КИЇВ (QHA) -

Затримання сьогодні в Симферополі кримських татар, які вийшли на вшанування роковин депортації, — це «абсолютний цинізм» з боку окупаційної російської влади. Таким чином речниця Міністерства закордонних справ України Мар’яна Беца прокоментувала агентству QHA затримання кримських татар та перешкоди, які чинить російська окупаційна влада тим, хто намагається вшановувати пам'ять жертв геноциду кримськотатарського народу з боку радянського режиму в 1944 році.

— Сьогодні справді трагічний день — День пам’яті жертв Депортації кримських татар. І те, що саме сьогодні відбуваються незаконні затримання на території окупованого Криму, саме в День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу – це абсолютний цинізм і це в дусі російської політики: знищення коріного народу Криму і видворення кримських татар з території півострова.

Речниця МЗС наголосила, що від самого початку окупації українського Криму політика РФ була спрямована на витіснення кримських татар з території півострова як найбільш згуртованої та активної спільноти, що не сприйняла окупацію. Росія не лише залякує кримських татар, які лишились жити в окупованому Криму, вона проводить переслідування, незаконні арешти, намагається роз’єднати кримськотатарський народ в цілому, і тих, хто залишився в Криму, і з тими, хто нині на материковій Україні. У результаті цієї політики десятки тисяч кримських татар були змушені покинути півострів.

— Росія, окупувавши Крим і Севастополь ще в лютому 2014 року, фактично поставила за мету звільнити півострів від усіх тих, хто відкрито засуджує незаконні дії Кремля, відмовляється від примусової російської паспортизації, намагаючись зберегти осередки культурної, етнічної, мовної ідентичності. А, власне, такої принципової позиції в окупованому Криму масово дотримуються саме  кримські татари. Тому політика окупаційної влади призвела до того, що з початку окупації понад 20 тисяч кримських татар, на жаль, змушені були залишити рідні домівки і переїхали шукати кращу долю на материкову Україну. А Меджліс був змушений перенести свою діяльність до Києва.

За словами речниці МЗС, в українській владі є розуміння і злагода в тому, наскільки важливо захищати права кримських татар, і питання Криму постійно є пріоритетним на порядку денному відомства. Вона також зауважила, що МЗС повністю підтримує позицію Президента в питанні надання кримським татарам статусу національно-територіальної автономії, і зараз треба шукати форми, у яких це право буде реалізоване.

— Питання захисту кримських татар завжди було пріоритетним для МЗС і ми вживаємо всі можливі кроки. Звичайно, завжди можна зробити більше. Але, на жаль, немає магічного рецепту звільнення Криму сьогодні чи завтра. Ми над цим працюємо щодня, в юридичній і політичній площині українською стороною були зроблені необхідні кроки для звільнення Криму.

Мар’яна Беца також наголосила, що не лише Україна, але й світове співтовариство свідоме того, що основна мета Росії – видворити кримськотатарський народ з Криму. За її словами, міжнародні організації майже щодня фіксують грубі порушення прав людини, які постійно відбуваються в окупованому Криму. Так само, світове співтовариство не забуває про те, що Росія продовжує ігнорувати важливі рішення міжнародних інституцій щодо окупації Криму і щодо порушення там прав людини – рішення Ради Європи, прийняте в квітні цього року і рішення ГА ООН - у грудні 2016 року. Ці рішення засуджують незаконну окупацію, закликають Росію припинити порушення прав людини в Криму і допустити міжнародні моніторингові місії на півострів. Крім того, Росія продовжує ігнорувати наказ Міжнародного суду ООН від 19 квітня 2017 р. з вимогою зняти будь-які обмеження щодо представницьких органів кримськотатарського народу, зокрема, Меджлісу. МЗС обіцяє вживати відповідних заходів щодо примушення РФ виконати рішення суду ООН.

Мар’яна Беца акцентувала, що одним з найбільш ефективних способів захисту прав кримськотатарської та української спільноти в Криму є санкційний і міжнародний тиск на Росію, примушення її до дотримання прав людини в Криму та виконання рішень міжнародних інстанцій, у тому числі судових. Для цього необхідно консолідувати зусилля як на міжнародній арені, так і всередині країни.

— Ми виходимо з того, що наше основне завдання – це боротьба проти російської агресії, мобілізація сил за межами України і консолідація всередині країни. Необхідно разом із світовою спільнотою продовжити тиск на Росію, тому що Росія, на жаль, розуміє лише мову санкцій, мову сили. Хоча ми виступаємо винятково за політико-дипломатичне врегулювання, але реальність вимагає дедалі активніше посилювати тиск на Росію. Тому що тільки під тиском вона зможе в тій чи іншій формі виконати як і наказ Міжнародного суду ООН, так і сприяти забезпеченню прав людини на півострові.  Ми закликаємо світову спільноту продовжити політико-дипломатичний тиск на російську окупаційну владу з метою уникнення повторення трагедії 1944 року, а також для негайного припинення порушень фундаментальних прав людини в Криму і в решті-решт – досягнення деокупації півострова та відновлення  територіальної цілісності України в межах міжнародно визнаних кордонів, — підсумувала речниця МЗС.

Як повідомляло QHA, 18 травня 1944 року в Криму почалася депортація кримських татар. Радянська влада безпідставно звинуватила весь народ у співпраці з нацистською Німеччиною під час Другої світової війни. Тисячі кримських татар вивезли до Середньої Азії. Дорогою і протягом першого року висилання від голоду і хвороб загинули більше 30 тисяч осіб. Кримським татарам дозволили повернутися на батьківщину в Крим лише у 1989 році.

Впродовж усіх трьох років окупації російська влада в Криму створює різні перешкоди кримським татарам на день вшанування депортації. Зокрема, цього року в багатьох містах Криму не дозволили проведення мітингів, а тих кримських татар, які поодинці вийшли на вулиці з прапорами, затримали правоохоронці.

В Україні 18 травня масово вшановують пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу. Цього року зі словами підтримки до кримських татар звернулися Президент України, прем'єр-міністр України, народні депутати. У різних містах України відбулися мітинги і культурно-просвітницькі акції на вшанування жертв депортації, в яких взяли участь не лише кримські татари, українці, але й представники інших етносів, що населяють Україну.

QHA