КИЇВ (QHA) -

У Києві на прес-конференції «Геноцид проти людства: Національні операції НКВС 1937-1938 рр. Трагедія Бабиного Яру» розповіли про період найбільш масових сталінських репресій і політичних переслідувань у СРСР — «єжовщини».

Доктор наук з державного управління Микола Корецький у коментарі кореспонденту QHA розповів, що в ці дні виповнюється 80 років великого терору в СРСР 1937-1938 років. НКВД проводив масові "національні чистки" з лютого 1937 року по травень 1938 року. Якщо до цього режиму каральні операції були спрямовані проти різних верств населення, зокрема, проти заможних людей і селян, то національні операції були спрямовані проти нацгромад. Таким чином Радянський Союз активно готувався до Другої світової війни, знищуючи можливих, на його думку, шпигунів і зрадників.

— Проти національних меншин були видані накази за підписом Миколи Єжова (радянський партійний і державний діяч, генеральний комісар держбезпеки (1937 -1941 роки), які попередньо затверджувалися для виконання на Політбюро з підписом всіх членів. Це велике горе, коли під репресивну машину потрапило 335 тисяч представників різних національностей. Фактично, було знищено чоловіче населення німців, поляків, греків, татар, фінів та ін. «Єжовщина» була спрямована проти звичайних людей, які не мали відношення до висунутих їм звинувачень, — розповів Микола Корецький.

Також він додав, що в ті страшні роки для багатьох людей через постійні тюремні ув'язнення, тортури і масові розстріли закінчилося спокійне життя. Їх рідні досі не знають, де поховані тіла закатованих родичів.

Однак, незважаючи на страшні злочини сталінського режиму, люди досі бояться про це говорити. Про страхи українців перед каральними органами НКВС розповів генеральний директор Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Богдан Біляшівський.

— Під час великого терору розгорнулася польська, німецька, румунська операції. І подібних національних операцій налічувалося близько десятка. Але, на жаль, ця тема досі залишається для українського суспільства маловідомою, так як інформації про ці трагічні події недостатньо, адже її всіляко приховувала злочинна влада, — зазначив він.

Богдан Біляшівський сказав, що найбільше поховання жертв політичних репресій НКВД 37-38 років перебуває у «Биківнянських могилах». І українське суспільство досі не знає про поховання жертв тоталітарних злочинів. А все тому, що у деяких українців залишився інстинкт страху, тому що інформація про замордованих рідних довгий час замовчувалася в сім'ях з об'єктивних причин. Адже люди, які проживали в СРСР, зобов'язані були вказувати в анкетах, коли влаштовувалися на роботу, про родичів, які були ворогами народу.

Про свої спогади щодо архівних пошуків даних відносно масових розстрілів людей у Києві НКВД розповів доктор історичних наук Фелікс Левітас.

— Я працював з документами у бібліотеці Національної академії наук ім. Вернадського, де мені випадково натрапила на очі стаття в газеті «Вечірній Київ» про сповідь людини, яка брала участь у розстрільній команді 1937 року. Цей чоловік розповідав, як у секції Бабиного Яру діяли розстрільні команди, і як вони вбивали людей, як ділили між собою їх одяг, як приховували свої та чужі злочини. Для мене це стало месиджем, що ще задовго до нацистських злочинів у Бабиному Яру були здійснені страшні сталінські злодіяння, — зазначив він.

На жаль, за словами Фелікса Левітаса, багато матеріалів втрачено, тому що серед людей, які ставали свідками страшних подій, панував страх, тому більшість з них мовчало.

У минулому році СБУ відкрила кілька десятків справ з боротьби з історичною пам'яттю про трагедію сталінських злочинів у Бабиному Яру, який здійснювався кривавими руками НКВД. Ця робота координувалася з самого верху і спеціальні люди відстежували українців, які приходили до місць скоєних НКВС злочинів у Бабиному Яру.

— НКВД продовжило свої спецоперації після Другої світової війни, починаючи з травня 1944 року, коли депортували кримських татар та інші народності з Криму. Паралельно приймалося рішення про масову депортацію українців з регіонів Західної України, що підтверджується історичними документами і фактами, — зазначив Фелікс Левітас.

За весь період сталінського режиму було розстріляно 66,6% представників різних національних спільнот.

У прес-службі КМДА повідомили, що в п'ятницю, 29 вересня, з 08:00 до 12:00 вносяться зміни в роботу тролейбусів маршрутів №№ 16, 19, 22, 23, 27, 30, автобусів маршруту № 47 і автобусів маршрутного таксі №№ 150, 155, 166, 500, 550 на час проведення заходів у зв'язку з 76-ми роковинами від початку трагічних подій у Бабиному Яру.

QHA