КИЇВ (QHA) -

Сусідам України слід сприймати нашу державу як рівного партнера.

Про це заявив міністр закордонних справ Павло Клімкін, коментуючи результати розгляду українського закону «Про освіту» Венеціанською комісією.

— Реакція сусідніх європейських країн висвітлила ще одне серйозне, якщо хочете, загальнополітичне питання. Хоча Закон «Про освіту» аж ніяк не порушував жодних норм Європейського Союзу, наш намір посилити в Україні позиції української мови викликав у них спонтанний протест. Виходить, що Україні не дозволено те, що дозволено іншим країнам, виходить, що ми, українці, повинні і надалі лишатися комфортними для всіх, без власної волі і власних пріоритетів... Вибачте, але Україна вже 26 років  незалежна держава, ми ростемо, ми міцнішаємо, ми звільняємося від залишків радянського колоніалізму і комплексів неповноцінності, хоча, на жаль, і значно повільніше, ніж хотілося б. Нашим партнерам слід якомога швидше усвідомити, що ми рівноправна і рівноцінна їм держава  не більше, але й не менше, повідомив він.

Міністр зазначив, що подібні випади є проявами "старшобратського" ставлення до України і "пояснюються інерцією мислення і внутрішньополітичними чинниками".

Також Клімкін заявив, що Україна виконає рекомендації Венеціанської комісії щодо реалізації закону про освіту, і це проводитиметься в тісному контакті з національними громадами.

— Як і рекомендує комісія, ці положення і документи готуватимуться в тісному контакті з самими національними громадами, зазначив міністр.

За його словами, для української сторони все ж надзвичайно важливо, що «Венеціанка» назвала посилення позицій державної української мови в освіті та обов'язковість її вивчення всіма громадянами країни не тільки законним, але й похвальним.

QHA повідомляло, що 8 грудня Венеціанська комісія винесла рішення з приводу положень нового Закону України «Про освіту» щодо викладання державною мовою, мовами меншин та іншими мовами. У Комісії вважають, що стаття 7 Закону істотно відрізняється від проекту закону, щодо якої велися консультації з представниками меншин. Закон містить важливі неточності і, як видається, не забезпечує необхідних рекомендацій щодо застосування міжнародних і конституційних зобов'язань країни. Точний обсяг гарантій освіти мовами меншин, здебільшого обмежений початковою освітою, не є зрозумілим.

Нагадаємо, прийнятий українським парламентом закон про повну загальну середню освіту визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова. Цей закон викликав сильний опір в ряді держав, що межують з Україною. Зокрема, глава угорського МЗС Петер Сийярто заявив, що Угорщина блокуватиме всі подальші спроби України тісніше інтегруватися у Європейський Союз.

Також висловили невдоволення у зв'язку з прийнятим в Україні новим законом «Про освіту» Молдова, Росія і Румунія. Лідери цих країн бачать у законі загрозу для права представників своїх національностей здобувати освіту на території України рідною мовою.

У свою чергу Польща підтримала позицію України про необхідність вивчення української мови, а також заявила про необхідність забезпечення можливості вивчення рідної мови національними меншинами України.

28 вересня стало відомо, що Міністерство закордонних справ України направило закон на експертизу до Венеціанської комісії.

11 жовтня ПАРЄ провела на осінній сесії термінові дебати по статті 7 українського освітнього закону на вимогу угорських депутатів.

З приводу обговорення українського закону рішення не було прийняте відразу, оскільки противники його розгляду заявляли, що необхідно дочекатися висновку Венеціанської комісії.

Джерело: Європейська правда

QHA