КИЇВ (QHA) -

Найважливіші події минулого тижня відбувалися у Мексиці, Німеччині та Малайзії. Канцлер ФРН Ангела Меркель та міністр внутрішніх справ Хорст Зеєхофер досягли компромісу щодо міграційної політики, тим самим зупинивши політичну кризу, в Мексиці обрали нового президента і парламент, а новий прем’єр-міністр Малайзії розпочав наступ на китайські компанії, які працюють в країні.

30 червня

Країни Балтії, Польща, а також Єврокомісія підписали політичну угоду про синхронізацію електромереж. Проект буде завершено до 2025 року. Його мета — розірвати енергетичну залежність країн Балтії від Москви. Зараз вони отримують електроенергію від Білорусі, адже їхні енергомережі входять до так званого кільця БРЕЛЛ (Білорусь, Росія, Естонія, Латвія, Литва). Реалізація проекту призведе до втрати Мінськом ринку збуту своєї електроенергії з АЕС в Островці, а також до проблем з електропостачанням до Калінінградської області Росії.

В.о. заступника держсекретаря США Сюзан Торнтон йде у відставку. Вона прийшла у держдеп разом з попереднім державним секретарем Рексом Тіллерсоном і відповідала за всю чорнову роботу в рамках підготовки зустрічі з Кім Чен Ином. Після її звільнення, політика США у Східній Азії може бути частково паралізована.

У Китаї призначили нового главу Комсомолу. Ним став 49-річний Хе Цзюнке — наймолодший чиновник міністерського рівня у КНР, за освітою інженер, попередня кар’єра була пов’язана з аерокосмічною галуззю. Посада надзвичайно важлива, бо є кузнею кадрів для компартії. Хе вважається призначенцем глави держави Сі Цзіньпіня.

1 липня

У Мексиці відбулися президентські та парламентські вибори. Президеном став помірно лівий Андреас Мануель Лопес Обрадор. У парламенті теж перемогли ліві — коаліція Morena. Їхня передвиборча кампанія була сконцентрована навколо боротьби з корупцією і злочинністю, вирішення проблеми соціального розшарування і диверсифікації зовнішньополітичних зв'язків. Для діалогу з картелями, Обрадор планує залучити як посередника Папу Римського. Втім, його можливості у внутрішній політиці будуть обмеженими, оскільки на місцевому рівні ситуацію контролюють його політичні противники. У зовнішній політиці він планує зберігати тісні відносини з США, але разом з тим більш активно відстоювати права мексиканських мігрантів.

Австрія почала головувати у ЄС. Протягом наступних півроку Відень визначатиме, принаймні частково, напрямок розвитку Європейського союзу. Канцлер Австрії Себастьян Курц вже оголосив, що сконцентрується на питанні міграції, реформуванні Єврозони і Брекзиті.

У столиці Мавританії Нуакшоті відбувся саміт Африканського союзу. Головною його темою була боротьба з корупцією в країнах Африки, а також запобігання відтоку капіталів. Також на саміті ПАР, Сьєрра-Леоне, Намібія, Лесото і Бурунді підписали угоду про створення Африканської континентальної зони вільної торгівлі. Таким чином, кількість країн, що приєдналися до ЗВТ, зросла до 49.

2 липня

Лідери двох ключових партій у німецькому Бундестазі Ангела Меркель і Хорст Зеєхофер досягли компромісу щодо міграційного питання. Канцлер Меркель виступала за збереження попередньої політики і допуск прибулих у ФРН, а міністр внутрішніх справ Зеєхофер — за більш жорстку політику. Зійшлися на тому, що побудують на кордоні з Австрією транзитні центри при відділеннях поліції, де мігранти будуть тимчасово утримуватися, а потім видворятися до країн прибуття. Щоправда, ніхто з членів ЄС поки що не погодився приймати їх назад, а канцлер Австрії Себастьян Курц вже заявив, що не укладатиме жодних угод з Німеччиною щодо цього і, у випадку створення центрів, теж висилатиме біженців. Таким чином, політичну кризу тимчасово вдалося заморозити але із наростанням труднощів вона може знову спалахнути.

Міністр внутрішніх справ Італії та лідер правої партії “Ліга” Маттео Сальвіні хоче створити європейську мережу правих рухів, яка б об’єднала "усі вільні й суверенні рухи, які хочуть захищати своїх людей та їхні кордони". Це його заявка на вихід з суто національного рівня на всеєвропейський політичний рівень.

