СІМФЕРОПОЛЬ/АК'МЕСДЖИТ (QHA) -

Активіст звернувся до всіх українців, яким небайдужа доля країни. Він висловив переконання, що російська система правосуддя «давно і успішно» переломлює людей, які з нею не погоджуються. Однак справжній патріот України, для якого Батьківщина — те ж саме, що і родина, не може прийняти умов окупантів.

Інформаційне агентство QHA публікує повний текст останнього слова Володимира Балуха:

«Я зараз для суду нічого говорити не буду, я скажу для людей, не тільки для тих, хто тут зараз, але і для тих, хто за межами цієї будівлі.

Почну з того, що насправді ніякої кримінальної справи немає, є тільки фарс, розіграний тими, кому доручили це розіграти.

Витоки цього всього не в якихось патронах, не в якїсь речовині, яка незрозуміло чому визнана судом вибухівкою, жодних підстав для цього немає. Прийняте рішення мене тут «урабативать» з моменту окупації Криму. А ситуація навколо мене триває давно вже, напевно, з 1999 року, коли я вперше взяв участь у виборах не тільки як кандидат, а й як член окружної виборчої комісії. Відтоді я на всіх виборах працював у комісіях або дільничних, або окружних. Причина криється у принциповості моєї позиції.

Часто люди вимовляють такі слова: ось ми не жили нормально, нехай хоч діти поживуть. При цьому, намагаючись заробити, дати добробут дітям, не розуміють однієї простої речі - поки ми своїм дітям в руки не передаватимемо не те що ідеальну державу, а хоча б прищеплене у них всередині бажання і потребу бути вільними людьми, відстоювати свою свободу і свою людську гідність, бити по морді щоразу державу, коли вона переходить якісь рамки. І не просто бити по морді, а рухати вперед людське життя.

Життя — це великий дарунок, який дається кожному, і велике випробування. Спалюючи це життя, люди повинні розуміти, що їхні свобода, честь і гідність лише у їхніх руках.

Я не знаю в історії такої держави, яка б захищала людську честь і гідність. Кожна держава, взявши на себе певні державні функції, бере на себе монополію на насильство, формально на папері зобов'язуючись захищати честь, гідність і права. Насправді ця монополія використовується з однією метою захищати себе від людей, пригноблювати їх, примушувати робити те, що необхідно не самій державі як структурі, а окремим особам цієї держави, вважати себе монополістами не тільки окремих ресурсів, надр, а й монополістами на честь і людську гідність.

Якщо людина не згодна з якимось рішенням з об'єктивних причин, то завжди можна, використовуючи державну машину, домогтися того, щоб зламати волю, зламати саму людину, позбавити її здоров'я, життя. Така машина ні перед чим не зупиниться, тому що на кону стоїть для них найсвятіше гроші, можливість отримувати і використовувати те, що насправді належить всьому світу, людям, які живуть на цій землі.

Тому я вважаю, це моя думка: якщо, не дай боже, в якийсь момент люди забудуть про такі слова, як свобода, гідність і честь, то цей світ припинить своє існування. А доти, доки є такі люди, світ існуватиме. Якщо Господь подарує нам таке благо, що таких людей ставатиме більше, тоді держава, без якої на даному етапі історії не обійдешся, її структури будуть змушені вдосконалюватися. Це завжди відбувається під тиском громадськості та громадських організацій.

Те, що відбувається зі мною, яскравий приклад того, як може працювати державна машина. Нічого святого, ніяких законних доказів, нічого на неї не діє, і це все за словом одного або декількох осіб. Це перша причина мого перебування тут. Друга причина  моя любов до моєї Батьківщини, до всього, з чого я складаюся, до моєї національності, до пам'яті моїх предків всі, кого я з них знаю, були українцями, гідними людьми, які зберігають традиції. Так нас виховували і мати з батьком. Батьківщина для мене це те ж саме, що і мама, сім'я, діти.

Окупація Криму була відправною точкою. Недарма тут у справі спливли подробиці ще з 2010 року. Система давно і успішно перемелює ось таких людей, багатьох ламає, багато хто погоджується. Адже як влаштована система — у мене був вибір. Якби я наступив на горло власній пісні, забув свої принципи, то для того, щоб не сидіти в тюрмі, було досить визнати свою провину, морально зламатися. І ось цей персонаж, який сидить навпроти мене, він би не 5 років і 1 місяць запитував, а якихось 2-3 роки, можливо, умовний термін — лише зламайся.

Так от — я не хочу, щоб життя на землі припинялася, я не хочу, щоб колись мої нащадки, діти всієї України, дорікнули мене в тому, що я десь змалодушив, виявив слабкість. Так, були об'єктивні причини, нікому не хочеться переживати того, що переживаю я зараз. Будь-яку людину можна зрозуміти, але кращі роки свого життя я все-таки прожив, і в такому віці виявляти слабкодухість я дозволити собі не можу. Тому відбувається все так, як відбувається.

Єдине, я прошу сестру від мого імені попросити у мами вибачення».

Як повідомляло раніше QHA 1 серпня прокурор підконтрольного Кремлю «Роздольненського районного суду» запитав для українського активіста Володимира Балуха покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі. Очікується, що сьогодні, 4 серпня, «суд» оголосить вирок.

Нагадаємо, 8 грудня 2016 року співробітники ФСБ в анексованому Криму провели обшуки в будинках Володимира Балуха і його матері в селі Серебрянка. Після обшуків активіста затримали через нібито знайдені на горищі його будинку докази у вигляді 90 патронів і тротилових шашок. На даний момент його утримують в СІЗО Сімферополя.

Раніше кримський «суд» залишив не задовільненою скаргу адвоката на рішення про продовження запобіжного заходу — «утримання під вартою» для кримського активіста Володимира Балуха. Термін його утримання залишився колишнім — до 21 серпня.

ФОТО: інтернет

QHA