КИЇВ (QHA) -

Закон «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями у Донецькій та Луганській областях» посилив позиції України в міждержавних справах проти Росії, які наразі розглядаються у Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ).

Як передає кореспондент QHA, про це заявила перший заступник Міністра юстиції України Наталія Бернацька сьогодні на річній підсумковій прес-конференції.

Бернацька зауважила, що для України була і лишається пріоритетом подача скарг у міждержавні суди проти Росії за агресію у Криму і на Донбасі. А нещодавно прийнятий закон про деокупацію Донбасу суттєво посилює позицію України, оскільки чітко визначає Росію агресором і окупантом ОРДЛО, а також визначає правовий статус цих територій, як окупованих РФ.

— Для нас пріоритетом лишається подача скарг у міждержавні суди проти Росії. Зараз цих скарг п’ять, спочатку вони були об’єднані, згодом суд розділив їх. Оскільки наразі у Криму вже є доведений факт анексії Російською Федерацією, а на Донбасі Росія і досі продовжує твердити, що не має жодного відношення до цих подій. І для нас було надзвичайно важливо, що був прийнятий закон про деокупацію — він також підсилює наші позиції в цих міждержавних справах.

Наталя Бернацька також розповіла, що 2017 року Україна направила до ЄСПЛ свою правову позицію по першій справі за агресію РФ на Донбасі (перша донбаська справа охоплює період 2014  початок 2015 року). Українська позиція складається з більш ніж 150 сторінок, містить понад 50 свідчень різних людей на різних посадах. За її словами, частиною доказів України у Європейському суді стали свідчення простих громадян, які самостійно на лінії розмежування фіксували перетин російськими військами українського кордону, а також свідчення високопосадовців, які на той момент спілкувалися з представниками Росії.

Перший заступник міністра юстиції зазначила, що Україна продовжить готувати нові скарги проти Росії до міжнародних судів. На сьогодні Мінюст тісно співпрацює в питанні збору доказів і фіксації агресії РФ і з правоохоронними органами, і з іншими центральними органами виконавчої влади, і з неурядовими організаціями, які безпосередньо працюють як у Криму, так і на території Донеччини та Луганщини.

— Надалі, звісно, готуватимуться нові скарги, бо порушення, на жаль, тривають — усіх норм міжнародного права і здорового глузду. У Криму на окупованій території продовжуються порушення прав кримських татар — це є окремим блоком наших міждержавних заяв.

Наталя Бернацька також зауважила, що міждержавні скарги є рідкістю у Європейському суді: до позовів України проти Росії їх було за всю історію з 1950 року лише 16. А від початку війни з Росією Україна подала 5 скарг. На думку представниці Мінюсту, така ситуація є викликом і для Європейського суду, і для міжнародного правосуддя, які раніше не мали справи з такими об’ємними міждержавними справами.

— Ми впевнені, що перемога буде за нами, це питання часу. Ми впевнені, що наша сильна юридична позиція і доказова база призведуть до позитивного результату. І надалі як до повернення наших територій, так і до сатисфакції та компенсації за весь цей період незаконної окупації.

Як повідомяло QHA, в ЄСПЛ розглядається 5 позовів, поданих Україною проти Росії за незаконну анексію Криму і збройну агресію на Донбасі. Перший позов щодо порушення прав людини у Криму в період лютий-вересень 2014 року був поданий ще під час анексії Криму (у березні 2014 року). Надалі він доповнювався інформацією про порушення прав людини на Донбасі. 2016 року ЄСПЛ прийняв рішення розділити цю справу на Крим і Донбас. Так само був розділений на дві справи позов України про порушення прав людини у Криму і на Донбасі, поданий 2015 року. Також ЄСПЛ розглядає справу щодо викрадення дітей-сиріт та дітей-інвалідів Донбасу.

QHA