3 липня

Президент Ірану Хасан Роухані відвідав з дводенним візитом Швейцарію й Австрію. Мета — отримати підтримку Відня, який головуватиме у ЄС наступні півроку, щодо збереження ядерної угоди. У Відні ж 6 липня відбулася більш предметна зустріч міністрів закордонних справ Ірану, Великобританії, Німеччини, Франції, Росії та Китаю, а також представника ЄС Федеріки Могеріні. Це перша зустріч усіх зацікавлених сторін з того часу, як США вийшли із ядерної угоди і відновили санкції проти ісламської республіки.

Парламент Ізраїлю ухвалив закон, який дозволяє вводити штрафи проти Палестинської автономії за виплату щомісячної допомоги палестинцям, які сидять у в'язниці та членам їхніх сімей. Як правило це особи, які вчинили теракти. Закон також дозволяє Ізраїлю блокувати перекази Палестині грошей з податків, сплачених мешканцями автономії. Сама автономія їх не може збирати і зараз цим займається єврейська держава. Це ще один удар по позиціях Рамалли, який зменшить фінансові потоки на діяльність ПА.

У Малайзії було заарештовано колишнього прем’єр-міністра країни Наджиба Разака. Йому інкримінують розкрадання 4,5 млрд дол. США з державного фонду 1MDB. Розслідування давнє, але у 2015 році, ставши прем’єр-міністром, Разак його заморозив. У травні цього року він програв вибори і новий очільник кабінету міністрів Малайзії Махатхір Мохамад відновив справу одразу за декілька днів після складання присяги. Разак вважався прихильником зближення з Китаєм, тепер лобі КНР послаблюється.

липня

Прем’єр-міністр Туреччини Біналі Йилдирим оголосив, що з 9 липня в країні буде відмінено режим надзвичайного стану, який діє майже два роки і був запроваджений після невдалої спроби державного перевороту 16 липня 2016 року. Про таку необхідність говорили практично усі опозиційні кандидати на виборах і, зрештою, відміну надзвичайного стану був змушений підтримати і Ердоган. Очікується, що такий крок дещо пожвавить економіку Туреччини. 

Малайзія заморозила три ключові китайські проекти на своїй території, які є складовою ініціативи “Пояс і шлях”. Йдеться про два трубопроводи і залізницю. Їхня загальна вартість — більше 20 млрд дол. Новий малайзійський уряд на чолі з Махатхіром Мохамадом, який прийшов до влади на хвилі антикитайських настроїв у травні цього року, вважає, що вартість проектів завищена і вимагає від китайських підрядників перегляду контрактів. На фоні цього Мохамад намагається зблизитися з Японією та Індією. Заморозка проектів — це перший подібний демарш в історії ініціативи “Пояс і шлях”, і  він вдарить по позиціях Китаю в Індійському океані. Яким чином буде відповідати КНР, поки що невідомо.

Європейський Союз вирішив продовжити дію антиросійських санкцій ще на півроку, до 31 січня 2019 року. Йдеться про обмеження доступу до ринку Євросоюзу для п'яти основних російських держкомпаній та їхніх дочірніх структур, а також для трьох російських енергетичних компаній і трьох оборонних структур. Також санкції забороняють цим компаніям експортувати до країн Євросоюзу озброєння і товари військового призначення, а також обмежують доступ Росії до технологій і послуг, які можуть бути використані для видобутку нафти.

Російські державні Сбербанк і ВТБ отримають майже половину акцій найбільшої приватної компанії Agrocor. Її основна сфера діяльності — ретейл і сільське господарство. Упродовж декількох років, компанія перебуває у кризі та загрузла у боргах. Частину з них вдалося списати в обмін на передачу у власність акцій. Це значно посилить вплив Росії на економіку Хорватії, оскільки річна виручка компанії еквівалентна 15% ВВП Хорватії. Окрім того, в ній працює близько 60 тис чоловік по всіх Балканах.

червня

У Софії почав роботу китайсько-європейський саміт “16+1”. На зустріч зібралися Прем'єр-міністр Китаю Лі Кецян і лідери десяти країн Центральної та Східної Європи, а також п'яти балканських держав — Сербії, Чорногорії, Македонії, Боснії і Герцоговини та Албанії. Головна мета — залучення китайських інвестицій у рамках ініціативи “Пояс і шлях”.

QHA