КИЇВ (QHA) -

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) прийняв до розгляду позов Меджлісу кримськотатарського народу проти Російської Федерації, в якому позивач оскаржує заборону діяльності цієї організації.  Про це в розмові з кореспондентом QHA повідомив урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Іван Ліщина.

— До розгляду ЄСПЛ справу прийняв, але наразі ще не комунікував. ЄСПЛ підтвердив отримання та достатність документів, надав справі номер та повідомив позивача, що буде в подальшому розглядати цю справу.

За словами Івана Ліщини, наразі суд повинен розпочати процедуру комунікації справи (комунікація означає, що уряд країни, проти якої подано позов, у даному випадку — Росії, інформують про наявність справи). Він також повідомив, що після комунікації і у разі прийняття ЄСПЛ справи до розгляду по суті Україна в особі Мінюсту зможе долучитись до справи третьою стороною.

— Після комунікації суд вирішує питання прийнятності заяви до розгляду по суті. Як правило, це відбувається одночасно. Долучитись третьою стороною Україна в особі Мінюсту зможе після комунікації справи. Але коли це станеться — це питання до ЄСПЛ.

news]16635[/news]

Як повідомляло QHA, 29 вересня 2016 року Верховний суд Російської Федерації відмовив у задоволенні апеляції Меджлісу кримськотатарського народу на рішення так званого Верховного суду Республіки Крим від 26 квітня 2016 року про визнання Меджлісу кримськотатарського народу «екстремістською організацією» і заборону його діяльності на території РФ, а також в окупованому Криму.

29 березня 2017 року Меджліс кримськотатарського народу подав до ЄСПЛ скаргу на РФ за заборону російською владою діяльності Меджлісу і включення його до списку екстремістських організацій.

У скарзі Меджлісу йдеться, що включення до списку екстремістських організацій і припинення його діяльності порушують статтю 11 (свобода зібрань та об'єднань) Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод. Наголошується, що організацію заборонили, а її членів переслідують у зв'язку з їхньою політичною позицією, що є порушенням статті 18 (межі використання обмежень щодо прав). Загалом у скарзі зазначено порушення п'яти статей конвенції.

Крім того, в документі вказано, що правозахисники задокументували 18 насильницьких зникнень кримських татар, які досі не розслідувані, а тіла кількох активістів знайдено зі слідами побоїв і тортур. При цьому російська влада незаконно обшукує мечеті, ісламські школи та приватні будинки кримських татар.

Інтереси Меджлісу в суді представляє правозахисний центр «Меморіал».

Україна в особі Мінюсту має намір долучитись третьою стороною у справі.

ФОТО: інтернет

QHA