КИЇВ (QHA) -

Рік напередодні перевороту для Турецької Республіки виявився досить складним. Активні переговори з Європейським Союзом про членство в організації. Масштабна міграційна криза, яка призвела до проблем у відносинах з ЄС. Сирія, що роздирається війною по сусідству. Систематичні терористичні акти курдів та ІДІЛ. Однак на цьому випробування для міцної держави не закінчилися.

Спроба військового перевороту 15 липня 2016 року стала іспитом не тільки для турецького уряду, але і для всього народу. Тієї фатальної ночі ціла нація продемонструвала організаторам путчу — терористичній організації FETÖ і всьому світу свою відданість демократії та небажанню переживати повторно військові перевороти ХХ століття. Наслідки 15 липня 2016 року досі впливають на державу.

Що змінилося за рік?

Першим болючим і важливим питанням для Туреччини після проваленої спроби держперевороту стала екстрадиція з США ватажка терористичної організації FETÖ, який стоїть за спробою військового перевороту, Фетхуллаха Ґюлена. Зібрані докази були відправлені до Сполучених Штатів в адміністрацію Барака Обами. Причому в подальшому запит на екстрадицію лідера терористів Туреччина відправляла ще як мінімум 5 разів.

Питання стояло настільки гостро для турецького суспільства, що з ініціативи представників турецької діаспори у США 17 липня на офіційній інтернет-сторінці Білого дому була розміщена петиція за екстрадицію Ґюлена.

Однак, незважаючи на всі спроби турецької адміністрації достукатися до офіційного Вашингтона, ці завзяття поки залишилися безрезультатними. Питання залишається відкритим, хоча новообраний президент США Дональд Трамп обіцяв турецькій стороні посприяти в екстрадиції Фетхуллаха Ґюлена.

Надзвичайний стан

Режим надзвичайного стану був введений по всій Туреччині 20 липня 2016 року терміном на три місяці. Однак він продовжується досі.

У перший раз рішення про продовження приймалося в жовтні 2016 року. У січні 2016 року парламент Туреччини знову його продовжив на три місяці. Тоді причиною для продовження надзвичайних повноважень уряду став терористичний напад на нічний клуб у Стамбулі, вчинений невідомим стрільцем у новорічну ніч.

Режим надзвичайного стану в Туреччині триватиме до повної ліквідації терористичної загрози в Республіці.

Ліквідація FETÖ

Після проваленої спроби військового перевороту по всій Туреччині почалася масштабна операція із затримання всіх причетних до путчу, а також всіх, хто підозрюється у зв'язках з терористичною організацією FETÖ. Організація, створювана роками, мала велику кількість осередків, розгалужену мережу, своїх людей, які проникли в усі органи державної влади. Це не кажучи про школи, ліцеї, дерсхане (спеціальні навчальні заклади для підготовки до вступних іспитів до вищих навчальних закладів, нині скасовані), гуртожитки, культурні центри. В організації виявилися замішані не тільки військові та офіцери різних рангів, але також судді, прокурори, державні службовці, радники президента, співробітники практично всіх міністерств, Національної розвідки та інші. У цілому за рік були звільнені понад 100 тисяч осіб.

Зараз ці навчальні заклади, благодійні організації та фонди по всій території ліквідовані, але небезпека, як і раніше, зберігається. Відкликані ліцензії ЗМІ, які так чи інакше причетні до діяльності Фетхуллаха Ґюлена.

Міністерство юстиції Туреччини в зв'язку з річницею спроби військового перевороту опублікувало останні дані про кількість затриманих за підозрою в участі у путчі та терористичної організації FETÖ. На сьогоднішній день під слідством опинилося 169 013 осіб, із них 50 510 осіб були заарештовані.

Сама турецька влада неодноразово заявляла, що не заперечуює того факту, що під зачистку потрапили також ні в чому невинні люди. Однак цим громадянам приділяється окрема увага і витрачається досить часу, щоб перевірити ще раз всю інформацію, яка могла б довести їх непричетність до путчу чи FETÖ.

Референдум

Переворот став однією з причин проведення Референдуму. Причому Реджеп Таїп Ердоган пропонував провести відразу два — про внесення поправок до Конституції та про вступ Туреччини до складу Європейського Союзу.

16 квітня 2017 року відбувся Референдум за внесення до Конституції поправок, які передбачають перехід від парламентської форми правління до президентської республіки.

За конституційні поправки проголосувало 51,32% виборців, проти — 48,68%.

Відповідно до Закону про внесення 18 поправок до Конституції Турецької Республіки, пропонується перехід на президентську форму правління. Серед них: число депутатів парламенту буде збільшене з 550 до 600, віковий ценз для обрання до парламенту — знижений з 25 до 18 років; парламентські та президентські вибори в Туреччині будуть проводитися раз на п'ять років в один і той же день; обраний президент може зберегти членство у політичній партії та інші.

Смертна кара

Гнів турецького суспільства, яке по суті і зупинило хунту від спроби військового перевороту, не закінчився 16 липня, коли він був придушений. Практично відразу на порядок денний турецького уряду, слідом за словами голови Парламенту Туреччини Ісмаїла Кахрамана про те, що всі учасники путчу постануть перед судом, було поставлене і питання про можливість введення смертної кари.

Зокрема, прем'єр-міністр Туреччини Біналі Йилдирим заявив, що Конституційна рада країни розгляне це питання. А сам Ердоган багаторазово підкреслював, що підпише закон про страту, якщо турецький парламент підтримає його.

Однак введення смертної кари несе негативні наслідки для майбутнього європейсько-турецьких відносин. Особливо гострим це питання стало після того, як у Туреччині була призупинена дія Європейської конвенції з прав людини, тому вонозалишився відкритим.

Як відзначатимуть річницю спроби держперевороту?

На заклик президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана вночі 15 липня населення 81 провінції Туреччини буде нести «Вахту демократії».

Пам'ятні заходи пройдуть у місцях, в яких у день спроби військового перевороту в Туреччині розгорнулися основні події та які стали символом опору путчистам.

Йдеться, в першу чергу, про будівлю парламенту Туреччини, Президентський комплекс, Центр підготовки спецназу в районі Гелбаші в Анкарі, столичний район Кахраманказан, Площу національної волі 15 липня Кизилай.

Крім того, це — один із готелів у провінції Мармаріс, де у ніч спроби військового перевороту перебував президент Ердоган, один із корпусів будівлі Національної розвідувальної організації Туреччини в районі Йенімахалле, палац «Чанкая», Головне управління поліції, будівля Генштабу ЗС Туреччини, Головне управління жандармерії Туреччини, телеканал TRT і турецька супутникова компанія TÜRKSAT.

У Стамбулі пам'ятні заходи будуть організовані на Мосту шехидів 15 липня, у Міжнародному аеропорту Ататюрка, районах Кисикли, Ченгелькей, на телеканалі CNN Türk, у районі Сарачхане, на мосту Фатіха Султана Мехмета, на вулиці Ватан, у районі Бешикташ, будівлі телеканалу Türk Telekom і на Стамбульській фондовій біржі.

ФОТО: інтернет

QHA