КИЇВ (QHA) -

За чотири роки анексії Криму та війни на Донбасі Україні вдалося визволити з Росії лише 5 політв'язнів. Про це на прес-конференції повідомили українські правозахисники.

За їхньою інформацією, за цей же проміжок часу з окупованих територій Донбасу, українська влада змогла повернути 3 215 осіб, і підкреслюють, що така ситуація склалася через те, що в Україні досі не існує єдиної стратегії із визволення в'язнів Кремля.

— Державі потрібно мати всеосяжну стратегію, адже ув'язнені є потужним інструментом в руках Росії. Їх використовують у якості політичної пропаганди, розпалюванні ненависті до України і ескалації конфлікту, який триває вже чотири роки, — заявила юристка Української Гельсінської групи Надія Волкова.

Для більш дієвої політики щодо ув'язнених українців в Росії і Криму, Україні слід надати їм офіційний статус, знайти міжнародного парламентера, з яким би хотів розмовляти Путін, використовувати гучні події в Росії для залучення уваги до проблеми політв'язнів, а також вводити санкції проти керівництва Росії.

Правозахисники відзначають, що надання офіційного статусу військовополонених або цивільних ув'язнених допоможе в'язням мінімізувати порушення їхніх прав на неконтрольованих територіях України і в Росії.

У свою чергу, грузинський політик і громадський діяч Паата Закареішвілі, який займається звільненням полонених більше 20 років, наголошує на важливості пошуку міжнародних перемовників, адже на сьогодні конструктивний діалог з Росією можуть вести тільки іноземні політики.

— Важливо відокремити політику від гуманітарних питань. В Україні складна ситуація, але і більше великих гравців. Будь-які міжнародні організації зацікавлені в успіху. Перед ними просто треба ставити реальні завдання, — зазначив він.

Користь від іноземних учасників переговорів Україна могла спостерігати у разі звільнення Ахтема Чийгоза та Ільмі Умерова. Росія погодилася віддати двох політв'язнів Туреччині, яка, у свою чергу, передала їх Україні.

Закареішвілі також підкреслює, що неприпустимо спотворювати інформацію про умови перебування ув'язнених з обох сторін конфлікту, адже це може призвести до його затягування.

Експерти сходяться на думці, що Україні слід використовувати гучні події, пов'язані з Росією, такі як Чемпіонат світу з футболу або вибори, щоб тиснути на російську владу і добиватися звільнення в'язнів, але важелі цього тиску до цих пір залишаються незрозумілими.

Заступник міністра юстиції з питань євроінтеграції Сергій Пєтухов вважає, що розмовляти з Росією мовою міжнародного права безглуздо.

— Росія не визнає юрисдикцію Міжнародного суду ООН в контексті міжнародно-гуманітарного права, а роль міжнародного кримінального суду обмежена лише окремими кримінальними справами. Історія показує, що коли держава добровільно не визнає себе стороною конфлікту і норми гуманітарного права, то застосувати це для звільнення ув'язнених не є ефективним, — зазначив чиновник.

Пєтухов зазначає, що з визначенням статусу полонених можуть бути проблеми, адже більшість затриманих українцями росіян не є військовими, а значить не можуть вважатися військовополоненими.

Раніше QHA повідомляло, що у 2017 році в результаті репресій окупантів в Криму з'явилося 16 нових політв'язнів, 15 з яких — кримські татари.

QHA