КИЇВ (QHA) -

У Меджлісі кримськотатарського народу готують обгрунтування для Міжнародного суду ООН статус Меджлісу як представницього органу корінного народу Криму і пояснення, чому саме його заборона Росією є проявом расової дискримінації проти цілого народу.

Про це агентству QHA повідомив член Меджлісу кримськотатарського народу, керівник «Кримськотатарського ресурсного центру» Ескендер Барієв.

Обгрунтування готується в рамках розгляду позову України проти Росії за порушення Конвенції про недопущення расової дискримінації і в рамках підготовки письмового меморандуму, який українська сторона має подати до суду до 12 червня.

Актуальності питанню також надає те, що у травні Міжнародний суд ООН звернувся до Росії з вимогою пояснити, чим зумовлене невиконання його минулорічного наказу про скасування заборони діяльності Меджлісу. Суд також запропонував Україні надати інформацію з цього питання і як українська сторона готується поінформувати Суд ООН про ті зусилля, яких було докладено для реалізації наказу Суду як з боку держави, так і представниками Меджлісу.

Ескендер Барієв зазначив, що представники Меджлісу готують не лише письмове мотивування, але й планують взяти участь у засіданнях Суду ООН. Вони детально поінформують суддів про те, що заборона Меджлісу з боку Росії є проявом расової дискримінації у відношенні до усього кримськотатарського народу, оскільки таким чином заборонена діяльність органу управління корінного народу Криму.

— Ми готуємо заяву і кожен з нас буде брати участь в Гаазі (в засіданні суду). Там ми дамо чітке обгрунтування, чим Меджліс відрізняється від будь-якої іншої організації. Нам потрібно бути готовими, щоб ми могли зі свого боку дати чіткі обгрунтування, чіткі матеріали, що підтверджують, що Меджліс — це не якась звичайна громадська організація, що це управлінський орган, і що через заборону Меджлісу триває расова дискримінація кримськотатарського народу, порушуються усі міжнародні правові акти щодо прав корінних народів.

Ескендер Барієв також підкреслив, що позиції української сторони в міжнародних судах посилило б ухвалення закону про корінні народи, який вже тривалий час знаходиться у Верховній Раді. Тоді у міжнародних судах достатньо було просто послатися на чинне в Україні законодаство, а не давати розлогі пояснення суддям, чим Меджліс відрізняється від тисяч громадських організацій, які існують в Україні.

— На рівні Міжнародного суду ООН дуже важлива позиція держави, оскільки держава є суб’єктом усіх цих інститутів. І коли є чітка позиція держави, що Меджліс це не просто громадська організація, а це представницький орган, це може врегулювати тільки закон. Закон про корінні народи в Україні. Якби був цей закон, не довелося б доводити Міжнародному суду — чим Меджліс відрізняється від усіх інших. Але, на жаль, досі цього закону немає. У законопроекті про корінні народи прописано, що корінні народи мають право мати свої представницькі органи і визначені відповідні функції цих представницьких органів

Член Меджлісу нагадав, що на сьогодні Меджліс в українському законодавстві згадується у двох нормативних документах: указі президента від 1999 року, де Меджліс був визнаний як Рада кримськотатарського народу при президенті України, а також у постанові Верховної Ради від 20 березня 2014 року, в якій повідомляється, що Меджліс і Курултай є офіційними представницькими органами кримськотатарського народу.

Однак, за його словами, цього явно недостатньо для того, щоб у міжнародних судах ефективно обгрунтовувати незаконність заборони Меджлісу та в цілому захищати права кримських татар, які порушуються окупантами. Значення Меджлісу як представницького органу корінного народу, наприклад, у Європейському суді з прав людини, намагаються обгрунтувати шляхом масового подання індивідуальних позовів від фізичних осіб-членів меджлісів різних рівнів. Таким чином кримські татари і в ЄСПЛ доводитимуть, що Меджліс це не якесь угруповання, не просто якась громадська організація, а ціла система управління корінним народом, яка обиралася усім народом. Зокрема, торік практично одночасно з глобальним позовом до ЄСПЛ щодо оскарження заборони Меджлісу було подано 13 позовів від членів Меджлісу, членів місцевих меджлісів, голови Центральної виборчої комісії Курултаю, голови ревізійної комісії Курултаю. Усі вони наразі прийняті судом до розгляду.

— Коли ми говоримо про позови до ЄСПЛ, кожен подає їх індивідуально, але позивач посилається на те, що заборона Меджлісу порушує його права. Умовно кажучи, заборона Меджлісу порушує права голови Ревізійної комісії Курултаю на управління, на контроль за представницьким органом тощо. Власне завдання — показати системність, показати, що Меджліс — це не просто 33 особи, що це не якесь угруповання, а що це ціла система управління народом, яка обиралася, і для цього існує Центральна виборча комісія і у тому числі є орган, який має контрольні функції.

Нагадаємо, до 12 червня 2018 року Україна має подати письмовий Меморандум до Міжнародного суду ООН в Гаазі у справі «Україна проти Росії» за порушення Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму і Міжнародної конвенції про ліквідацію усіх форм расової дискримінації.

19 квітня 2017 року Міжнародний суд ООН погодився на введення обмежувальних заходів стосовно Росії за порушення Конвенції про расову дискримінацію для захисту національних меншин в анексованому Криму, зокрема зобов'язав РФ відновити роботу Меджлісу кримськотатарського народу, діяльність якого остаточно заборонив Верховний Суд РФ 29 вересня 2016 року.

Втім, впродовж року Росія так і не виконала наказ Міжнародного суду і не відновила діяльність Меджлісу, хоча припис вимагав негайної реакції. У зв’язку із саботуванням наказу суду ООН з боку Росії, у травні 2018 року українська сторона звернулася до суду із проханням надати тлумачення цього наказу. 

18 травня 2018 року Суд ООН звернувся до РФ з вимогою надати йому інформацію про виконання наказу Суду щодо відновлення діяльності Меджлісу.

QHA