КИЇВ (QHA) -

Міністерство інформаційної політики України презентувало загальнонаціональну комунікаційну кампанію до Дня депортації кримськотатарського народу, 74-і роковини якої відзначаються 18 травня, передає кореспондент QHA.

Як повідомила перший заступник Мінінформполітики Еміне Джапарова, у рамках кампанії було презентовано три відеоролика і проекти білбордів, які були розроблені спільно з «Кримським домом» і Меджлісом кримськотатарського народу.

На бордах до роковин депортації зображено один із символів кримськотатарського народу — тамгу червоного кольору у вигляді залізничних рейок на чорному фоні. За словами Джапарової, таке зображення не випадкове, оскільки залізниця асоціюється із депортацією 1944 року і водночас, рейки — то є шлях у майбутнє.

— Це тамга у вигляді залізниці. Залізниця є символом депортації, тому що виселяли кримських татар у товарних вагонах, в нелюдських умовах, коли упродовж місяця майже без їжі і води люди виселялися у невідомість, багато людей загинуло, тих, хто загинув, їх просто викидали крізь вікно або залишали на місцях зупинок. І символ тамги, як символ єдності народу і символ майбутнього у вигляді залізниці — це як раз є наша спроба показати, що це є пам'ять з одного боку, але рух у майбутнє — з іншого.

За її словами, 60 бордів буде розміщено у Києві і близько 200 в інших регіонах України.

Окрім того, МІП створив три відеоролики, які об’єднані темою депортації. Кожен з трьох роликів існує у двох варіантах — короткий і більш довгий. МІП розраховує, що Національна рада з питань телебачення і радіомовлення надасть коротким роликам статус соціальної реклами й далі Міністерство буде розповсюджувати ці ролики телеканалами з проханням розмістити цю рекламу 18 травня. Окрім того, ролики перекладуть англійською мовою, щоб Міністерство закордонних справ України мало інструмент просування теми депортації за кордоном.

— Ці ролики — один інформаційний — він фактично про сам хід депортації, він є просвітницьким, він розповідає про наслідки, які на жаль такі, що 46% населення у перші роки після депортації загинули і фактично депортація і є злочином, геноцидом через те, що вона поставила під загрозу взагалі існування кримських татар як одиниці фізичної. Два інші ролики — "Жива пам'ять" і "Живі традиції" показують, що життя триває, боротьба триває і фактично пам'ять має надихати на наступні звершення. І для кримських татар показувати, що вони спроможні рухатися далі, що вони спроможні долати проблеми і біль — це є ключовим, — розповідає Джапарова.

Джапарова також повідомила, що на комунікаційну кампанію — на створення відеороликів, бордів і увесь контент різними мовами, МІП витратив 250 тис грн. Окрім того, на проведення 18 травня офіційних заходів на Софіївській площі у Києві виділено 340 тисяч грн. Усі ці кошти виділяються з бюджету МІП.

Перший заступник міністра інформполітики також акцентувала, що сьогодні в окупованому Росією Криму злочин депортації фактично отримав своє продовження. Окупаційна влада намагається подавити будь-які можливості опору, діючи майже тими самими методами, як і сім десятиліть тому. Сучасні репресії й утиски корінного народу Криму спрямовані на спонукання людей до добровільної депортації, на витіснення з півострова найбільш активних представників кримськотатарської спільноти, на створення атмосфери страху серед тих, хто залишився.

— Ми хотіли показати, що незважаючи на те, що депортація відбулася, незважаючи на те, що сьогодні кримські татари є фізичною меншістю в Криму через цей злочин, але вони не є політичною меншістю. Коли ми згадуємо події 2014 року, ми розуміємо, що наслідки окупації є частиною наслідків депортації. У 1944 році відбувся акт виселення корінного народу з півострова, коли фактично зачистили Крим від кримських татар, а натомість привезли інших людей, здебільшого з материка Російської Федерації. І цей механізм заміщення населення, зміни демографії півострова є традиціним для РФ — тоді ще комуністичної Росії, сьогодні вже РФ. Бо, на жаль, сьогодні з 2014 року після окупації так само відбувається заміщення населення. Репресії мають просту логіку — занурення людей в страх, витіснення усіх активних з півострова для того, щоб жодних ознак опору цій дійсності, репресивній авторитарній дійсності не було, а з іншого боку всіх тих, хто залишився жити, просто змусити мовчати.

Підсумовуючи Джапарова акцентувала, що ключова задача України це є формування ставлення до кримських татар, як до корінного народу. І усі ті законопроекти, які зараз розробляються, зміни до Конституції щодо створення Кримськотатарської автономії, вони мають на меті збільшення прав кримських татар і ставлення до них як до корінного народу згідно міжнародного права.

QHA