БРЮССЕЛЬ (QHA) -

Венеціанська комісія опублікувала офіційне рішення про мовні положення Закону України "Про освіту".

Документ викладений на сайті комісії.

Комісія внесла низку рекомендацій для України, але в той же час у рішенні зазначено, що права угорців та інших меншин країн-членів ЄС можуть бути дотримані без внесення змін до сьомої статті закону, яка встановлює мову навчання, яка і викликала найбільшу кількість суперечок.

На думку комісії, "при виконанні ст. 7 у тому вигляді, у якому вона прийнята", Україна повинна:

— повною мірою використовувати гнучкість, передбачену п.4 ст.7, при прийнятті імплементаційного законодавства для забезпечення значного рівня викладання офіційними мовами ЄС для відповідних меншин;

 продовжувати забезпечувати достатню частку освіти мовами меншин у початковій і середній школі на додаток до вивчення державної мови;

 поліпшити якість викладання державної мови (для представників меншин,  ЄП);

 внести зміни до перехідних положень закону "Про освіту", забезпечивши триваліший перехідний період для поступового здійснення реформи;

звільнити приватні школи від нових мовних вимог згідно зі статтею 13 Рамкової конвенції;

в рамках виконання нового закону "Про освіту" почати новий діалог із представниками національних меншин і всіх зацікавлених сторін щодо мовного питання в освіті;

— забезпечити, щоб виконання закону не загрожувало збереженню культурної спадщини меншин і безперервності вивчення мов меншин у традиційних школах.

Нагадаємо, міністр закордонних справ України Павло Клімкін прокоментував результати розгляду українського закону про освіту Венеціанською комісією і зазначив, що даний закон не обмежує права національних меншин в Україні.

QHA повідомляло, що 8 грудня Венеціанська комісія винесла рішення з приводу положень нового Закону України «Про освіту» щодо викладання державною мовою, мовами меншин та іншими мовами. У Комісії вважають, що стаття 7 Закону істотно відрізняється від проекту закону, щодо якої велися консультації з представниками меншин. Закон містить важливі неточності і, як видається, не забезпечує необхідних рекомендацій щодо застосування міжнародних і конституційних зобов'язань країни. Точний обсяг гарантій освіти мовами меншин, здебільшого обмежений початковою освітою, не є зрозумілим.

Нагадаємо, прийнятий українським парламентом закон про повну загальну середню освіту визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова. Цей закон викликав сильний опір в ряді держав, що межують з Україною. Зокрема, глава угорського МЗС Петер Сийярто заявив, що Угорщина блокуватиме всі подальші спроби України тісніше інтегруватися у Європейський Союз.

Також висловили невдоволення у зв'язку з прийнятим в Україні новим законом «Про освіту» Молдова, Росія і Румунія. Лідери цих країн бачать у законі загрозу для права представників своїх національностей здобувати освіту на території України рідною мовою.

У свою чергу Польща підтримала позицію України про необхідність вивчення української мови, а також заявила про необхідність забезпечення можливості вивчення рідної мови національними меншинами України.

28 вересня стало відомо, що Міністерство закордонних справ України направило закон на експертизу до Венеціанської комісії.

11 жовтня ПАРЄ провела на осінній сесії термінові дебати по статті 7 українського освітнього закону на вимогу угорських депутатів.

З приводу обговорення українського закону рішення не було прийняте відразу, оскільки противники його розгляду заявляли, що необхідно дочекатися висновку Венеціанської комісії.

QHA