КИЇВ (QHA) -

Україні необхідно активізувати створення сприятливих законодавчих умов для ефективного відстоювання прав жертв російської агресії у міжнародних судах, а також для посилення санкційного тиску проти причетних до агресії.

Як передає кореспондент QHA, про це заявив член Меджлісу кримськотатарського народу, керівник Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв під час круглого столу "Крим як територія безправ'я: безпека, захист, протидія".

За словами Барієва, зокрема, ухвалення закону про корінні народи в Україні посилило б позицію сторони Меджлісу в судових розбірках і в Європейському суді з прав людини, і в Міжнародному суді ООН щодо оскарження заборони Росією діяльності Меджлісу. У разі ухвалення цього закону на законодавчому рівні, був би зафіксований особливий статус Меджлісу як представникцького органа корінного народу, і адвокатам сторони Меджлісу не доводилося би пояснювати суддям в чому полягає його відмінність від інших громадських організацій.

— Я б рекомендував, щоб нарешті у Верховній Раді ухвалили закон про корінні народи України (законопроект зараз знаходиться у ВРУ — ред.). Оскільки, коли сьогодні ми готуємо чергову заяву разом з адвокатами до Міжнародного суду ООН, то ми у тому числі готуємо матеріали, щоб довести, що Меджліс кримськотатарського народу відрізняється від інших громадських організацій. А якби у нас діяв закон про корінні народи, ми б не доводили, що Меджліс має особливий статус як представницький орган корінного народу. І нам було б простіше і легше діяти у цьому напрямку, — зауважує Барієв.

Ескендер Барієв також нагадав, що на сьогодні в цілому в ЄСПЛ знаходиться низка позовів від фізичних осіб — членів Меджлісу, які оскаржують порушення своїх прав через заборону цієї організації з боку окупаційної влади. Подання цих заяв також має переконати суд, що Меджліс насправді є не лише організацією, до якої входить три десятки людей, а уособлює собою представницький орган корінного народу Криму.

— На прикладі справи щодо заборони Меджлісу кримськотатарського народу, ми подали до ЄСПЛ 18 заяв від фізичних осіб — членів Меджлісу, членів місцевих меджлісів, голови ЦВК Курултаю, голови ревізійної комісії Курултаю — таких заяв 13. Також 4 заяви подано від структур самої системи різного рівня — від регіональних, місцевих меджлісів, але з міркувань безпеки подали їх від меджлісів, які знаходяться на підконтрольній Україні території на Херсонщині. Ми ставили завдання взяти різні категорії системи нацональної самоорганізаціі кримських татар, щоб продемонструвати, що Меджліс це не просто 33 людини, а ціла система управління корінного народу Криму і тому різні структури Курултаю подали ці заяви до ЄСПЛ, — говорить Барієв.

Заступник голови Меджлісу також зауважив, що збір доказів порушення прав людини в Криму для міжнародних позовів наразі дуже ускладнений, оскільки в умовах російської окупації Криму кримськотатарські та українські активісти опинилися під тиском і окупантів, і місцевих колаборантів. Репресивна машина в Криму дуже ускладнює збір таких свідчень, хоча він дуже важливий для подальшого використання їх в судових процесах. Більшість свідків порушень цих прав проживають на окупованій території, тому ані у Прокуратури АРК, ані у Нацполіції немає можливості проведення досудового слідства. Окрім того, свідки просто бояться свідчити, щоб не потрапити під репресії.

— Ми стикаємося з тим, що жертви репресій бояться йти на контакт. У нинішній ситуації реалістичні методи збору свідчень — це доставка свідків і жертв репресій на підконтрольну територію, організація роботи адвокатів і відеозаписи свідчень, але для цього потрібні фінансові ресурси, якими українська держава не може забезпечити, окрім того бракує досвідчених адвокатів, — зауважує Барієв.

Говорячи про створення сприятливого законодавчого середовища в Україні для боротьби з російською агресією, Ескендер Барієв порекомендував Верховній Раді також попрацювати над розробкою аналога "закону Магнітського", аналог якого на сьогодні мають США, Канада, Великобританія, три країни ЄС. Це дозволило б Україні ініціювати введення персональних санкцій проти чиновників країни-окупанта, які порушують права громадян України.

— Ми могли б активно проводити агітаційну кампанію на міжнародному рівні й ми могли б ініціювати введення персональних санкцій у відношенні до тих чиновників, які вчиняють злочини по відношенню до наших співгромадян як в окупованому Криму, так і на території РФ. Адже на сьогодні понад 20 людей етаповано з Криму і незаконно знаходяться в тюрмах на території РФ, — говорить Барієв.

Раніше глава Меджлісу Рефат Чубаров заявив, що Росія намагається виставити Меджліс кримськотатарського народу екстремістською організацією, щоб не виконувати рішення Міжнародного суду ООН і не скасовувати заборону діяльності Меджлісу. 

QHA