабір, Асан Чапух та Бекір Дегерменджі. Це створило пряму загрозу їхньому життю. Про погіршення здоров'я також заявляли Арсен Джеппаров, Володимир Балух, Дмитро Штибліков, Олександр Кольченко, Олег Сенцов, Володимир Дудка, Андрій Захтєй.

Російська Федерація не дотримується і норми міжнародного гуманітарного права. У 2017 році значно зросла кількість кримчан, призваних до армії РФ. Якщо у 2016 році це було близько 3 100 чоловік, то за 2017 рік до армії РФ відправили вже майже 5 000 призовників з Криму. У цілому за період окупації до Збройних сил РФ призвали вже близько 10 000 кримчан.

Загальна статистика

Основними тенденціями окупаційної діяльності за роки анексії Криму стали політичні переслідування, переслідування за національними та релігійними ознаками, обмеження свободи слова і самовираження, адміністративні та кримінальні справи проти кримських татар, регулярні обшуки та допити. Виходячи з даних, представлених на інтерактивній карті правопорушень на півострові, розробленої громадською організацією «КримSOS», в Криму зафіксовано 422 випадки порушень прав людини.

Найчастіше порушувалася заборона дискримінації за ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань — 319 разів. Право на свободу та особисту недоторканність було порушено 169 разів, право на свободу думок та їхнє вільне вираження 119, право на життя, свободу й безпеку 87, право на свободу мирних зборів  40 разів.

Очікувати, що Російська Федерація почне дотримуватися прав людини в Криму, не доводиться. Все більше й більше людей незадоволені режимом, який запанував на півострові, і окупанти всіма силами намагаються запобігти всіляким акціям протесту. Всі, хто навіть просто приходять під будівлі судів, де розглядаються сфальсифіковані справи, або до будинків кримських татар, в яких проходять незаконні обшуки, відразу стають об'єктами уваги ФСБ. Люди розуміють, що одного разу і до них в будинок також можуть увірватися силовики, проте тотальне беззаконня і несправедливість не дозволяє їм сидіти, склавши руки. В основному ці сміливі люди — кримські татари. Через свою активну позицію вони більше всіх страждають від влади окупантів, яка всіма методами намагається вигнати їх з півострова.

Головне, що може й має у цій ситуації зробити для своїх громадян в окупації Україна — робити усілякі заходи для звільнення територій, документувати усі випадки порушень прав людини і спільно з міжнародним співтовариством продовжувати здійснювати тиск на країну-агресора.

Олександра Шекера

QHA