КИЇВ (QHA) -

Нещодавно моніторингова місія міжнародної правозахисної організації Amnesty International представила новий звіт про порушення прав людини в Криму. Це вже друга доповідь місії. Перший раз представники АІ побували в окупованому Криму в лютому 2015 року. Що змінилося на півострові з тих пір і чому досі Amnesty International залишається єдиною організацією, яка змогла провести моніторинг на території захопленого Росією Криму, в інтерв'ю QHA розповів заступник директора Аmnesty International по Європі та Центральній Азії, керівник команди дослідників з питань порушення прав людини на території колишнього СРСР Денис Кривошеєв.

QHA: Скажіть, Ви особисто брали участь у моніторингу на території Криму?

Кривошеєв: Особисто — ні.

QHA: Але Ви знаєте, що там відбувається?

Кривошеєв: Так. Я повністю координував роботу з Лондона.

QHA: Розкажіть, як змінилися настрої населення півострова з моменту проведення першого моніторингу АІ півтора роки тому.

Кривошеєв: Настрої — це не те, чим займається наша організація. Ми адресно займаємося випадками порушення прав людини, які нам відомі, а також намагаємося дізнатися про тих, про які не знаємо ми і ті, хто не має можливості відвідати півострів. От саме серед цих людей настрій невеселий, оскільки ми спостерігаємо дуже серйозне і дуже швидке збільшення випадків порушення прав людини. Якщо спочатку основним предметом занепокоєння було обмеження права на свободу слова, то сьогодні дійшло до прямого кримінального переслідування стосовно конкретних осіб. Важко очікувати, що цей процес буде зупинений, а вже тим паче якимось чином розгорнутий, і справедливість щодо тих, хто зазнає переслідувань, відновиться.

QHA: У звіті згадується про репресії за національною ознакою, зокрема, проти кримських татар. Ви можете це підтвердити або спростувати?

Кривошеєв: Репресії щодо кримських татар швидше відбуваються не тому, що вони кримські татари, а в зв'язку з тим, що в їх громаді більш сильна позиція неприйняття нових політичних реалій — окупації та анексії Криму Росією. Таку думку висловлювали саме в кримськотатарському середовищі.

QHA: На Вашу думку, релігія відіграє роль у репресивних діях Росії?

Кривошеєв: Черговий виток переслідувань у Криму пов'язаний із звинуваченням у членстві в мусульманській організації Хізб ут-Тахрір, визнаною терористичною на території Російської Федерації. Це створює певний ісламський контекст. І якраз на цій підставі відбувається переслідування мусульман. У низці випадків ми прямим чином вказуємо, що це переслідування необґрунтоване. З огляду на, що більшість кримських татар — етнічні мусульмани, це легкий привід для пред'явлення їм серйозних звинувачень у членстві в даній організації і, відповідно, для переслідування найжорстокішим чином. На стадії вироку це веде до тривалих термінів ув'язнення, «севастопольська четвірка» — тому підтвердження.

QHA: Російський адвокат Андрій Сабінін, який веде справу кримського журналіста Миколи Семени, стверджує, що на території Росії не було скоєно жодного терористичного акту або вбивства, де фігурували б члени даної організації. Чому тоді вона вважається такою в РФ?

Кривошеєв: Потрібно розділити це питання на дві частини. Хізб ут-Тахрір у Росії визнана терористичною. Відповідно, згідно із законом, що діє в Росії, членство в цій організації або асоціація з нею є кримінальним злочином. Це просто за фактом.

Інша справа — чи обґрунтоване визнання даної організації терористичною. Є думка, у тому числі і серед наших колег-правозахисників, про те, що визнання організації такої необґрунтоване і що з боку реальних або передбачуваних її учасників у РФ до визнання її терористичною не було ніяких дій, які б прямим чином порушували закон. Так це чи ні, складно оцінити. Але оскільки подій, які прямим чином вказували б на терористичну загрозу, не було, внесення організації до такого списку — вельми неоднозначне рішення.

