КИЇВ (QHA) -

Законопроект «Про національну безпеку України» рано внесли до Верховної Ради — він містить істотні недопрацювання, повідомив у коментарі QHA директор військових програм Українського центру економічних і політичних досліджень ім. Разумкова Микола Сунгуровський.

За його словами, в цьому законопроекті спробували об'єднати низку напрямків: основи національної безпеки, стратегію громадської безпеки, оборонне планування і таке ін.

— Наскільки вони корелюють один з одним — велике питання. Зміст документа викликає багато критики, — каже Сунгуровський.

Експерт відзначає, що закон про національну безпеку має бути рамковим — містити основи, з підкріпленням у відомчих документах. Однак цей принцип в документі не дотримано.

— Наприклад, в розділі про оборонне планування потрібно говорити про комплексний огляд сектора безпеки. Його має проводити команда з різних відомств, виявляючи можливості сектора безпеки, загальні і приватні загрози, методи протистояння їм. А в нинішній редакції, швидше, йдеться про комплекс оглядів. Мається на увазі, що кожне відомство проведе свій огляд, а результати спробують поєднати, — каже директор військових програм Центру ім. Разумкова.

Законопроект містить "безліч захованих скалок", вважає Сунгуровський. Наприклад, з нього виключили можливість громадянського контролю над армією та органами безпеки.

— Один з розділів називається "демократичний цивільний контроль". Однак у тексті це формулювання підмінене "цивільним контролем", що має на увазі контроль політиків над військовою сферою. А в контексті демократичного контролю йдеться про цивільний контроль, наприклад, через громадські організації. І його усунули, що не тільки неправильно, але й небезпечно, — зазначає експерт.

У розділі "Керівництво у сферах національної безпеки і оборони" йдеться про реформування Генерального штабу, зокрема, поділ посад начальника Генерального штабу і головнокомандувача Збройними силами України.

— Однак про це слід говорити в законах "Про оборону", "Про збройні сили". У цьому розділі рамкового закону мова має йти про взаємодію силових структур. А це прописано поверхнево. Потрібно також чітко визначити, хто за що буде відповідати, — вважає Сунгуровський.

Розділ, де зафіксовано курс України на вступ до НАТО і ЄС, на думку експерта, "дуже слабенький".

— Тут потрібно було описати докладніше, що мається на увазі під нашим прагненням: будемо ми виходити на стандарти НАТО чи ні, в яких напрямках, як ми будемо ставитися до міжнародної співпраці у різних сферах, чи будемо ми допускати в країну, і на якій підставі, міжнародні сили для навчань і в якості миротворчих операцій. Про це навіть не згадується, — говорить експерт.

У законопроекті зафіксовано "стелю" фінансування сектора оборони на рівні 5% від ВВП. Сунгуровський вважає, що такий підхід — стара радянська школа.

— Спочатку потрібно порахувати, скільки необхідно грошей для реформування сектора, а потім визначити, скільки це буде відсотків від ВВП. Це проблема не тільки цього закону — нам необхідно міняти всю систему планування фінансування в державі, — сказав він.

На думку експерта, законопроект дуже рано внесли до Верховної Ради — "над ним потрібно було ще працювати й працювати".

— Автори діяли за принципом: давайте хоч що-небудь проштовхнемо, а потім будемо допрацьовувати. Але у нас в таких випадках змінюють літери, а не ідею самого закону. А в цьому документі потрібно міняти ідею. Законопроект розглядатимуть у реанімаційному пакеті реформ і Центрі дослідження армії, конверсії і роззброєння, після цього запити підуть до Верховної Ради та Адміністрації президента, — підкреслив Сунгуровський.

Нагадаємо, президентський законопроект "Про національну безпеку України" надійшов до Верховної Ради вчора, 28 лютого. На сайті парламенту документ зареєстровано за номером 8068. Спікер Ради Андрій Парубій зазначив, що законопроект направили до профільного комітету для розгляду.

QHA