КИЇВ (QHA) -

Росія використовує в Криму своє антиекстремістське і антитерористичне законодавство для боротьби з інакомисленням, і міжнародне співтовариство має переглянути роль РФ у боротьбі з тероризмом. Як передає кореспондент QHA, про це сьогодні, 26 квітня заявив адвокат кримських мусульман і політв'язнів окупованого Криму Еміль Курбедінов на прес-конференції «Застосування антиекстремістського законодавства РФ в Криму».

За словами Курбедінова, Росія маніпулює і підміняє поняття, називаючи «тероризмом» прояви незгоди суспільства з діями окупаційних властей. Ярлик «терорист» на тих, кого Росія вважає нелояльними елементами, у першу чергу, на кримських татарах і українцях, навішується для залякування суспільства і запобігання будь-якого опору владі.

— Законодавство Росії у сфері екстремізму і тероризму перетворилося в інструмент боротьби з інакомисленням; коли боротьба зі злом перетворилася в саме зло. Це не тільки проблема в Росії — вона відбивається на Крим дуже сильно, і ми це бачимо. Звинувачення у тероризмі стало інструментом придушення громадських свобод і переслідування громадських активістів.

У якості одного з останніх кричущих прикладів переслідування за фальшивими звинуваченнями у тероризмі, Курбедінов назвав затримання громадського активіста, блогера Нарімана Мемедемінова.

Окрім того, клеймо «екстремістських і терористичних» навішується на цілі організації, зокрема, Меджліс кримськотатарського народу. Росія вдається спочатку до спроб залякати або купити тих, в чиїй лояльності зацікавлена, а коли це не вдається, переходять до брехливих звинувачень в екстремізмі. Саме так сталося з кримськотатарським співтовариством і його представницьким органом Меджлісом — спочатку окупанти намагалися домовитися і привернути їх на свою сторону, і адвокат нагадав, що у 2014 році Володимир Путін дзвонив Мустафі Джемілєву. Але коли не вийшло, і кримські татари чітко зазначили, що вони залишаються вірними Україні та Крим є Україна, почалися репресії проти представників Меджлісу — і тепер він заборонений в РФ як екстремістська організація.

— Коли Росія прийшла до Криму, вона намагалася домовитися з Меджлісом, а коли це не вдалося, Меджліс став "екстремістською організацією" і був заборонений, — нагадує Курбедінов.

За словами адвоката, Росія створила цілу репресивну машину для боротьби з незгодними під приводом боротьби з екстремізмом і використовує різноманітні варіанти як маніпуляцій у процесі доведення неіснуючої провини, так і тиску на тих, кого вона «призначила терористами».

За антитерористичними статтями людей затримують так, як беруть дійсно якихось озброєних терористів — на затримання виїжджає декілька десятків спецназівців, під час обшуків вибиваються вікна, трощаться меблі.

Скажімо, під час антитерористичних судових процесів використовуються такі експерти і приховані свідки, яких фактично не можна перевірити. Окрім того, проводять закриті суди, мотивуючи це тим, що це суд над екстремістами. Під час усього судового процесу і вже після оголошення вироку на підсудного чиниться фізичний і психологічний тиск. Під час етапування до людей ставляться як до терористів, і вже після оголошення вироку, коли людей етапують в місця позбавлення волі, то там теж до них ставляться як до терористів.

Курбедінов вважає, що Росія використовує антитерористичне законодавство у своїх вузько політичних інтересах і для проведення репресій проти цивільного суспільства як на своїй, так і на окупованій території. Тому світова спільнота має обговорити це питання, зробити висновки і переглянути роль Росії як міжнародного борця з тероризмом. Зокрема, пропонується провести експертний круглий стіл у Києві, де потрібно розпочати обговорення цих питань.

— Росія сьогодні абсолютно себе дискредитувала у плані боротьби з екстремізмом і тероризмом; вона абсолютно дискредитувала цей інститут. І міжнародному співтовариству потрібно тисячу разів перевіряти заяви Росії про якихось екстремістів і терористів, ці ярлики, які навішує Росія. Я вважаю, що провести цей круглий стіл треба у Києві. Це було б чудово, якби з Росії, з Криму, з України, з пострадянських країн, експерти зібралися б тут і просто висловили б ті проблеми, які існують сьогодні.

