КИЇВ (QHA) -

Хоча лідери кримськотатарського народу висловили думку, що внести зміни до Конституції вдасться вже у вересні, Наталія Беліцер очікує, що це буде довгий процес, і найскладнішою його частиною виявиться досягнення консенсусу серед членів робочої групи.

— У мене трохи песимістичний прогноз, знаючи, як важко рухається цей процес, хоча варто зазначити, що просування є. Сподіваюся, що восени проект цих змін буде внесений і, що найскладніше, узгоджений членами цієї комісії. Тому що вона насправді дуже різнорідна, представляє людей буквально з протилежними поглядами, і що сумно, часто ті, хто відстоює ту чи іншу позицію, формує її не на підставі будь-яких конкретних базових знань у цій сфері, не на підставі, скажімо так, вивчення світового або регіонального досвіду, а виключно з ідеологічних міркувань. Це дуже далеко від експертного підходу. На жаль, немає підстав сподіватись, що це вдасться провести швидко і безболісно, ​​ каже Наталія Беліцер.

Крім того, член робочої групи згадала про законопроект про присвоєння кримськотатарському народу статусу корінного.

В Конституції є три статті, де визнано присутність в Україні корінних народів, але вони не названі. Є постанова Верховної Ради від 20 березня 2014 року, де прямо зазначено необхідність прийняття цих всіх законів. Цією постановою кримські татари ніби визнані корінним народом. А Меджліс і Курултай відповідно визнані репрезентативними та виконавчими органами, зазначає експерт.

На думку Беліцер, найефективнішим способом шукати підтримку серед депутатів буде поширення інформації про зміни, які необхідно внести в розділ.

Я вважаю, що тут, в першу чергу, необхідна дуже сильна просвітницька діяльність серед депутатів. На превеликий жаль, на прийняття рішення депутатами впливатимуть не просто партійні інтереси, а пряме і конкретне неволодіння інформацією та цим питанням, яке як був для них незрозумілим і не дуже цікавим, так і зараз залишається таким. Як ефективно проводити цю діяльність, у мене поки немає міркувань. Можна просто доводити і переконувати лідерів фракцій, партій, партійне керівництво, що їхні страхи та опір нічим не обгрунтовані, що навпаки, якщо вони говорять, що турбуються про національні інтереси України, то саме таке законодавство і такі зміни в Конституції України будуть на користь національним інтересам і безпеці держави.

Наталя Беліцер навела приклади міжнародних рішень проблем корінних народів. Так, експерт згадала прийняту нещодавно саамське конвенцію, яку, за її словами, Україна може використовувати в якості орієнтира.

Нещодавно була підписана Саамська конвенція це документ, який спрямований на захист прав корінного народу саамі, який проживає на території трьох північних країн. У тексті конвенції говориться, що це єдиний цілісний корінний народ, розділений державним кордоном. Також йдеться про спосіб захисту прав, розвитку інститутів саме як корінного народу і просуванні органів самоврядування корінного народу на міжнародній арені. Україна може багато чого запозичити з цієї конвенції, це буде, безумовно, величезний плюс, додала експерт.

Нагадаємо, що у травні 2017 року конституційна комісія створила робочу групу щодо внесення змін, доповнень і пропозицій до розділу Х Конституції України, що стосується Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Старт роботи групи намічений на початок вересня, до її складу увійшли представники Меджлісу кримськотатарського народу, політики і експерти в галузі міжнародного права і демократії.

QHA