КИЇВ (QHA) -

У Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ) наразі відомо про понад 20 справ проти Російської Федерації, поданих громадянами України, які постраждали від збройної агресії РФ на Донбасі. Про це у розмові з кореспондентом QHA розповів урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Іван Ліщина.

Пан Ліщина зауважив, що таких справ може бути набагато більше, але повної інформації поки немає, оскільки більшість справ ще не комунікована (комунікація означає, що уряд країни, проти якої поданий позов, суд інформує про наявність справи. В даній ситуації, йдеться про інформування уряду РФ).

— Ми маємо досить обмежену інформацію з цього приводу. У нас є тільки 20 з чимось справ (в ЄСПЛ), які взагалі комуніковані і стосуються Криму і АТО. Це індивідуальні справи. Ми знаємо, що в суді лежать 3 тисячі справ, про що ці справи – ми не знаємо, бо вони некомуніковані. І плюс наші справи міждержавні, це окрема справа. А індивідуальних по АТО — двадцять з чимось справ.

За словами урядового уповноваженого, наразі не прийнято жодного рішення за цими позовами. Крім того, триває доказова дискусія щодо юрисдикції РФ над ОРДЛО, оскільки Росія продовжує заперечувати наявність там своїх військ.  Але українська сторона продовжує збирати свідчення постраждалих від російських окупантів і надавати їх суду.

— Ми продовжуємо надавати коментарі, бо, наприклад, за донбаськими справами (суду) не дуже зрозуміле питання юрисдикції Російської Федерації над тими територіями. РФ каже, що «ихтамнет», а заявники кажуть «их там точно есть, бо вони мене катували». Ми кажемо, що вони там є, доводимо це, але основний масив інформації ми збираємо зараз  з міждержавних справ («Україна проти РФ»). Коли ми її зберемо, ми будемо її вкидати в індивідуальні справи. Бо ми поки не розуміємо, чи розглядатиме суд юрисдикцію Російської Федерації у міждержавних чи в індивідуальних справах. Може бути так і так. Але весь масив інформації ми ще не зібрали.

Іван Ліщина також розповів, що значна частина тих, хто постраждав від російської агресії на Донбасі, подають позови з вимогою компенсації збитків і до Росії, і до України також, мотивуючи це тим, що Україна не повною мірою використала свої можливості з захисту власних громадян.

— Більшість, хто постраждав від так званих «ДНР» і «ЛНР», подають заяви одночасно проти РФ, яка власне і спричинила всі ті порушення, і проти України — на прикладі «справи Ілляшко проти Молдови і РФ». Україна в цих позовах виступає як сторона, яка мала б забезпечити виконання позитивних обов’язків із захисту своїх громадян. Вони вважають, що якимось чином Україна ці обов’язки не виконала.

Відповідаючи на запитання щодо міждержавних справ «Україна проти РФ» за агресію у Криму (так звані «перша кримська» і «друга кримська» справи), Іван Ліщина повідомив, що по першій справі наразі особливих новин немає. Цього тижня українська сторона подає до суду переклади всіх документів, які були подані українською мовою, після чого Європейський суд має надати росіянам термін на ознайомлення.

Щодо «другої кримської» справи, то, за словами урядового уповноваженого, ЄСПЛ зараз розглядає заяву РФ про призупинення її до розгляду першої справи. Водночас українська сторона наполягає на тому, щоб справи розглядалися одночасно.

— Друга («кримська») справа суд зараз розглядає заяву Російської Федерації про призупинення справи у зв’язку із розглядом першої справи, вони прив’язали першу справу до другої. Ми проти цього, звісно, виступаємо, ми пропонуємо всі справи розглянути одночасно, бо загалом ці справи стосуються системних порушень, які продовжуються, і абсолютно безглуздо розглядати одну справу без іншої. Просто таким чином буде розтягнутий процес.

 

Як повідомляло QHA, нині в ЄСПЛ розглядається 5 позовів, поданих Україною проти Росії за незаконну анексію Криму і збройну агресію на Донбасі. Перший позов щодо порушення прав людини у Криму в період лютий-вересень 2014 року був поданий ще під час анексії Криму (у березні 2014 року). Надалі він доповнювався інформацією про порушення прав людини на Донбасі. 2016 року ЄСПЛ прийняв рішення розділити цю справу на Крим і Донбас. Так само був розділений на дві справи позов України про порушення прав людини у Криму і на Донбасі, поданий 2015 року. Також ЄСПЛ розглядає справу щодо викрадення дітей-сиріт та дітей-інвалідів (щодо Донбасу).

«Перша кримська справа» стосується порушення прав людини у Криму періоду лютий-вересень 2014 року; «друга кримська справа»  порушення прав людини у Криму (осінь 2014  літо 2015 рр.).

Українська сторона як докази передала до суду факти, що РФ готувала незаконну анексію Криму щонайменше з осені 2013 року. Навесні 2017 року міністр юстиції Павло Петренко повідомив, що Україна передала до ЄСПЛ також імена російських військових, які керували захопленням Криму 2014 року. З-поміж них — міністр оборони Російської Федерації Сергій Шойгу, перший заступник міністра оборони РФ Микола Панков, заступник головнокомандувача ВМФ Росії віце-адмірал Олександр Федоренков, заступник командувача Південно-східного військового округу генерал-лейтенант Ігор Турченюк, командувач Чорноморського флоту РФ адмірал Олександр Вітко, начальник берегових військ ЧФ РФ генерал-майор Олександр Остриков.

QHA