QHA: Яким чином АІ, єдиній серед міжнародних організацій, вдалося потрапити на територію окупованого півострова з моніторингом?

Кривошеєв: Ми вважаємо, що наш борг вимагає присутності там, де є предмет для занепокоєння. Крим — один з багатьох напрямків, де ми вважаємо важливим бути і спілкуватися безпосередньо з людьми. Ваше питання пов'язане з тим, наскільки ми виконали вимоги до відвідування даної території?

QHA: Так.

Кривошеєв: Ми зверталися до української влади з проханням надати нам можливість відвідати її (територію Криму. — Ред.) Відповідно до вимог України, але в результаті наше відвідування Криму варто розглядати як виняток. Ми вважаємо, що процедура забюрократизована, оскільки відповіді ми чекали довго, зверталися повторно — і прямої відповіді не отримали. Тому, щоб підготувати доповідь, ми визнали можливим відвідати територію, не дочекавшись остаточної відповіді.

QHA: Можна сказати, що ви порушили закон України, щоб потрапити до Криму?

Кривошеєв: Тільки як виняток. У даному випадку борг зобов'язав нас. Знову ж таки, ми не відвідували півострів таємним чином. Ми сповістили українську владу про це. Також звернулися до де-факто влади Криму з проханням про зустріч. Для них це не було секретом. Вважаю, що в даному випадку ми вчинили правильно. Хоча наша позиція принципова: всі вимоги, які існують з точки зору законів і правил держави, ми намагаємося максимально виконувати.

QHA: Чи можливо на підставі звітів вашої організації в подальшому притягнути до відповідальності Росію як державу?

Кривошеєв: Державу притягнути до відповідальності складно. Притягують конкретних людей. Прямо скажемо, що важко розраховувати на якусь пряму і позитивну реакцію. Однак це не означає, що про ці випадки, про обстановку, про тенденції до постійного погіршення не вартоі було говорити. Варто. Винесення цих тем на поверхню, на суд громадськості, у тому числі і на міжнародну арену, дуже важливе. Наш звіт побачать у багатьох країнах, не тільки в Україні.

QHA: Наскільки можливо, що кримськотатарський активіст Ервін Ібрагімов, який зник у травні цього року, живий?

Кривошеєв: Дуже хочеться сподіватися на те, що можливий оптимістичний сценарій, що він повторить долю українців Клиха і Карпюка, про місцеперебування яких теж довгий час не було відомо. На жаль, насильницькі зникнення у Криму багато в чому повторюють ту схему, яку ми спостерігали в інших місцях, у тому числі на Північному Кавказі. Силові структури викрадали людей, катували їх, і більше ці люди не з’являлися. Це змушує припускати, що їх немає в живих. А будь-які звернення про розслідування до влади натикалися на однакові відповіді: ми розслідуємо, але ми не знаємо, хто їх викрав. Тут стає все зрозуміло, адже немає такої ситуації, коли ці зникнення не можна розслідувати. Це небажання говорити правду, яке малює далеко не райдужні перспективи. Ситуація зі зниклими кримчанами та їх сім'ями турбує, і обнадіяти в даному випадку дуже складно.

QHA: Російські та кримські адвокати, які займаються справами кримських татар і українців у Криму, неодноразово заявляли про тиск на них. Як вони можуть себе захистити?

Кривошеєв: Адвокати користуються в Росії певними професійними перевагами. При тому, що ми пишемо про тиск на адвокатів у Криму, проте, певні правила відносно них поки що дотримуються. Вони мають можливість спілкуватися зі своїми клієнтами, користуються привілеєм конфіденційності, а в разі тиску ситуація швидко стає предметом уваги. На сьогодні спроби влади вплинути і натиснути на адвоката зустрічаються з протидією з боку професійного адвокатської спільноти. Дуже жорсткий тиск на адвокатів ми спостерігали, знову ж таки, на Північному Кавказі. Поки у Криму до такого не дійшло. Тиск на адвокатів нас турбує, але рано говорити, що ситуація виходить за рамки.

Вела бесіду Ольга Волинець

QHA