КИЇВ (QHA) -

Світова спільнота залишається і надалі прихильницею деокупації Криму попри політичні процеси всередині різних країн та зміни політичних еліт, що відбулися з моменту початку незаконної анексії півострова Росією.

Таким чином старший аналітик Української ради з міжнародних відносин  Володимир Денисюк прокоментував агентству QHA результати голосування за оновлену кримську резолюцію "Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, Україна" на Третьому комітеті Генеральної Асамблеї ООН, яке відбулося 14 листопада. Заначена резолюція буде винесена на ГА ООН до кінця грудня.

Володимир Денисюк нагадав, що за ці майже чотири роки ГА ООН прийняла вже дві резолюції, в яких підтвердила, що Крим є територією України і засудила незаконну анексію — у березні 2014 та у грудні 2016 року. Проголосований на Третьому комітеті проект оновленої кримської резолюції за кілька тижнів, у грудні цього року, стане вже третім вагомим документом, який Генасамблея ООН ухвалює, починаючи з моменту тимчасової окупації Росією території Криму, каже Володимир Денисюк. 

— Ухвалення Третім комітетом оновленої кримської резолюції є дійсно значним кроком вперед з деокупації. Генеральна Асамблея ООН вкотре підтверджує відданість незалежності та територіальній цілісності України. Цей документ детально описує ситуацію з порушенням прав людини в окупованому Криму та містить чіткі заклики до країни-окупанта виконати проміжне рішення Міжнародного суду ООН щодо відновлення прав і свобод громадян України на півострові, — зазначає експерт.

Денисюк зазначає, що навіть зміни у політичних елітах та політичному житті деяких країн, навіть прихід до влади проросійських політиків не вплинули на загальний вектор світової політики щодо Криму у тренді і зараз невизнання анексії та відновлення суверенітету України над півостровом. І це чітко засвідчило голосування в Комітеті ГА ООН за проект оновленої кримської резолюції її підтримала 71 країна.

— Проект доволі жорсткої Резолюції у Третьому комітету було ухвалено через майже чотири роки окупації, протягом яких, по-перше, у багатьох країнах-членах ООН змінилося політичне керівництво і до влади прийшли популістські сили «проросійського спрямування». А по-друге, всередині одного з найбільш «проукраїнських» міждержавних формувань Євросоюзу почалися відцентрові процеси, кульмінацією яких стало рішення Великобританії залишити лави ЄС. Крім того, у США було обрано президента, якого звинувачують у прихованих зв’язках із режимом російського президента Володимира Путіна.

Володимир Денисюк звертає увагу на те, що процес підготовки проекту резолюції та хід голосування засвідчив, що в самій ООН зберігається проросійське лобі. Крім того, серед авторів проекту відсутні такі країни Євросоюзу, як Греція та Італія, що зокрема свідчить про активну непублічну дипломатичну діяльність Росії в цих країнах. І хоча активна робота українських дипломатів не завжди є ефективною в окремих країнах, однак Україні поки що вдається тримати питання окупованого Криму на політичному порядку денному не лише у Європі, але й у світі.

— Процес підготовки проекту та хід голосування вказали на те, що проросійське лоббі в ООН хоча й залишається доволі стабільним паритет сил у порівнянні з 2016 роком майже не змінився, проте й Україні поки що вдається ціною неймовірних дипломатичних зусиль тримати питання «окупованого Криму» на політичному порядку денному не лише європейської, але й світової політики. Хоча, на жаль, відсутність серед авторів проекту Резолюції по Криму таких держав-членів ЄС, як, наприклад, Греція та Італія, вказують на те, що російська дипломатія не дрімає. Я напевне знаю, що українська дипломатія напередодні голосування у Третьому Комітеті ООН провела переговори із усіма країнами-членами ЄС на предмет заручення підтримкою. Проте, як бачимо, внутрішні розкладки та сторонні фактори призвели до певного розколу у лавах Євросоюзу щодо змісту проекту Резолюції.

Говорячи про позитиви оновленої кримської резолюції експерт зауважив, що в ній ООН засуджує застосування на території окупованого півострова російських законів і наголошує на необхідності дотримуватись законодавства України.

— ООН у проекті резолюції засуджує застосування на території півострова російських законів, що зайвий раз свідчить про неготовність міжнародної спільноти погоджуватися навіть на найменші натяки щодо нібито визнання анексії Криму.

Володимир Денисюк також зазначив, що Комітет ООН дуже чітко артикулює необхідність забезпечення громадян України, які проживають у Криму, зокрема українців та кримських татар, релігійними та освітніми правами, які порушуються де-факто окупаційною владою. Крім того, Третій комітет не забув згадати про таку надзвичайно важливу і болісну проблему, як звільнення Росією політичних в’язнів. Також від Росії вимагають забезпечити доступ до території тимчасово окупованого півострова для представників моніторингових місій не лише ООН, але й інших міжнародних організацій, мандат яких передбачає вивчення ситуації із забезпеченням прав людини у Криму. Це важливо, наприклад, для Ради Європи, чия повноцінна моніторингова місія ніяк не може потрапити до півострову. Також у цьому ж контексті згадується відповідна місія ОБСЄ. У проекті Резолюції міститься заклик до Офісу Комісара ООН з прав людини підготувати та представити до березня 2018 року на Третьому комітеті доповідь щодо забезпечення прав людини у Криму.

Підсумовуючи, Володимир Денисюк наголосив, що системність, з якою міжнародна спільнота засвідчує свою позицію щодо несприйняття анексії Криму, нарешті стає очевидною і для росіян. Ставка Росії на те, що з часом питання Криму буде «заговорене» і забудеться, виявилася програшною. І в РФ це теж почали усвідомлювати. 

— Весь набір «політичного та правового тиску» на країну-окупанта було лаконічно зібрано у новому проекті Резолюції по Криму. І хоча у своїх коментарях російські ЗМІ цілком передбачувано говорили про невідворотну втрату інтересу світової спільноти до проблеми окупації Криму (основним аргументом у таких поясненнях виступали цифри тих, хто утримався), так званого металу в їхніх словах було не чути. Можливо, тому, що до росіян нарешті приходить усвідомлення того, що міжнародна спільнота ніколи не забуде кримську тему.

Як повідомляло QHA, Третій комітет Генеральної Асамблеї ООН ухвалив оновлений проект резолюції «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, Україна» 14 листопада 2017 року. Цього року «за» проект Резолюції на Комітеті проголосувала 71 держава (торік — 73), «проти» — 25 (торік — 23), «утримались» — 77 (торік — 76).

QHA