КИЇВ (QHA) -

У Києві на Михайлівській площі вшанували пам'ять українських вояків, які стали жертвами Іловайського котла. У цей день, 29 серпня, три роки тому загинули 366 українців.

Згадати про загиблих зібралися кілька сотень людей, серед яких — ветерани-добровольці, родичі, друзі та співчуваючі, передає кореспондент QHA. Більшість присутніх на Дні пам'яті героїв Іловайської трагедії склали бійці добровольчих батальйонів «Донбас», «Дніпро-1» та інших формувань. Багато з них не брали участі у подіях, які стали однією з найстрашніших трагедій в історії української незалежності, однак прийшли вшанувати пам'ять загиблих побратимів.

— Я не був в Іловайському котлі, але я був мобілізований і був на контракті, тільки в секторі «М». Я вчора повернувся, і ось сьогодні прийшов пом'янути пам'ять цих хлопців. Я вважаю, що причиною події тоді стала агресія Російської Федерації... За ці три роки відбулося багато змін. Я вважаю, наші позиції зміцнилися, ми стали більш тактично підкованими. У той час ми, на жаль, так підготовлені не були, — розмірковує один з тих, хто відвідав акцію пам'яті, воїн АТО Ігор.

Пам'ятні заходи розпочалися з виконання гімну України та хвилини мовчання. Уже традиційно на Михайлівській площі прозвучала пісня «Плине кача». Після цього почався молебень за загиблими та покладання квітів до стіни з фотографіями воїнів АТО, які віддали своє життя за Україну, стіна розташована біля Михайлівського собору.

Ті, що зуміли вийти живими з Іловайського котла, могли взяти слово і виступити перед присутніми. Один із тих, хто пройшов не тільки котел, але і полон, — Андрій Казубович.

— У цей день три роки тому відбувалися страшні події. Ми відступали, пройшли у так званий «зелений коридор». Це була справжня м'ясорубка, загинуло багато товаришів. У результаті ми потрапили у полон у Новокатиринівці, нас відвезли до Донецька і тримали там тиждень... Привела до цього, на мою думку, неузгодженість дій вищого військового керівництва з молодшим складом. Звичайно, це було вторгнення російських військ, але ми залишилися там в оточенні, коли про це вже було відомо, і нам довелося виживати самотужки, — каже Казубович.

Акція на Михайлівській площі мала символічну назву «Іловайськ — 2014 рік: час НЕ лікує». Це — і сьогоднішня реальність для матерів, чиї сини не повернулися після тих жахливих подій. Для них, кому втрату не зможе заповнити ніщо, дуже важливо, щоб цей страшний досвід став для нашої країни уроком на майбутнє і ніколи більше не повторився.

— Всі хлопці, які там загинули, їх жертву ніхто не помітив. Ніхто не сказав: «Вибачте, що Ваша дитина там залишилася». Я вважаю, взагалі нічого не зробили. Розслідування у справі триває, кажуть, що винна Росія, але від цього легше не стає. Кажуть, що нам, мамам, стане легше, якщо когось покарають. Навіть якщо цього і не буде — була б наука на майбутнє, щоб не було більше цих Іловайських котлів, Дебальцевого, аеропорту, щоб діти наші більше не гинули, — ділиться думками Олена Андріюк, мати загиблого в Іловайському котлі Євгена Андріюка.

Нагадаємо, 18 серпня 2014 року українські війська захопили більшу частину Іловайська. Однак незабаром на територію Донбасу були введені регулярні російські війська, і українці опинилися в оточенні.

29 серпня була досягнута домовленість про гуманітарний коридор для відходу українських військ, проте 30 серпня, коли сили АТО почали вихід з оточення, вони потрапили під обстріл противника.

За офіційними даними, в Іловайському котлі загинули 366 українських військових, 429 були поранені.

QHA