КИЇВ (QHA) -

Україна почала готувати письмовий меморандум у справі «Україна проти Росії» до Міжнародного суду ООН, згідно з графіком подальших процедур. Графік був визначений на нараді делегацій сторін у справі під головуванням голови суду Ронні Абрахама 12 травня в Гаазі.

Відповідно до нього, Україна має подати свій письмовий меморандум до 12 червня 2018 року, Росія має подати свій контрмеморандум (тобто вже відповідь на меморандум України) до 12 липня 2019 року.

Речник Міністерства закоронних справ України Мар’яна Беца у коментарі агентству QHA  детальніше пояснила подальший перебіг подій у Міжнародному суді ООН.

Вона відзначила, що визначені для України строки подання меморандуму – 13 місяців — абсолютно відповідають загальному наміру української сторони.  Речниця МЗС не вважає, що такі терміни якимось чином дають можливість затягувати процес. Навпаки, вони, зокрема, дозволяють українській стороні якісно підготуватися до розгляду справи по суті.

— Ми женемось не за швидкістю, а за тим, щоб це був ефективний результат, і щоб це був вже потужний сильний меморандум, з чітко викладеними юридичними фактами і доказами. Такий термін абсолютно відповідає нашим очікуванням. Ці 13 місяців охоплюють дві конвенції, тож має бути проведена надзвичайно велика подальша робота з підготовки додаткових доказів, аргументаційної бази тощо.

Мар’яна Беца зауважила, що українська сторона працюватиме у підготовці меморандуму за обомаКонвенціями, за якими поданий позов проти Росії — як конвенції про заборону фінансування тероризму, так і конвенції про заборону всіх форм расової дискримінації. Хоча запобіжні заходи, затверджені наказом суду в квітні п.р., стосувались лише однієї Конвенції (про заборону расової дискримінації), але розгляд справи по суті буде стосуватись обидвох Конвенцій.

— Ми працюємо за обома конвенціям, адже наш позов проти РФ стосувався обох конвенцій. Запобіжні заходи були прийняті, дійсно, тільки стосовно однієї конвенції /про заборону расової дискримінації/, але це не відміняє того, що позов стосується порушення Росією обох Конвенцій і суть справи буде стосуватись обох конвенцій.

Мар’яна Беца також пояснила, що найближчим часом якихось подальших процедурних заходів щодо справи у Міжнародному суді ООН не планується. Наразі триватиме письмова стадія, яка займатиме час до липня 2019 року – підготовка меморандуму України і контрмеморандуму Росією. Якщо не буде ніяких інших подальших зволікань, за підсумками розгляду письмових документів, суд визначить, коли почнеться усна стадія.

На уточнююче запитання – чи не планується додатково залучати до підготовки меморандуму ще якісь юридичні компанії чи юристів, речник МЗС сказала, що, окрім тих юристів, з якими українська сторона вже працює і які вже в процесі, на будь-якому етапі за потреби можна буде залучити якогось додаткового юриста чи фахівця з того чи іншого вузькопрофільного питання. Однак основну роботу виконуватиме юридична команда, яка готувала позов та представляла інтереси України на етапі призначення запобіжних заходів.

—Ми готуємось до цієї справи дуже ретельно, дуже виважено і дуже професійно, у нас професійна юридична команда, як в Україні, так і за кордоном, і щодня відбувається підготовка до того, щоб подати ці документи /меморандум/ до суду. Юридичні радники, зрозуміло, допомагають державі у підготовці цих документів, знаючи практику Міжнародного суду, знаючи як це все відбувається в судовому порядку, але, безперечно, що саме Україна подає письмовий меморандум і РФ – свій контрмеморандум у визначені терміни.

Зважаючи навіть на термін подання меморандумів, до розгляду справи Україна vs Росія" по суті ще не один рік. А це означає, що Росія повинна почати і впродовж усього цього терміну виконувати рішення про запобіжні заходи, затверджене наказом суду 19 квітня п.р. Зокрема, Суд ООН зобов'язав Росію утриматися від переслідувань кримських татар, від обмежень щодо кримських татар на представництво власних інтересів, включно з поновленням діяльності Меджлісу, та забезпечити поновлення повноцінної освіти українською мовою в Криму, а також не допускати обмежень щодо функціонування української мови. Крім того, суд у рамках загальної практики вимагає від обох сторін утриматись від будь-яких заходів, які погіршать або розширять предмет спору.

Речниця МЗС акцентувала, що запобіжні заходи — це заходи які вживаються в терміновому порядку для того, щоб не погіршити ситуацію до розгляду справи по суті. І цей наказ суду повинен виконуватися незалежно від подальших стадій і подальшого процесуального розгляду справи.

Агентство QHA уточнило –  яка наразі ситуація із виконанням Росією запобіжних заходів, визначених рішенням Суду ООН? І як реагувати на те, що Росія вже майже місяць відмовляється виконувати це рішення, зокрема, щодо відновлення діяльності Меджлісу кримськотатарського народу?

Відповідаючи на це запитання, Мар’яна Беца нагадала, що рішення суду ООН є обов’язковим до негайного виконання стороною, щодо якої воно винесене, і українська сторона добиватиметься, щоб Росія таки виконала це рішення. Як один із механізмів примусу, речник МЗС назвала звернення України через Генерального секретаря ООН до Ради безпеки ООН.

