КИЇВ (QHA) -

За декілька перших днів квітня Росія зазнала від США та її союзників такого тиску, якого ми не бачили протягом усіх 4 років з моменту захоплення Криму. У відповідь на використання хімічної зброї в Сирії, а йдеться про понад 150 загиблих та 1 тис постраждалих, США і партнери спочатку анонсували, а потім відклали масований удар по російських та асадівських силах у Сирії. Фактично, це, враховуючи попередження Кремля про можливість удару у відповідь, поставило на порядок денний повноцінне військове зіткнення РФ та США. Хоча це вже не вперше — минулого року також було нанесено подібний удар у відповідь на таке ж застосування хімічної зброї, однак, цього разу ситуація набагато небезпечніша, бо існує ризик, що подібні ексцеси будуть регулярними. На це є декілька причин.

Сім’я під ударом

По-перше, чи не вперше з початку протистояння Заходу Путін готовий до гарячої війни.  6 квітня США вперше ввела санкції проти низки російських олігархів, які раніше були включені до так званої «кремлівської доповіді». Це принциповий момент, адже раніше під санкції потрапляли лише представники російської влади.

Усім їм тепер заборонено в’їзд на територію США, а також буде заморожено всю їхню власність на території США.  Окрім того, з ними не зможуть співпрацювати резиденти Сполучених Штатів, а іноземці за це самі можуть наразитися на санкції.

Володимир Богданов («Сургутнефтегаз»), Олег Дерипаска («Русал» та «En+»), Сулейман Керімов («Нафта Москва»), Ігор Роттенберг («Газпром Бурение»), Кирило Шамалов («Сибур»), Андрій Скоч («Газметалл» і «Металлоинвест») та Віктор Вексельберг («Ренова») вже втратили більше десятка мільярдів доларів і втратять ще більше.

Звичайно, усі втрати, які понесли фігуранти нових санкцій, будуть як і раніше  їм у тій чи іншій мірі компенсовані, адже усі вони наближені до Кремля, але особливу увагу слід звернути на одного — Кирила Шамалова. У заяві мінфіну США він чітко вказаний як зять Путіна (за неофіційними даними Bloomberg, більше ніким не підтвержденими, Шамалов розвівся з донькою Путіна Катериною Тихоновою у січні цього року — ред.). Тобто, вперше удар нанесено по найсвятішому — сім’ї російського президента. Це важливий психологічний бар’єр для Путіна.

Нова логіка відносин

По-друге, ескалація напруженості останніх декількох днів показала, що Захід не має бажання розбиратися, хто дійсно винен. США і партнери нарешті зрозуміли, що на дії Росії потрібно відповідати. Але непокоїть ситуація, коли рішення ухвалюються не опираючись на переконливі докази, а на емоції. Поворотною точкою у цьому сенсі стало отруєння Сергія Скрипаля у Солсбері. За наявності великої кількості фактів втручання Росії у внутрішні справи європейських країн, саме цей інцидент надто сильно вибивається із загальної лінії поведінки РФ, не кажучи вже про мотивацію. Те ж ми бачимо стосовно відповіді на хіматаку в Сирії.

При всій незаперечності використання хімічної зброї в Думі, зовсім не очевидно, хто саме несе відповідальність за цей інцидент. Так, це може бути і сама Росія, яка звикла не рахуватися з цивільними жертвами, і сили Асада, і сама ж опозиція. Також не очевидно, на якому рівні ухвалювалося рішення про використання хімічної зброї: з санкції верховного головнокомандувача, чи це просто невдала ініціатива знизу.

Зараз немає ніякої можливості провести розслідування на місці подій. На засіданні Ради Безпеки ООН 11 квітня Росія заблокувала проект резолюції щодо проведення розслідування, який подали США, Франція, Польща та ще низка країн. Також було заблоковано і російський проект резолюції, який обмежив би незалежність розслідування.

Російська резолюція дає Росії можливість самій обирати слідчих, а потім оцінювати результат їхньої роботи, — заявила на засіданні постійний представник США в ООН Ніккі Хейлі.

Усім вищезазначеним ми в жодному випадку не маємо на меті обілити чи виправдати Росію. Є маса інших задокументованих фактів бомбардування росіянами шкіл та лікарень з неменшою кількістю жертв, і чому РФ за них не притягнута до відповідальності — окреме питання. Але світ набагато складніший і Кремль не може стояти за всіма терактами, вбивствами та інформаційними кампаніями, які в ньому відбуваються. Хоча на перший погляд, демонізація Росії і звинувачення її у всіх гріхах, може виглядати як позитив, особливо для України, але це створює ситуацію, коли будь-яка резонансна акція, вчинена із суто локальних міркувань якими-небудь місцевими силами, ставить світ на межу Третьої світової війни.

Своїми діями Захід заганяє Путіна в куток. І саме у такій ситуації він буде огризатися всіма можливими способами.

Звичайно, після російської окупації в Криму і агресії на сході України, Росія нарвалася і на санкції, і на часткову ізоляцію, — згадати хоча б її фактичне виключення з великої вісімки. Тим не менш, діалог за багатьма напрямками підтримувався і сторони чули один одного. Це не завжди було в інтересах України, але дозволяло забезпечити хоча б якусь стабільність і уникнути небезпеки повноцінної війни та певної передбачуваності.  Тепер така можливість зникає і у випадку ескалації, Україна може постраждати однією з перших.

Як уникнути поглинання Китаєм

Дещо побічним і для України (але не для США) менш важливим є інший наслідок теперішнього загострення. Паралельно з подіями навколо Росії розвивається сюжет навколо американо-китайського протистояння. І він такий же пріоритетний для США, як і стримування Росії.

Не секрет, що РФ дуже важлива для Китаю як частина ініціативи “Пояс і шлях”, адже зараз саме через її територію проходить сухопутна частина цього транспортного коридору. Як наслідок, саме з Китаю надходить левова частка інвестицій в Росію. Коли проти Росії буде введено нафтове ембарго, а судячи з логіки подій такий варіант можливий вже наприкінці цього року, у Кремля просто не буде іншого виходу, як повністю переорієнтувати торгівлю на КНР. Це означатиме повну втрату незалежності. Зараз у світі просто немає іншого гравця, який без шкоди для себе зміг би забезпечувати Росію усім тим, що вона зараз імпортує. Само собою, Китай сам буде диктувати Росії ціни.

Для цього вже створена необхідна інфраструктура. У жовтні минулого року Китайська валютна торгова система (CFETS) оголосила про створення платіжної системи payment versus payment (PVP), яка дозволить проводити взаєморозрахунки в юанях та рублях напряму без використання долара.

Звичайно, це не означає, що потрібно припинити тиск на РФ. Просто варто усвідомлювати цей факт і по можливості вживати заходів щоб мінімізувати ефект від нього.

Роман КОТ 

QHA