Координатор громадської ініціативи «КримSOS» Таміла Ташева підкреслила, що в окупованому Криму антиекстремістське і антитерористичне законодавство використовують для залякування людей, для приборкання громадянської активності на всіх рівнях і в усіх вікових категоріях.

У першу чергу, етнічного переслідування зазнають кримські татари і українці. 

За словами Ташевої, одним з яскравих прикладів тиску на Меджліс є витіснення з Криму лідерів кримськотатарського народу, затримання і судові процеси проти заступників голови Меджлісу Ахтема Чийгоза та Ільмі Умерова. Прикладом репресій проти кримськотатарських політичних і громадських діячів вона назвала також заборону на в'їзд до Криму раднику голови Меджлісу кримськотатарського народу Ісмету Юкселю і його дружині Гаяні Юксель, яка є директором інформаційного агентства QHA («Кримські новини») і Радіо Hayat.

Але етнічні утиски на території Криму відчувають і звичайні українці, і кримські татари — їх намагаються маргіналізувати в очах сусідів, колег, учнів.

Таміла Ташева розповіла про випадок, коли в одній із сімферопольських шкіл учитель підійшов до дівчини мусульманки і в присутності учнів запитав: «Що у тебе в портфелі? У тебе там бомба?». Розгублена дитина ледь не розплакалася.

— Спочатку створюється міф, що на території Криму є екстремісти і терористи, з якими треба боротися, потім створюється мережа людей, які мають займатися боротьбою з цими терористами; і врешті-решт починають проводитися обшуки і арешти під приводом боротьби з терористами. Причому, все відбувається в дуже грубій формі — з розбиванням вікон, ламанням меблів і т.д.

Координатор КримSOS також зазначає, що проблемою є і те, що списки псевдо-терористів Росія подає до бази Інтерполу, і люди опиняються під загрозою затримання і видачі РФ в необґрунтованих обвинуваченнях.

— Росія активно використовує Інтерпол для того, щоб боротися з так званими екстремістами і терористами. Це дуже небезпечна тенденція, яку ми маємо пояснювати нашим зарубіжним партнерам.

Перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джапарова зазначила негативну роль російських ЗМІ на території Криму, які є важливим елементом пропагандистської машини із залякування суспільства і придушення інакомислення.

— Пропагандистські ЗМІ намагаються переконувати, що в Криму справді є українські диверсанти і шпигуни, і тільки Росія може вирішити проблему боротьби з тероризмом, у тому числі, у світі. Для того, щоб тебе визнали терористом (на окупованому півострові або на території держави-агресора) тобі іноді достатньо лише бути громадянином України, етнічним українцем, кримським татарином.

За словами Джапарової, на півострові окупаційними властями провокується міжнаціональна ворожнеча, підбурювання людей одне з одним. Зокрема, Україну та українців намагаються представити, як екстремістів і карателів, які становлять небезпеку іншим жителям півострова. Це дуже небезпечна тенденція, вважають у МІПі.

QHA повідомляло, що адвокат Еміль Курбедінов пов'язує спалах обшуків в окупованому Криму з підвищенням міжнародної уваги до ситуації на півострові.

Нагадаємо, співробітники російської ФСБ, яка проводить обшуки у Білогірську, вивели з будинку директора ТОВ «КримОпт» Алі Барієва і відвезли у невідомому напрямку. У протоколі із затримання Барієва розписався слідчий відділення з розслідування злочинів, пов'язаних із застосуванням заборонених засобів і методів ведення війни.

Сьогодні вранці в окупованому Криму в Білогірську силовики провели обшуки в будинку директора ТОВ «КримОпт» Алі Барієва і в мережі магазинів «Гузель».

Також стало відомо, що окупанти обшукували не тільки будинок директора фірми, але й будинки співробітників «КримОпт».

За словами голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова, обшуки в окупованому Криму в Білогірську проводили співробітники ФСБ Росії.

QHA