АНКАРА -

У зв'язку з річницею спроби військового перевороту 15 липня у Турецькій Республіці, прем'єр-міністр Біналі Йилдирим, підбиваючи підсумки минулого року, розповів про структуру, методи і цілі терористичної організації Фетхуллаха Ґюлена FETÖ, яка за довгі роки пустила коріння в самісінькі глибини не тільки Туреччини, але й інших держав.

Пройшов рік з того часу, як ми подолали найкривавішу терористичну атаку в історії Турецької Республіки. Протягом цього року Туреччина довела свої стійкість, здібність до одужання та силу. Важливо підвести підсумки цього року та подивитись у майбутнє.

Перш за все, потрібно нагадати, з чим ми зіткнулись. Напад на турецьку державу прониклими в структуру турецької армії зрадниками-прибічниками релігійного фанатика, який оголосив себе імамом всесвіту, ось що ми пережили в ту ніч. Ми залишись сам на сам з вбивцями, які піддали бомбардуванню власний національний парламент, які направили танки на беззбройних цивільних, які відкрили вогонь з літаків та ударних гвинтокрилів, які знищили вщент штаб поліцейських спецпризначенців, які знаходяться на передньому краї нашої боротьби з тероризмом. У нашій історії ми не переживали подібної дикості. Ця терористична мережа вбила 250 наших громадян та поранила більше 2000.

Коли ми оглянемось назад, то побачимо що з цього гіркого досвіду ми маємо дві нагоди для гордості. Перша з них — це сміливість та рішучість турецького народу. Наші громадяни, що представляли весь спектр суспільно-політичного життя, висипали на вулиці, протестуючи проти заколотників. Наші телевізійні канали, незважаючи на погрози та тиск заколотників, продовжували мовлення. Турецький народ об’єднався.

Друга ж — це те, що турецький народ продемонстрував усьому світу, що він захистив і захищатиме демократію. Мій народ показав, що він може керуватись не озброєними бандами, та урядом, що прийшов до влади виключно демократичним шляхом та національною волею. Найсильніша законність — це демократична законність. Наша країна вийшла переможцем на цьому складному іспиті.

Проте ніколи не зітреться з моєї та й нашої пам’яті питанні, яке задав мій онук зі всією дитячою безпосередністю: «Діду, а хіба це не наші вояки?». Яка людська свідомість дозволить людині так варварськи нападати на своїх людей, на свої державні органи, свої символи, на своїх лідерів?

Відповідь на це питання міститься у природі цієї зрадницької мережі, з якою ми зіштовхнулись. Тієї ночі ми зіткнулись зі злочинною мережею, яка сліпо виконувала накази, які надходили від її ватажка Фетхуллаха Гюлена через одного професора теології. Зараз ми говоримо про банду зрадників, які на військовій базі, де вони облаштували свій центр, відвала військові почесті керівнику комерційної фірми, що належить терористичній організації гюленістів ФЕТО, та нібито керівнику навчального закладу, яким керувала ця організація, про тих, хто не причастився до славного тисячолітнього минулого турецької армії.

Власне кажучи, наш уряд розгледів справжнє обличчя Фетхуллаха Гюлена ще до подій 15 липня та почав діяти. Ми докладали зусиль, що б з’ясувати відгалуження цієї структури, що проникли в державні органи. Тут ми досягли певних успіхів. Проте спроба державного перевороту 15 липня, на жаль, показала, що небезпека, з якою ми опинились сам на сам, набагато перевищує наші прогнози, що вона глибша та загрожує життю. Стали очевидними розміри пастки, яку налаштовував протягом 40 років Фетхуллах Гюлен, щоб прибрати до рук турецьку державу. Члени організації ФЕТО, слідуючи розпорядженням Футхуллаха Гюлена, «діяли у найдрібніших капілярах системи, ніяк себе не проявляючи» та крок за кроком, як інфекція, яку спричинив вірус, який захопив усі життєво важливі органи організму, проникли майже у «всі силові центри». Протягом року після 15 липня були проведені масштабні адміністративні, кримінальні та юридичні розслідування. Були отримані широкі висновки про структуру, що готувала та здійснила спробу державного перевороту.

Висновки, які ми маємо, вказують ось на що — перед нами структура, яка створила  хибну та езотеричну систему вірування, на чолі якої стоїть Фетхуллах Гюлен. Школи та студентські гуртожитки організації виконували функцію промивання мозку та набору активістів. Також було забезпечене проникнення до державних органів членів організації, які в них виховувалися та є вірними своєму ватажку, якого вони сприймають як «месію». Таким чином, зайняли критичні позиції люди, які, безсумнівно, готові здійснити будь-які протизаконні та аморальні вчинки у цілях організації. Ці особи вдавалися до влаштування пасток на кшталт порушення процедури на конкурсах з обіймання посади державних службовців, незаконні прослуховування, шантаж та фальшиві судові справи. Через утворення, які засновувалися під виглядом благодійних організацій та фондів, забезпечувалося фінансування згаданої організації. Через великі холдинги та банки були відмиті мільярди доларів. Медійні складові організації виступали інструментами пропаганди. Чи може існувати «освітній рух», який працює, як клітинний організм, члени якого знають один одного під кодовими іменами, який створює зашифровані комп’ютерні програми для забезпечення зв’язку між членами, який навчає членів технікам створення перепон службам розвідки та тактикам приховування своєї приналежності?  Ця терористична організація нового покоління використовувала всі методи без виключення для знищення тих, хто не є частиною їхньої структури, та таким чином намагалася захопити не тільки владу, а і турецьку державу в інтересах своїх хибних прагнень. Ось це і було хибне та небезпечне прагнення, яке зазнало поразки 15 липня завдяки турецькій нації.

Я можу сказати, що завдяки заходам, до яких ми вдалися, ми розтрощили основний хребет організації у Туреччині. Але небезпека не обмежується тільки Туреччиною. Схожі структури організації, як ті, що були в Туреччині, існують у багатьох країнах. На сьогоднішній день вони продовжують сіяти зерно зради всередині інших країн. Для того, щоб вижити, цього разу вони женуться за економічним та політичним проникненням у світовому масштабі. Користуючись цією нагодою, я би хотів ще раз застерегти усіх наших друзів.

Турецька нація продемонструвала усьому світові, що демократія є цінністю, яку не можна легко заробити, але вона вартує того, щоб за неї можна віддати навіть своє життя. Першим нашим обов’язком стало вживання необхідних заходів для того, щоб більше жодного разу не опинитись перед подібною небезпекою. Ми докладаємо максимальних зусиль, щоб керувати цим складним процесом у межах конституційного ладу. Остання спроба — це був замах на турецьку демократію, та наша демократія перемогла. Тому і нашою метою, і нашою звитягою будуть необхідні кроки, щоб з часом вивести демократію на найбезпечніші висоти, на найзразковіші рівні. 

QHA