КИЇВ (QHA) -

На вже традиційній акції на підтримку людей, зниклих безвісти в окупованому Криму, активісти назвали прізвища людей, які мали відношення до насильницьких зникнень.

Як повідомила співзасновник громадської організації КримSOS Таміла Ташева, з 2014 по 2016 рік у Криму зазнали насильницьких зникнень 43 людини. З них 17 були звільнені, 18 не знайдені і вважаються безвісти зниклими, шестеро знайдені мертвими і ще двоє людей були виявлені в місцях позбавлення волі і потім засуджені за політичними мотивами.

Активісти і правозахисники зібрали факти, що підтверджують причетність до насильницьких зникнень у Криму 10-и людей. Серед них — «глава Республіки Крим» Сергій Аксьонов, співголова партії «Русское единство» Сергій Цеков, командир загону «самооборони Криму» навесні 2014 року Михайла Шеремет, отаман Кубанського козачого війська Микола Долуда, підполковник ГРУ ГШ ЗС РФ Ігор Безлер, офіцер ФСБ Ольга Кулигіна, майор ФСБ (зрадник, який раніше служив у ГУ СБУ в АРК) Андрій Тішенін, ветеран спецпідрозділу «Беркут» Роман Єфременко, командир кримського загону спецпідрозділу «Беркут» Юрій Абісов і командир севастопольського загону спецпідрозділу «Беркут Сергій Колбін.

— Те, що відбувається на території Криму, це спланована політика російської окупаційної влади. І це лише частина імен, згідно із зібраною нами інформацією, причетних до насильницьких зникнень у Криму,  наголосила Таміла Ташева.

Білоруська активістка Євгенія Андреюк є постійною учасницею подібних акцій, адже вона не з чуток знає про порушення прав людини, що також відбуваються в її країні. Як зазначає дівчина, російська агресія лишається потенційно небезпечною для її батьківщини, якщо враховувати геополітичну ситуацію у світі та наявність військових баз РФ на території Білорусі.

Активістка зазначає, що у Білорусі насильницькі зникнення стали звичною практикою ще з 1999 року, коли відразу зникло п'ятеро людей. З того часу щороку люди виходять на пікет і запитують, де зниклі, таким чином заявляючи, що пам'ятають про них і вимагають від влади знайти їх.

— Якраз цей приклад був для нас одним з розумінь того, що якщо ми будемо виходити систематично це єдиний спосіб, щоб не забути цих людей. Ми, незважаючи на пасивність суспільства в цьому питанні, все так само будемо виходити, тому що, коли говориш із родичами цих зниклих людей, ти розумієш, що це все не дарма. Батько Ервіна Ібрагімова щомісяця чекає, щоб побачити, як ми виходимо і проводимо цю акцію. Тільки заради них потрібно виходити і стояти, адже вони чекають, зазначає Андреюк.

На заході також був присутній голова громадської організації «Кримський центр ділової та культурної співпраці "Український дім"» Андрій Щекун, який 9 березня 2014 року було схоплено проросійськими сепаратистами у Сімферополі і пробув у полоні одинадцять днів.

Він висловив думку, що правоохоронці разом із представниками державних органів виконавчої влади мають щомісяця звітувати перед суспільством про те, на якій стадії перебувають пошуки зниклих людей.

— Навіть такі звіти надихають кримчан, які живуть в окупованому Криму, і дають віру в те, що Україна шукає своїх громадян і не кинула наодинці з окупантом, говорить Андрій Щекун.

Як повідомляло раніше QHA, 23 березня у Києві презентували звіт про насильницькі зникнення людей у Криму за три роки анексії, підготовлений правозахисниками організації КримSOS.

Нагадаємо, що акція «Де Ервін?» на підтримку кримського татарина Ервіна Ібрагімова, який зник в Криму у травні 2016 року, вперше відбулася 25 липня минулого року. Відтоді вона щомісяця проводиться активістами громадських організацій, кримськими татарами та небайдужими українцями. Вони звертаються до влади РФ з питанням про місцеперебування зниклих кримчан і вимагають розслідування зникнень.

2017 року акції «Де Ервін?» та інші активності, спрямовані на пошук зниклих і звільнення затриманих, проводяться під егідою інформаційної кампанії Find&Free («Знайти і звільнити»), організованої КримSOS.

QHA