—Ми зі свого боку, як Міністерство закордонних справ, будемо вживати всіх можливих заходів, у тому числі звернення через Генерального секретаря ООН до Ради безпеки ООН, щоб примусити Росію виконати рішення Міжнародного суду ООН щодо запобіжних заходів, якщо вона це рішення і надалі не буде виконувати.

За словами речниці МЗС, поки не можна говорити про конкретні терміни звернення до РБ ООН, однак важливим є те, що моніторинг виконання рішень Міжанродного суду ООН проводять самі структури ООН.

— Росія має виконувати рішення щодо запобіжних заходів негайно. Питання виконання Росією рішення це також і питання до самого Міжнародного суду і до системи ООН, оскільки ООН моніторить виконання рішень суду.

Коментуючи в цілому поведінку і позицію Росії щодо рішення Міжнародного суду ООН, Мар’яна Беца зазначила — те, що Росія ігнорує наказ Міжнародного суду ООН, вже нікого не дивує, оскільки Росія ігнорує і порушує дуже багато міжнародних договорів і рішень.

—Росія живе у паралельній реальності – це всі розуміють. І нещодавнє рішення Комітету міністрів Ради Європи чітко зафіксувало, що є абсолютне розуміння всіх країн, що представляє собою Росія. І нещодавня зустріч нашого міністра з президентом і віце-президентом США чітко засвідчила, що в США є розуміння, яку загрозу несе Росія.

Довідка. 16 січня 2017 року Україна подала до Міжнародного суду ООН позов із метою притягти Російську Федерацію до відповідальності за порушення Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. До матеріалів справи потрапили катастрофа малайзійського Боїнга, обстріли житлових кварталів Маріуполя, Краматорська, Волновахи, теракти у Харкові та інших українських містах. Окремо були винесені питання, що стосуються порушень прав кримських татар і українців в окупованому Криму.

Напочатку березня Міжнародний суд ООН провів відкриті слухання за позовом України до Росії про застосування запобіжних заходів проти РФ у зв'язку із запитом Києва.

19 квітня Міжнародний суд ООН погодився на введення обмежувальних заходів стосовно Росії за порушення Конвенції про расову дискримінацію для захисту національних меншин в анексованому Криму, зокрема зобов'язав РФ відновити роботу Меджлісу кримськотатарського народу, діяльність якого остаточно заборонив Верховний Суд РФ 29 вересня 2016 р. Але суд ООН відмовив у тимчасових заходах проти РФ за порушення конвенції про заборону фінансування тероризму.

Одним з найважливіших позитивів українська сторона вважає, що суд визнав свою юрисдикцію за обома позовами, по двом Конвенціям. Адже зазвичай в подібних судових розглядах Росія будує свою позицію не на тому, щоб перемогти в суді, навівши більш переконливі докази своєї правоти, а на тому, щоб суд взагалі не взяв справу до розгляду. В даному випадку ця технологія не спрацювала.

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров зазначив, що це рішення суду заклало основи для міжнародного трибуналу над організаторами злочинної окупації Криму.

Незважаючи на те, що виконання рішення суду ООН по запобіжним заходам є негайним для виконання, Росія впродовж всього часу з дати винесення заявляє, що не виконуватиме його. Причини називаються незрозумілі, зокрема, РФ твердить, що в рішенні суду нема вимоги відновити діяльність Меджлісу, хоча це не так. Російський адвокат Марк Фейгін назвав передбачуваною і цинічною відмову Кремля виконувати вимогу Міжнародного суду ООН у Гаазі скасувати заборону діяльності Меджлісу в анексованому Криму. Адвокат Микола Полозов одразу після винесення рішення припустив, що Росія не стане виконувати попередніх заходів Міжнародного суду ООН щодо припинення расової дискримінації щодо національних меншин в анексованому Криму і діяльність Меджлісу на півострові не буде відновлена.

Водночас, українська сторона продовжує наполягати на виконанні Росією запобіжних заходів. Представник України в суді ООН, заступник глави МЗС Олена Зеркаль закликала міжнародне співтовариство дуже ретельно стежити за виконанням Росією рішення щодо запобіжних заходів і притягати Росію до відповідальності за кожен факт порушення цього рішення. Член Меджлісу кримськотатарського народу Гаяна Юксель, виступаючи на 16-й сесії Постійного форуму ООН з питань корінних народів світу закликала Росію виконати проміжне рішення Міжнародного суду ООН і припинити переслідування кримських татар в окупованому Криму, а також зняти заборону на діяльність їх представницького органу — Меджлісу.

27 квітня 45 країн-членів Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) підписали декларацію з вимогою до Росії виконати рішення Міжнародного суду ООН і відновити діяльність Меджлісу кримськотатарського народу, а також припинити переслідування української мови у Криму.

3 травня 2017 року Комітет міністрів Ради Європи ухвалив рішення щодо ситуації в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна), яке стало першим комплексним документом головного керівного органу Ради Європи, присвяченим суто кримській проблематиці. Комітет міністрів, зокрема, засудив заборону Меджлісу, а значить документ містить чітку вимогу до Російської Федерації вжити всіх заходів для забезпечення прав людини в Криму, включаючи перегляд судової заборони Меджлісу.

QHA