КИЇВ (QHA) -

Після повернення Геннадія Афанасьєва додому, адвокат Олександр Попков не припинив боротися за інших українських політв'язнів. Незважаючи на завантаженість внутрішньо-російськими справами, зараз Попков захищає в судах інтереси відразу кількох кримчан.

З Олександром Васильовичем ми поговорили про справу правозахисника Емір-Усеїна Куку, обвинуваченого в участі в забороненій ув РФ організації «Хізб ут-Тахрір», і процес над українцем Андрієм Захтеєм, прозваного російськими силовими структурами диверсантом. Ці дві справи, на думку адвоката, сповнені абсурду і надуманих фантазій слідчих.

QHA: З якими перешкодами Ви зіткнулися, захищаючи права українця Андрія Захтея?

Олександр Попков: Напевно, більшість справ у Криму, які ми ведемо, вони абсурдні самі по собі, той же Семена, або «Хізб ут-Тахрір».

Відносно Захтея. У справі працює велика група адвокатів. Ми припускаємо, що якась колотнеча на кордоні все-таки була. Початкові версії говорять, що втекли якісь російські дезертири зі зброєю. Це в принципі в російській історії трапляється. Я був військовим слідчим і з такими історіями неодноразово стикався. Інцидент точно був, тому що там є загиблий — співробітник ФСБ. Захтій каже, що він бачив цю перестрілку, і він також піддавався обстрілу. Три дні співробітники ФСБ вирішували, що ж з цим робити. І в підсумку вирішили, що раз нікого не зловили, то треба підтягнути тих, хто там був. Ну і підтягнули цього нещасного Захтея, який не те що до диверсантів, він до України досить посереднє відношення має. Людина абсолютно випадково потрапила в цю халепу і це слідчі, я думаю, розуміють. Його прив'язати до всього цього дуже складно.

Закидають йому, що він нібито у 2014 році вступив у злочинну змову з Пановим та іншими для здійснення диверсій у Криму. Ну, Захтея в Україні не було з 2011 року. З Пановим вони вперше зустрілися і познайомилися в тюрмі, коли їх тільки затримали. І відпустити тепер вони його теж не можуть.

QHA: Чому не можуть?

Олександр Попков: Там близько 50 оперативників, слідчих та співробітників відділу спецоперацій провалили всю свою роботу. Треба ж свою провалену роботу списати на когось, ось вони і затримали Панова і Захтея. А відпустивши їх, виявляться в негативному світлі. Їм треба вигородити себе.

Його і патріотом не назвеш, був налаштований досить проросійськи. Лаявся зі своїми родичами щодо майбутнього України. А тут він диверсант і нібито в інтересах України займався диверсійною та терористичною діяльністю. Чесно, він навіть сам від цього звинувачення в жаху. А у слідства основна проблема була — прив'язати його до цієї диверсійної групи. Вони досі з цим не впоралися, тому що виглядає це досить смішно. Але людині загрожує реальне позбавлення волі.

Вони з дружиною переїхали до Криму буквально в липні 2016 року, а в серпні його вже затримали. Будучи громадянином України, він тривалий час працював в Європі зі своїми колегами-будівельниками. Через високу конкуренцію після переїхав жити і працювати до Підмосков'я.

QHA: З чим пов'язана відмова Андрія Захтея від російського громадянства?

Олександр Попков: Це вже такий акт відчаю, тому що він більше не хоче себе ніяк пов'язувати з Росією. Зараз він розуміє, що в Росії у нього майбутнього нема, крім як сидіти по тюрмах. Він бачить, що відбувається — справа сфабрикована, свідчення у нього просто вибивали нестерпними тортурами. Він зараз піддається переслідуванню саме в розрізі російсько-українських відносин. Не було б анексії Криму, не було б його випадку. Росія намагається божевільними справами відносно кримських диверсантів дискредитувати Україну перед світовою спільнотою.

Я не працюю у справі Штиблікова, але розумію, що там теж все абсурдно і висмоктана з пальця.

QHA: Ви також захищаєте інтереси Емір-Усеїна Куку, якого незрозуміло на яких підставах прив'язали до справи «Хізб ут-Тахрір»...

Олександр Попков: Тут теж йде ескалація та абсурдизація справи. Зараз Еміру-Усеїну Куку висунули нову статтю — приготування до насильницького захоплення влади. Знаючи Емір-Усеїна, його діяльність і його уклад думок, звичайно, це нерозумно припускати. Я думаю, слідчі зробили це як відповідь на тиск правозахисних організацій. Amnesty International визнала його в'язнем совісті.

Найцікавіше, що Куку звинувачують у підготовці до насильницького захоплення влади. Коли зачитали звинувачення, він був у шоці. Як можна здійснювати підготовку підготовки? Ось ви хотіли хотіти завербувати нових членів... Тобто, це адвокатам і юристам не зрозуміло, тим паче Емір-Усеїну. Страшно те, що це стаття передбачає від 12 до 20 років позбавлення волі. У нього одна стаття від 5 до 10, і ще вони подумують йому екстремізм приплести, а це буде ще п'ять років. Я вже не витримав і слідчим кажу, що у них пішла якась витончена фантазія.

Я дуже багато займався генеалогією своєї сім'ї. Мого прадіда розстріляли у 1937 році в Томській глушині в Наримі за те, що він хотів захопити владу. Спільно з групою вони нібито планували створити дивізію в інтересах білогвардійського підпілля та японців захопити владу в цьому Наримі. У 1959 році визнали, що всі ці звинувачення були сформовані виключно на фантазіях слідчих. У мене прямі аналогії зараз. Фантазії НКВДешних слідчих зараз повністю повторюються в фантазіях наших слідчих ФСБ.

Тут ще один момент. Цей ярлик «Хізб ут-Тахрір» дуже шкодить, тому що в Росії дуже багато правозахисних організацій не готові братися за таких людей. Куку взагалі ніякого відношення до цієї організації не має і не мав. Немає ніяких доказів. Так, він мусульманин, але це його особисте релігійне переконання.

QHA: Чим може ця справа закінчитися?

Олександр Попков: Я не хочу будувати прогнози, тому що це дуже невдячна справа. Але приклад севастопольської четвірки — він неприємний і плачевний. При тому відношенні, яке проявив Північно-Кавказький військовий окружний суд, який до того ж судив і Сенцова, ми розуміємо, що вирок фактично вже підписаний.

Це політична справа, а у політичних справах у Росії юридичними засобами при тотальній відсутності права на справедливий суд боротися марно. Проте ми будемо висвічувати це.

(Далі буде)

Розмовляла Медіне Аедінова

QHA